є, але так не прикольно туди-сюди мову перемикати, коли пишеш. Гадаю,
" теж зійде за апостроф
щодо свекрухи, дуже співчуваю, я із своїми батьками не можу до згоди дійти, іноді взагалі неможливо дійти ладу у спілкуванні, а тут ще й свекруха. Жах.
Але по виділеному, не варто чекати, доки бабуся того... От не треба. От просто викинь з голови ту бабусю і ту квартиру, як немає іх взагалі, інакше карму собі зіпсуєш.
Колись читала Фёклу Толстую, оповідання, і там було одне от про таке - коли ж все сусід помре, щоб мені уся квартира лишилася. І жінка так на цьому схибилася, просто жах. Втратила життя, не могла нормально ні з ким спілкуватися, чоловік, дитина - лише дратували. Дуже гарно описується, як згасає особистість, людина, мати. Не дочекалася вона, поки сусід помре. Та й якось не по-християнському це
Пуша маленька - дуже гарненька
Ангел, теж раджу тобі щось з"їсти
поки радила, ти вже й з"їла))
Bookmarks