Цілком ймовірно, що невдовзі Галичині попросту доведеться перебрати на себе функції збереження української державності. І до цього варто бути готовим, практикуючи те, що дозволить у майбутньому не вгадувати наміри, а реагувати адекватно.https://zbruc.eu/node/89887хто з теперішніх наших може взяти на себе відповідальність у забезпеченні життєздатності такої країни з наперед сумнівною репутацією і як ті, хто знайдуться, зможуть пояснити своєму народові про вимушеність і важливість прийняття такого статусу.
Що краще – вважати себе останньою твердинею великої Української держави чи, як багато століть тому, знову визнати свою окремішню самостійність?
А далі ще і ще питання: готуватися до майбутньої експансії чи зайнятися консервацією українськості на обмеженій території, що робити з втікачами з Великої України, кого приймати, кого не пускати, наскільки міцним має бути кордон, з кого формувати свою армію, де її розміщати, як домовлятися про відкритість західного кордону і в якій формі стати суб'єктом міжнародних організацій, якими мають буди стосунки із Волинню, Буковиною і Закарпаттям, чи робити якісь обмеження щодо демократії, як вирішити питання тепер уже чужоземної власності на наших землях?…




А какого хрена? 

Bookmarks