Olka_Lisa, вітаю з гарним УЗІ.
Tatianochka, дууже радію за твою шийку, тепер розслабся, заспокійся та насолоджуйся вагітністю.
Дівчата, ще раз дякую за підтримку та співчуття. А як пережила? Та от так: хвилинка за хвилинкою, день за днем, дякую друзям підтримали, хоча я бачити нікого не хотіла. Робота, хоч там також важко було, люди ж то бачили мене з пузом, заходили і починали вітати... А потім Маруся з'явилася у моєму житті і так і живу... І як gerda89 написала, що вже 30 років минуло, а мама забути не може. Ну у мене 12 років тому, а ще доля мене в той час вирішила на міцність на повну перевірити: це трапилось у день мого народження. Ну мабудь я нагрішила десь так в цьому чи минулому житті.
Вибачте, що посіяла сьогодні сум в темці.((((












Bookmarks