Привет, девчата! Хомка, с Днем рождения!
Прочитала впечатления очевидца
Наталка Діденко
Вражень за день, а правильніше, за добу, як завжди море. Але написала і навіть якось соромно стало за слово "враження". Бо коли ти опиняєшся на Майдані, а повз тебе проходять колоною суворі хлопці у касках, коли прямо тут і зараз відбувається реінкарнація отих наших козаків, бачиш ці чисті душі і відчайдушні голови, розумієш - Січ нікуди не дівалася, і ніяка там пихата чужоземка просто не змогла зруйнувати те, що вічне і поза їхніми уявленнями. Коли ти бачиш, як суворо говорить по мобільному жінка у класній шубі і в неї на плечі хороша шкіряна сумка, а в другій руці військова каска защитного кольору, якою чона кокетливо помахує, коли ти побачила денну фотку у знайомого, як на Грушевского ще одна дама у довгій шубі лопатою згрібала сніг, коли хмара людей робить коридор, щоб дати піти геть провокаціям, а не вестися на них, як про це мріють сірі пацюки, коли мороз лютує, а дух свободи гріє, тоді доходить, що це не враження, це рухається навколо історія України, вже звиняйте за високу таку ноту.













Bookmarks