Міхал, опечатки - то в мене

Коли одна рука швидше за іншу по клавіатурі б'є. а у Вас, даруйте, банальні граматичні помилки. Це не "прєдєрання", це факт
Щодо навчання в Польщі. Я розраховую, що якщо дитинка і надалі докладатиме таких зусиль, яких докладає нині, ми зможемо вступити і в Могилянку, і в Шевченка, і в ДНУ. За виш в Польщі я тому ж, чому і в Київ на Майдан їздила - я за Європу.
І справа навіть не в знаннях (впевнена, що у нас цілком можливо отримати дуже хороші знання - було би бажання!), а у методі їх подачі, у способі життя, у стандартах, в оточенні. Зрештою, оскільки донька планує займатися політологією, мені хотілося б, щоб вона вчила її вже європейську) Хоча не виключено, що отримані там знання дисонуватимуть з українською реальністю (а залишатись жити за кордоном вона не планує).
Для мене головне, що я виховувала її у дуже демократичний і місцями нестандартний спосіб))), вільною, незашореною. І школа цьому сприяє також. Хочу, щоб ці речі і надалі залишались в її житті основними. До того ж, навчання за кордоном - чудове тренування навичок самостійного життя, які я так ціную. Скажімо так: навчання за кордоном це цікава і корисна пригода*-))
Так само вчиться вона у приватній школі тому, що світогляд наш не геть співпадає зі світоглядом комунальних закладів

При цьому я не чекаю чогось надзвичайного від іноземного вишу і якщо вона у підсумку обере, скажімо, Могилянку - не засмучуватимусь)
І при цьому я не збираюсь тікати від цього "бардака", а навіть намагаюсь його розрулити і сподіваюсь, що дитина свого часу в цьому добряче допоможе

Bookmarks