Гонто, я згодна, що в останні кілька років ставлення до україномовного населення у Дніпрі стало більш толерантним! Дедалі більше людей у відповідь намагаютсья перейти на українську! АЛЕ: я досі зустрічаю випадки невмотивованого хамства і це факт. Так, його стало значно менше, так я можу поскаржитись і таке інше, однак вони є. Навіть тут на форумі, подивіться, вистачає дописувачів, які "жаліють" нас, село українське

, ставляться з презирством, посилають жити до Львову і т.п.
Я теж у відповідь завжди говорю: а ми хіба не в Україні живемо? Більшість спершу кілька секунд "перетравлюють" почуте, потім розпливаються у посмішці*-)
Я повторюю: в принципі, я не відчуваю проблеми. Хоча фактично, якщо подумати, ми з Вами, Гонто, в статусі нацменшини. Хоч би якими господарями ми себе не вважали*-)
І мене дивує, чому я повинна з розумінням ставитись до того, що україномовну школу на Дніпропетровщині не знайдеш, а права російськомовних дітей захищаються активніше.
Якщо Ви звернули увагу, про "державну" я писала зі смайлом. Втім, зміст загубився у прірві нерозуміння і ненависті.
Bookmarks