ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
25.12.2009 р.
N А-69/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - Мороз Л. Л., суддів: Чумаченко Т. А., Мойсюка М. І., при секретарі Гуменюку І. В., за участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 про зобов'язання утриматись від дій, припинити рекламу "вона - це Україна", встановила:
20 грудня 2009 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 про зобов'язання утриматись від дій, припинити рекламу "вона - це Україна".
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що кандидат на пост Президента України ОСОБА_1, намагаючись маніпулювати суспільною свідомістю, поширює недостовірну інформацію, ніби вона - це Україна. Позивачка вважає, що вказані дії загрожують національній безпеці України та порушують її інтереси як громадянина України, виборця. Просила суд, зобов'язати кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 припинити поширювати недостовірну інформацію: "вона - це Україна".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою ОСОБА_3 подала до Вищого адміністративного суду України апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За приписами частини ч. 1 ст. 175 КАС України право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб'єктів, визначених частиною першої цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд зазначив, що позивачкою в своїй позовній заяві та в судовому засіданні не доведено, що дії відповідачки порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму її особисто.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки, відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Правом оскарження дій або бездіяльності кандидатів їхніх довірених осіб, їхніх посадових та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдуму наділений виборець, який має право голосу у відповідних виборах чи референдумі, але у випадку, якщо дії або бездіяльність зазначених суб'єктів оскарження порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.
Висновки апеляційного суду відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 172 - 177, 184, 195, 196, 198, 206 КАС України, колегія суддів ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Л. Л. Мороз
Судді:
Т. А. Чумаченко
М. І. Мойсюк
Bookmarks