Огида настає від того, що кожного разу Ви очікуєте, що щось змінилось.
Не зміниться.
Чому одразу не дивитись на це як на щось огидне, що доводить свою огидність на регулярній основі?
Я дивлюсь на це з риторичним запитаням: звідки алмази у неластивому їм місці.
Ну і з цікавістю спостерігаю за ситуативним альянсом
Вчора одне з них пробелькотіло реваншистську ідеологему про розвал країни шляхом майданів. І всі схвалили.
Тобто, коли їм хочеться докоряти Вам вони користуються одним наративом
Коли вони газлайтять Маргрет, вони переазвуваються в інші капці.
Чи усвідомлено вони перевзуаються, чи, так би мовити, інстинктивно? Як гадаєте? )





Bookmarks