
Допис від
Vedma
Всі люди хочуть одного того ж. Це правда.
Хочуть достатку, стабільності, безпеки, свобод, розвитку тощо.
Так живуть розвинуті країни, які не претендують на світове лідерство. Їм не треба розбиратися в політиці і знати ім'я прем' єра, бо від його імені нічого не залежить.
Вони можуть займатися дрібними побутовими справами, або захистом тварин, чи екологію, бо все інше в них вирішено і сприймається як само собою. Їм не потрібно боротися за свободу, чи за вибір ідеології і шляху розвитку, бо це все вони вже мають. А от якщо втратять, то побутові речі вже відходять на другий план.
На прикладі того ж Криму, люди жили і не замислювалися, що в них може не бути свободи висловлювання своєї думки, що за репост, чи лайк можуть дати реальний срок, що землю і свою власність можуть просто забрати, а берег моря огородити, що може не стати елементарного: нормальної їжи, води, свободи переміщення, медицини і будь яких прав. Це все було само собой зрозуміло. А от коли все це забрали, виявилось, що все це важливо.
Просто більшість не розуміє, що нормальне життя і бажання жити спокійно і в достатку може бути тільки тоді, коли є оті свободи, закон, розвиток і права. А все це не додається автоматом, все це треба досягти, вибороти. А щоб досягти, треба визначитися з головним - по якому шляху йти. Брати приклад з розвинутих країн, чи експериментувати з якимось своїм.
Всі хочуть одного, але є нюанси. А в них, як кажуть, і ховається отой чорт.
Bookmarks