
Допис від
Йоран
Я так дивлюсь, тут двійко "аналітиків" в повний зріст піддають сумніву віковічну мрію і мету "прогресивної частини людства" - перемогу над буржуазією і експлуатацією пролетаріату в світовому масштабі. Вже і Фінляндії їм не хотілось, і воювати ніхто не збирався, а токмо захищатись. А особливо потішають викладки, розрахунки, роздуми і висновки про те, як Червона армія ну ніяк не могла наступати без стовідсоткового гарантованого забезпечення на глибину ледь не до Урала.
В цю благосну, ідилічну картину якось не вписується реальна практика . Наприклад, форсування Дніпра, без плавзасобів , підтримки і часто без зброї. Або ржевська м'ясорубка. Або операція "Звезда" ( Харків, Курськ і др. ). Та і радянсько-фінська війна. Вже ж є доступ до маси інших джерел, окрім совєтського підручника історії. Невже і досі, претендуючи на якусь обізнаність ( а тим паче на зверхкомпетентність ) можна всерйоз стверджувати, що наше компартійне керівництво і армійське зокрема колись турбували такі дрібниці, як гарантоване забезпечення військ, збереження особового складу, продуманість і ефективність військових операцій?
Читаєш от таких, і наші вожді постають якимись рафінованими перфекціоністами. Так і уявляєш: ходить Сталін по Кремлю і каже: " нэт, таварищ Жюков, ми нэ можэм, наступать, патаму чта у нас многа танков непокрашеных, так воивать нэльзя, чито нам таварищ Хитлэр скажэт, как эта увидит".
Кого це хвилювало? Важливим було виконати наказ за будь-яку ціну, а найважливішим - до вказаної дати. Таку дрібницю, як матеріально-технічне забезпечення, до відома згаданих "аналітиків", успішно заміняли "единый порыв, священная война, патриотизм, за Родину за Сталина, освободительная миссия" і подібне.
Чи, поскільки про це не написано дослівно в совєтських архівних документах, то цього не було?
Bookmarks