Почему украинцы не любят русских?

[Лубенський]

Перечеркнуть "московитов", написать "свидомих укров" будет гораздо правильней. Ведь именно т.н. москали занимались украинизацией, и можно сказать преуспели в этом. Дякую вам, москалики, що навчили нас мови.))

Не займалися а тільки дозволили й то не надовго, треба ж якось скупувати свою провину за систематичне винищення української мови та загнати в червоні ряди побільше українців. Політика вона така...

[Рус7520]

Вот еще одна демонстрация ответа на вопрос темы.
Еще у кого-то есть вопросы : Почему?

Вы таки думаете укры не любят русских за навязанную им москалями мову? )) Нууу, я тоже не против, чтобы москали извинились, я бы даже на них в суд подал за насильственную украинизацию! А чего? Пущай платят за издевательства! ))

[Vedma]

Вы таки думаете укры не любят русских за навязанную им москалями мову? )) Нууу, я тоже не против, чтобы москали извинились, я бы даже на них в суд подал за насильственную украинизацию! А чего? Пущай платят за издевательства! ))

Нет, за таких как Вы, которые поднимает одну и ту же тему, несмотря на многочисленные ответы, доказывающие ложь Вашего утверждения. За упорствующее невежество.

[Рус7520]

Не займалися а тільки дозволили й то не надовго, треба ж якось скупувати свою провину за систематичне винищення української мови та загнати в червоні ряди побільше українців. Політика вона така...

Ну шо вам сказать, изучайте вопрос, вот неплохой разбор этномутации:

http://newsreaders.ru/showthread.php?t=1821

[Рус7520]

Нет, за таких как Вы, которые поднимает одну и ту же тему, несмотря на многочисленные ответы, доказывающие ложь Вашего утверждения. За упорствующее невежество.

Какие - такие ответы, Ведьма? Ну если вы даже не понимаете что такое "топоним", а слово "украина" безусловно изначально являлось таковым в значении "окраина". Это не государство, не не этнос, это название местности примерно со времен Боплана. Исключительно только благодаря большевикам украинство из удела маргиналов превратилось некое подобие национальности для людей, бездумно хавающих политическую пропаганду этой этномутации.

[Спокойный]

Вот всем и ответ на вопрос темы. Русский в Украине, говорит об Украине как о своей территории, а украинцы, которых больше 30 млн., и у которых нет другой Родины, это - прослойка. Мало того, украинцев на самом деле не существует, есть просто люди, которые себя ими считают, и объединяет их не кровь, не история их родов, не язык, не любовь к своей стране, не желание жить и быть хозяевами на своей земле, а исключительно ненависть к России.
Браво, спокойный, Вы уловили квинтэссенцию данного вопроса. Думаю, что бессымыленно дальше искать ответ на этот вопрос.

Опять врете. Да, я русский, родился и живу на Украине и считаю Украину своей страной и своей Родиной, а не "территорией", как Вы. И сказал я совершенно справедливые слова не о тех 30 млн украинцев, от лица которых Вы постоянно пытаетесь здесь вещать, а о таких, как Вы. Именно Вы и иже с Вами - та прослойка, о которой я говорю. Вас таких немного, потому Вы и беситесь, потому и все стараетесь говорить "за всю Украину" и всех украинцев. А если присмотреться, так Вы, чаще всего обычные перерожденцы и болтуны. Ваша "любовь к Украине" - показушная и лживая. И главным критерием этой "любви" вы считаете ненависть к России.
Взять, например, Вас. Почти уверен, что при совке Вы были русской, тогда вся номенклатура, что партийная, что советская, себя и свою родню русскими записывали. И жутко стеснялись родственников из селе, говорящих на украинском. Украинкой Вы стали, скорее всего в 2001-м, записавшись в "украинки" на переписи. А может и, вспомнив материнские корни, записались полячкой с прицелом на возможное переселение туда, в Европу.
Но это Вам никак не мешает выступать здесь от лица "30 миллионов украинцев", обвиняя меня в том, что, говоря о манкуртах, типа Вас, я говорю обо всех украинцах. А таких, как Вы, действительно, мало. И это не может не радовать.
А украинцы, в основной своей массе, за вычетом кучки профпатриотов, очень добрые и приветливые люди. У меня половина родни - украинцы. И не такие, как местные оГородные микеловедьмообразные, а настоящие, жившие здесь испокон веков. Но не бьющие себя пяткой в грудь, как местные юродивые, стремясь доказать, как же они "нэньку кохають, а москалив ненавыдять".
Ну то такэ

[Vedma]

Какие - такие ответы, Ведьма? Ну если вы даже не понимаете что такое "топоним", а слово "украина" безусловно изначально являлось таковым в значении "окраина". Это не государство, не не этнос, это название местности примерно со времен Боплана. Исключительно только благодаря большевикам украинство из удела маргиналов превратилось некое подобие национальности для людей, бездумно хавающих политическую пропаганду этой этномутации.

\
Еще одна демонстрация.
Спасибо, за то, что каждый раз даете ответ на вопрос темы.

[Stone]

Не займалися а тільки дозволили й то не надовго, треба ж якось скупувати свою провину за систематичне винищення української мови та загнати в червоні ряди побільше українців. Політика вона така...

Вот вранье..

[Vedma]

Опять врете. Да, я русский, родился и живу на Украине и считаю Украину своей страной и своей Родиной, а не "территорией", как Вы. И сказал я совершенно справедливые слова не о тех 30 млн украинцев, от лица которых Вы постоянно пытаетесь здесь вещать, а о таких, как Вы. Именно Вы и иже с Вами - та прослойка, о которой я говорю. Вас таких немного, потому Вы и беситесь, потому и все стараетесь говорить "за всю Украину" и всех украинцев. А если присмотреться, так Вы, чаще всего обычные перерожденцы и болтуны. Ваша "любовь к Украине" - показушная и лживая. И главным критерием этой "любви" вы считаете ненависть к России.
Взять, например, Вас. Почти уверен, что при совке Вы были русской, тогда вся номенклатура, что партийная, что советская, себя и свою родню русскими записывали. И жутко стеснялись родственников из селе, говорящих на украинском. Украинкой Вы стали, скорее всего в 2001-м, записавшись в "украинки" на переписи. А может и, вспомнив материнские корни, записались полячкой с прицелом на возможное переселение туда, в Европу.
Но это Вам никак не мешает выступать здесь от лица "30 миллионов украинцев", обвиняя меня в том, что, говоря о манкуртах, типа Вас, я говорю обо всех украинцах. А таких, как Вы, действительно, мало. И это не может не радовать.
А украинцы, в основной своей массе, за вычетом кучки профпатриотов, очень добрые и приветливые люди. У меня половина родни - украинцы. И не такие, как местные оГородные микеловедьмообразные, а настоящие, жившие здесь испокон веков. Но не бьющие себя пяткой в грудь, как местные юродивые, стремясь доказать, как же они "нэньку кохають, а москалив ненавыдять".
Ну то такэ

Это Ваши домыслы обо мне. Ну, то такое. Доказывать Вам ничего не намеряна, думайте как хотите.
А, насчет миллионов украинцев, то поверьте, они считают себя украинцами и, считают, что имеют право иметь свою собственную Родину и свое государство.
Я не знаю ничего о Ваших родственниках-украинцах, но если они такие, как тест, тогда понятно И манкурт не я, ибо я своих корней не забывала и историю своей семьи знаю, и взгляды моих предков-украинцев тоже знаю.

[Stone]

И манкурт не я, ибо я своих корней не забывала и историю своей семьи знаю, и взгляды моих предков-украинцев тоже знаю.

Эт которые в горкоме при голодоморе служили?

[Radvan]

Навпаки: це росіяни не люблять українців. Особливо тих, які не хочуть ставати росіянами. Звідси й уся каша.

[Лубенський]

Ну шо вам сказать, изучайте вопрос, вот неплохой разбор этномутации:

http://newsreaders.ru/showthread.php?t=1821

Я Вам таких посилань можу навести безліч, що доводять зворотнє. Особисто в мене більшу довіру викликають реальні історики та дослідники Таїрова-Яковлєва, Володимир Білінський ніж абстрактний персонаж на ім"я Скрознік)))

[Лубенський]

Вот вранье..

Що саме?

[Лубенський]

1729 року вийшов указ Петра II, який зобов’язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.

Анна Іванівна 1731 р. вимагала вилучити книги старого українського друку, а «науки вводить на собственном российском языке». У таємній інструкції правителеві України князю О. Шаховському 1734 р. наказувала всіляко перешкоджати українцям одружуватися з поляками та білорусами, «а побуждать их и искусным образом приводить в свойство с великоросами».

1763 р. — наказ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.

1764 р. — інструкція цариці князеві О. В’яземському про посилення зросійщення України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії. 10 листопада — указом зліквідовано в Україні гетьманське правління.

1766 р. — суворий наказ Києво-Печерській лаврі друкувати лише ті книги, які видаються в московській друкарні, випробувані й затверджені синодом.

1769 р. — сувора заборона Києво-Печерській лаврі друкувати букварі українською мовою та розпорядження вилучити ті букварі, що вже були розповсюджені й використовувалися.

3 серпня 1775 р. царський маніфест «Об уничтожении Запорожской Сечи и причислении оной к Малороссийской губернии» та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

1782 р. — постанова про створення спеціальної комісії для запровадження в усіх навчальних закладах Російської імперії єдиної форми навчання та викладання російської мови.

1783 р. — запровадження в Київській Академії та українських колегіях навчання російською мовою. Було видано наказ «О непременном и неукоснительном соблюдении как учителями, так и учащимися правил российского правописания», а дяки та священики мали читати молитви і правити службу Божу «голосом, свойственным российскому наречию». З травня — указ про закріпачення селян Лівобережної України.

1784 р. — наказ митрополитові Київському й Галицькому Самуїлу карати студентів та звільняти з роботи викладачів Києво-Могилянської академії, які послуговувалися українською мовою. Зросійщення початкової освіти в Україні.

1785 р. — наказ у всіх православних церквах імперії правити службу Божу російською мовою.

1786 р. — наказ митрополитові Київському контролювати лаврську друкарню, щоб не було ніяких відмінностей із московськими виданнями, а в Києво-Могилянській академії запровадити в систему навчання мову, узаконену для всієї імперії. Видано «Порівняльний словник усіх мов», у якому українська мова значиться як російська, спотворена польською.

1817 р. — закриття Києво-Могилянської академії, головного центру української культури (відкрилася знову лише 1991 р.). Запроваджено викладання польською мовою в усіх початкових і вищих народних школах Галичини Австро-Угорської імперії.

1831 р. — скасування царським урядом Магдебурзького права (судочинство, вибори урядовців та місцева автономія були підпорядковані Москві).

1834 р. — відкриття наукового осередку зросійщення «Юго-Западного края» — Київського імператорського університету.

8 лютого 1838 р. було ухвалено рішення про відкриття комітету внутрішньої цензури в Києві. Цей орган протягом багатьох років діяв при університеті св. Володимира і тримав під контролем усі друкарні, що входили до Київського навчального округу. Дійшло до того, що почали забороняти окремі літери з української абетки. «Малоросійською мовою» читати дозволялося, але тільки з російською вимовою. Процедура одержання дозволу на друк була довгою і принизливою.

1847 р. — розгром «Товариства св. Кирила і Мефодія» в Києві, арешт і покарання його учасників. Найжорстокішого покарання зазнав Т. Шевченко — 10 років рекрутчини, із власноручним царським присудом: «Під найпильніший догляд, заборонивши писати і малювати». Посилення переслідувань української мови, літератури та культури.

1859 р. — заміна австро-угорською владою української абетки латиною у Східній Галичині та на Буковині.

12 червня 1862 р. розпорядженням міністра освіти було закрито безплатні та недільні школи — останній осередок української початкової освіти для дорослих.

Нищівного удару українській мові завдав 18 липня 1863 р. міністр внутрішніх справ П. Валуєв. У його таємному циркулярові, зокрема, зазначалося, що «никакого особенного малороссийского язика не было, нет и быть не может, и наречие их, употребляемое простонародием, есть тот же русский язык, только испорченный влиянием на него Польши». А ще за 15 років до Валуєвського циркуляру німецький поет Боденштедт зазначав: «Малоруська мова — найгармонійніша серед усіх слов’янських мов і вирізняється великою музикальною гнучкістю». Та за циркуляром заборонялося навчання в освітніх закладах усіх рівнів, друкування книг духовного змісту, навчальних та для народного читання українською мовою; як виняток, дозволялося видавати тільки твори художньої літератури після попередньої ретельної цензури.

1864 р. — флігель-ад’ютант Олександра II барон Корф розробив програму протидії впливові українофілів у Малоросії шляхом «наводнения края до чрезвичайности дешевими русскими книгами», що, на його думку, «лишило би малороссийскую литературу шансов сколько-нибудь существенно расширить круг читателей». И отримав схвальну резолюцію імператора: «Дельно. Мисль весьма хорошая. Сообразить, как ее исполнить». Сучасний стан українського друкованого слова й усіх ЗМІ свідчить про те, що Корфова програма ретельно й запопадливо виконується в незалежній державі.

1869 р. — указ царської адміністрації про доплату чиновникам «в 10-ти Юго-Западних губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местних уроженцев», за успіхи у зросійщенні України. Це заохочення було без змін продубльовано ще й 1886 року.

1881 р. — заборона виголошення церковних проповідей українською мовою.

1883 р. — заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля).

1888 р. — указ Олександра ІІІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами. (Ось коли в нас з’явилися Серьожи, Колі, Сені, Петі, Вані, Міши, Даши, Маши й под.)

1895 р. — заборона друкування українських книжок для дітей.

1899 р. — заборона української мови на археологічному з’їзді в Києві.

1903 р. — аналогічна заборона виголошення промов на честь відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві (усі без винятку присутні на знак протесту залишили міську думу).

1907 р. — урядом зліквідовано українську періодичну пресу, конфісковано видану в роки революції (1905–1907) українську літературу, розпочалися репресії проти діячів української культури.

1908 р. — указ сенату Російської імперії про «шкідливість» культурної та освітньої діяльності в Україні, «могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности».

1910 р. — циркуляр П. Столипіна про заборону створення «инородческих товариществ, в том числе украинских и еврейских, независимо от преследуемых ими целей».

«Урожайним» на репресії був 1914-й, рік початку Першої світової війни:

заборона царатом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка;

указ Миколи II про скасування української преси;

заборона в окупованих російською армією Галичині й Буковині вживання української мови, друкування книг і часописів українською;

розгром товариства «Просвіта»;

зруйнування бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка;

депортація багатьох тисяч свідомих українців до Сибіру.

[Рус7520]

\
Еще одна демонстрация.
Спасибо, за то, что каждый раз даете ответ на вопрос темы.

Т.е. вы подтверждаете мой тезис, что укры не любят русских (москалей) из-за навязанной ими мовы во времена большевизма?

[Рус7520]

Я Вам таких посилань можу навести безліч, що доводять зворотнє. Особисто в мене більшу довіру викликають реальні історики та дослідники Таїрова-Яковлєва, Володимир Білінський ніж абстрактний персонаж на ім"я Скрознік)))

Там цитаты - высказывания Ленина, Кагановича, Сталина и прочих украинизаторов, а то что большевики пригласили этого укробалбеса Грушевского уже само за себя говорит. Чувак напписал историю несуществующего никогда государства - Украины-Руси. Ржатъ и плакатъ. )) Т.е. только по одному эпизоду с Грушевским можно принять украинизацию Украины большевиками за аксиому. Или у вас есть что сказать по этому душераздирающему вопросу? Зачем большевики, якобы яро ненавидящие всё украинское пригласили свору отпетых украинизаторов во главе с альфа-укросамцом Грушевским, а?

2 Лубенский

1729 року вийшов указ Петра II, який зобов’язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.

Где в оригинальном тексте слово "украинский" и чо за Петр 2? Может всё же Первый? )) И неужели до 1729 года в России писали на укромови?

Істина у Вас під носом - щоб покінчити з визвольними акціями українців. Ви щось чули про Холодний Яр або про українські визвольні походи? Українців задобрили пряником щоб потім винищити голодом.

Чо за походы, от кого визволялись? Это очень интересно.

[Лубенський]

Там цитаты - высказывания Ленина, Кагановича, Сталина и прочих украинизаторов, а то что большевики пригласили этого укробалбеса Грушевского уже само за себя говорит. Чувак напписал историю несуществующего никогда государства - Украины-Руси. Ржатъ и плакатъ. )) Т.е. только по одному эпизоду с Грушевским можно принять украинизацию Украины большевиками за аксиому. Или у вас есть что сказать по этому душераздирающему вопросу? Зачем большевики, якобы яро ненавидящие всё украинское пригласили свору отпетых украинизаторов во главе с альфа-укросамцом Грушевским,а?

Істина у Вас під носом - щоб покінчити з визвольними акціями українців. Ви щось чули про Холодний Яр або про українські визвольні походи? Українців задобрили пряником щоб потім винищити голодом.

[Рус7520]

Чо за походы, от кого визволялись? Это очень интересно.

[Vedma]

Т.е. вы подтверждаете мой тезис, что укры не любят русских (москалей) из-за навязанной ими мовы во времена большевизма?

Нет, я говорю о том, что показательно отношение ярусских, которые напридумывали сами себе мифов и (ссы в глаза-божья роса) долдонят одно и тоже, несмотря на факты, которые этому противоречат. Из-за такой хамовитой упертости и упоротости.

[Vedma]

Где в оригинальном тексте слово "украинский" и чо за Петр 2? Может всё же Первый? )) И неужели до 1729 года в России писали на укромови?




.

Вы даже собственной истории не знаете, а еще кого-то учить вздумали.
Все понятно...