Що ж становлять собою критерії членства в НАТО? Звернемося до офіційних документів, до їхньої сухої мови.
І там ми прочитаємо, що
потенційні члени НАТО мають відповідати певним базовим принципам, втіленим у Північноатлантичному Договорі, таким як демократія, свобода особи та іншим відповідним положенням, викладеним у преамбулі до Договору.
Від країн-претендентів очікується, що вони будуть:
а) розв'язувати міжнародні
суперечки мирним шляхом;
б) демонструвати відданість принципам
верховенства права та прав людини;
в) вирішувати
мирним шляхом міжетнічні конфлікти і зовнішні територіальні суперечки, спірні питання внутрішньої юрисдикції, відповідно до принципів ОБСЄ та з метою прагнення до встановлення добросусідських відносин;
г) встановлювати
належний демократичний і цивільний контроль над своїми збройними силами;
ґ)
утримуватися від загрози силою чи застосування сили будь-яким чином, що не відповідає цілям ООН;
д) сприяти розвитку мирних і дружніх міжнародних відносин шляхом
зміцнення своїх вільних інституцій та завдяки сприянню зміцненню стабільності й благополуччя;
е) продовжувати надавати цілковиту підтримку та брати участь у роботі Ради євроатлантичного партнерства, в програмі "Партнерство заради миру" та розвитку співробітництва з країнами-партнерами, що не є членами НАТО;
є) демонструвати відданість справі зміцнення стабільності та благополуччя через
дотримання принципів економічної свободи, соціальної справедливості й відповідальності за охорону довкілля;
ж) робити свій внесок військового характеру в
колективну оборону та у виконання нових завдань, що постають перед Альянсом, а також будуть готові взяти на себе
зобов'язання щодо поступового удосконалення своєї обороноздатності;
з) належним чином брати участь у роботі установ НАТО;
і)
прагнути до здійснення стандартизації та досягнення оперативної сумісності збройних сил;
й) створювати через національну програму необхідну структуру з питань планування та виконання таких оборонних бюджетів, які б відповідали визначеним пріоритетам у сфері оборони й передбачали б відповідні схеми навчання для ознайомлення персоналу з чинними в НАТО практикою та процедурами з метою підготовки до можливої в майбутньому участі в роботі структур Альянсу;
к)
знайомитися з належними правовими механізмами й угодами та формальним юридичним процесом, якими керується НАТО, для забезпечення співробітництва у своїй структурі.
Ось ті критерії, які вдалося знайти у відповідній літературі. Тут навмисно наведено увесь їхній довжелезний список, щоб читач сам пересвідчився: у них немає нічого, що становило б загрозу українським національним інтересам та потребам конкретних українських громадян.
Ба більше: йдеться про
досягнення значно більш високих політичних, економічних та соціальних стандартів, аніж ті, що зараз маємо в Україні.
Відтак підкрадається логічне запитання: може, саме це лякає "регіоналів" та комуністів – вимога того, щоб в країні усталилася політична демократія і соціальна ринкова економіка?
І саме цього не хочуть допустити будь-якими засобами лідери КПУ та ПР,
бо чудово розуміють: у разі, якщо якість життя в Україні відповідатиме рівню хоча б Словаччини та Естонії, їхні шанси на виборах стануть примарними?
Чи йдеться про принципове, ідейне неприйняття просування країни до справжньої, без лапок демократії?
Утім, можна висунути ще одну гіпотезу.
Можливо,
спільна заява КПУ та ПР готувалася зовсім не в Києві, а десь в іншому місці,
за межами України? Це може пояснити те
кричуще незнання українських нормативно-правових актів та подій останнього п'ятиліття, яке засвідчене у цій заяві.
Плюс російську мову оригіналу цього документу, який
вміщений на сервері Партії регіонів.
Bookmarks