День Победы 9 Мая 1945 г. Никто не забыт, ничто не забыто.

[Сухов]

звичайне газетне кліше. не заради тебе.
боролися за себе у першу чергу. готових позбавити себе життя було зовсім не багато.

Шикарный высер..
Брехливый правда, как и практически все от свидомья..

[Кострома]

взагалі не пов'язані твердження. дєдушка ж міг нємножко попобєждать, а потім раптово здатись у полон, а ти б зараз працював офіціантом у Лондоні.
результат той самий, а про побєду ти б згадував дещо інакше. якщо б взагалі згадував.

Так то дедов было два.
Им пришлось бы сдатся в плен обоим.
И заодно прихватить с собой бабок.

И это при том что смертность в плену была куда выше чем на фронте.

Так что как не смотри - а всё равно по моему выходит

[Кострома]

Ага, значит по сути сказать нечего )))))))))))))))
Ну, голосите дальше

По сути вам и сказали - да вы не поняли.

Что вобщем то не удивительно.
Зато вы красивая наверно очень

Эт никоим образом не Ваша победа. Не примазывайтесь.

Вы так откровенно по фрйду занимаетесь замещением - что мама не горюй.

Вам остается смиренно благодарить дедушек и бабушек за возможность жить - и не более того

Вы знаете - я не мальчик уже, поэтому регулярно посещаю кладбище на котором благодарю и бабушек и дедушек.
Вот и сейчас на радуницу съезжу

а не цеплять на себя гвардейские ленты, при этом называя их георгиевскими,
потому как Ваших подвигов в той войне нет

не говоря уж про ваши личный бред о том что якобы кто-то говорит о своих подвигах в той войне - хочу заметить - мы без сопливых юнниц решим, как праздновать свои праздники

[Mr.Glum]

Шикарный высер..
Брехливый правда, как и практически все от свидомья..

ну давайте, Сухов, розкажіть нам про психологію звичайного радянського солдата, що просто мріяв загинути за тов. сталіна у процесі захоплення нікому не потрібної висоти за буд-яку ціну. не вижити у м'ясорубці війни і повернутись додому, а зовсім навпаки - героїчно загинути. ну і про те, як повзли на пузі під кулями та уламками, у багнюці, крові, лайні і матюках на ту висоту, а думали про майбутні покоління і берьозовий сок. просвітіть нас.

[Сухов]

ну давайте, Сухов, розкажіть нам про психологію звичайного радянського солдата, що просто мріяв загинути за тов. сталіна у процесі захоплення нікому не потрібної висоти за буд-яку ціну. не вижити у м'ясорубці війни і повернутись додому, а зовсім навпаки - героїчно загинути. ну і про те, як повзли на пузі під кулями та уламками, у багнюці, крові, лайні і матюках на ту висоту, а думали про майбутні покоління і берьозовий сок. просвітіть нас.

Метать перед свиньями бисер меня не развлекает..

[Mr.Glum]

Так то дедов было два.
Им пришлось бы сдатся в плен обоим.
И заодно прихватить с собой бабок.

И это при том что смертность в плену была куда выше чем на фронте.

Так что как не смотри - а всё равно по моему выходит

нєнєнє. могло взагалі бути як у класіка... ну тобто дєдушкі-бабушкі спочатку героїчно всіх перемогли і дочекались, а хтось один раптово каже

Милая, я тебе скажу о своем чувстве - это чувство к тебе я пронес через всю жизнь, через войну, через еще более трудное мирное время... я пронес это чувство через всю жизнь и вот сегодня говорю тебе - "Я не люблю тебя!"

і шансів на твою появу у тих самих обставинах взагалі 0 цілих 0 десятитисячних.
такшо як не дивись, а факт твого існування - лише збіг обставин.

[RedFox]

ну давайте, Сухов, розкажіть нам про психологію звичайного радянського солдата, що просто мріяв загинути за тов. сталіна у процесі захоплення нікому не потрібної висоти за буд-яку ціну. не вижити у м'ясорубці війни і повернутись додому, а зовсім навпаки - героїчно загинути. ну і про те, як повзли на пузі під кулями та уламками, у багнюці, крові, лайні і матюках на ту висоту, а думали про майбутні покоління і берьозовий сок. просвітіть нас.

Глум, конечно мысли солдата на войне довольно приземленны, но вот сами немцы с удивлением отмечали, что очень часто наши солдаты вели войну уже не за свою жизнь и не за то чтобы победить, а за то ... чтобы выиграть у немцев немножко времени. То есть разменивали свои жизни просто за несколько часов или минут.
Не даром тот же Меллентин в своей книжке рассказывает, что советский солдат не так уж не победим, но все равно чертовски опасен.

[Mr.Glum]

Метать перед свиньями бисер меня не развлекает..

помніть і гардіцца, звісно, веселіше.

[Mikela]

Глум, конечно мысли солдата на войне довольно приземленны, но вот сами немцы с удивлением отмечали, что очень часто наши солдаты вели войну уже не за свою жизнь и не за то чтобы победить, а за то ... чтобы выиграть у немцев немножко времени. То есть разменивали свои жизни просто за несколько часов или минут.
Не даром тот же Меллентин в своей книжке рассказывает, что советский солдат не так уж не победим, но все равно чертовски опасен.

Німці не здогадувалися, що позаду наших солдат стояли загороджувальні загони НКВС.

[Кострома]

нєнєнє. могло взагалі бути як у класіка... ну тобто дєдушкі-бабушкі спочатку героїчно всіх перемогли і дочекались, а хтось один раптово каже і шансів на твою появу у тих самих обставинах взагалі 0 цілих 0 десятитисячних.
такшо як не дивись, а факт твого існування - лише збіг обставин.

Вы слишком гипотетичны.
Всё есть как есть.


И да - напомню - если бы ГИтлер победил СССР - то уж Англшию бы он победил точно

[Кострома]

Німці не здогадувалися, що позаду наших солдат стояли загороджувальні загони НКВС.

Довольно странно.
А кто эти заслоны поставил за солдатами Брестской крепости, Одессы и Севастополя?

[Сухов]

Довольно странно.
А кто эти заслоны поставил за солдатами Брестской крепости, Одессы и Севастополя?

В Сталинграде за каждым углом был заградотряд..

[Mr.Glum]

Глум, конечно мысли солдата на войне довольно приземленны, но вот сами немцы с удивлением отмечали, что очень часто наши солдаты вели войну уже не за свою жизнь и не за то чтобы победить, а за то ... чтобы выиграть у немцев немножко времени. То есть разменивали свои жизни просто за несколько часов или минут.
Не даром тот же Меллентин в своей книжке рассказывает, что советский солдат не так уж не победим, но все равно чертовски опасен.

а хто з цим сперечався? так само, як німецький солдат теж "не так уж не победим, но все равно чертовски опасен".

[RedFox]

Довольно странно.
А кто эти заслоны поставил за солдатами Брестской крепости, Одессы и Севастополя?

Кострома, не кормите этого дурака. Заслоны НКВД в окружении, ага. Я на такое отвечать просто брезгую.

[RedFox]

а хто з цим сперечався? так само, як німецький солдат теж "не так уж не победим, но все равно чертовски опасен".

Кто ж спорит-то. Вот только Вы мило проигнорировали первый абзац. Что двигало теми солдатами, которые сознательно (отмечается немцами) разменивали свои жизни на время?

[Кострома]

В Сталинграде за каждым углом был заградотряд..

Там всё просто - карту порвали, глобус унчитожили - и сказали что за Волгой земли нет.
Просто - обрыв и внизу черепаха на трёх слонах

[Сиамский Кот]

В церковь лучше сходите, в ту, в которую котов пускают. Свечка по усопшим будет гораздо действеннее всех этих ленточек... Ну да вам некогда. Вы Пасху без бутылки праздновать не умеете, а уж Победу, це ж святое возлияние...

пан- мазохист
(или- я не слишком далеко посылаю)?

Основи галичанської церковнослов'янської Граматики Смотрицького, вступають в протиріччя з угро-фінськими традиціями.

Мыколо, тебе фраза понравилась?
(а- значение её- знаешь?)

Прикольно. Ничего в этой гребанной стране не меняется и каждый год к 9 мая одни и те же лица и одни и те же темы в попытках оболгать, обгадить, принизить Великую Победу и унизить тех, кто имеет наглость гордиться подвигом своего народа, своих предков. Я уже даже не удивляюсь этим ублюдкам. Мне реально их жаль, а их жалкие потуги просто смешны.

ППКС

[Mr.Glum]

Кто ж спорит-то. Вот только Вы мило проигнорировали первый абзац. Что двигало теми солдатами, которые сознательно (отмечается немцами) разменивали свои жизни на время?

автор звісно має право на власну думку. але це лише суб'єктивні враження. враження людей, що у той момент знаходились у такій самій стрессовій ситуації, але по інший бік фронту. я б не дуже на них спирався.

[RedFox]

автор звісно має право на власну думку. але це лише суб'єктивні враження. враження людей, що у той момент знаходились у такій самій стрессовій ситуації, але по інший бік фронту. я б не дуже на них спирався.

А объективный факт таков. При наличии такого лютого пиздeца которым является 22 июня 1941 года, СССР смог победить в той войне. Без массового героизма отдельновзятых солдат, которые не думали про свои жизни, а сознательно приносили себя в жертву это было просто невозможно. Ещё один пример: Николай Сиротинин. И тысячи, и миллионы их на той войне. Именно они позволили СССРу в той войне стать настоящим победителем, а не пирровым как Великобритания.

[Mikela]

Довольно странно.
А кто эти заслоны поставил за солдатами Брестской крепости, Одессы и Севастополя?

Про бої у Брестській фортеці дізналися десь на початку !960 років.А їм, тим солдатам , просто нікуди було діватися, бо просто попали в западню.
Про Севастополь.

Октябрському не хотілося говорити". Щодо адмірала, то йдеться про найтрагічніші останні дні оборони, бо тоді, - зазначає сучасний дослідник севастопольської трагедії О. Кулик (1996), "захисників Севастополя не лише покинули напризволяще, але й обдурили"; при цьому, додає він, командування, "включаючи й самого Октябрського", запевнило захисників, що вони "обов'язково будуть вивезені на Велику землю".

Насправді ж покинуті командуванням війська німці притисли до берега, звідки дістатися рятівних гір ніяк не випадало. Ось що писав про це у своїх "Записках", завершених невдовзі після тих подій, учасник оборони Севастополя капітан першого рангу Євсеєв (Скрытая правда.., 1992, с. 335?337): "…Війська проходили місто і рухалися до моря, до бухт… Противник артилерійським вогнем з північної сторони обстрілював окремі групи людей, що залишилися в живих і, роззосередившись, відходили. Авіація противника проходила над тими групами військ і скидала бомби… Скільки сягало око, всюди виднілися розриви бомб і снарядів… Здавалося, не було можливості дістатися моря… Стояла неймовірна спека. В роті пересохло. Хотілося пити, хотілося відпочити і покурити… Діставшись (пізнього вечора. - М.Л.) до Комишової бухти, ми побачили багато військ, що скопичилися на побережжі. Прибували все нові й нові війська… Я глянув на бухту. Жодного корабля…" Ось і вся "евакуація" та "прорив" у гори. В дійсності, як наголошував у першій книзі (с. 30) згаданого видання Г. Ванєєв, "знесилені без води та їжі відважні захисники Севастополя в більшості своїй були взяті в полон"…