Тотальна переорієнтація і Росії, і України на інші зовнішні ринки значною мірою зумовлена блокуванням торговельних процесів між країнами, застосуванням тарифних і нетарифних обмежень, антидемпінгових обмежувальних, компенсаційних тарифів, зборів, спеціальних розслідувань, квоттощо, спрямованих насамперед на чутливі сектори української економіки. У Росії обмежувальні заходи відносно експорту української продукції застосовано на 1,2 млрд дол., що становить 14% від загального українського експорту до Росії. В Україні обмежувальні заходи застосовано щодо російського імпорту на 124 млн дол., що менше 1% від загального імпорту з Росії. Отже, російські заходи з обмеження українського експорту за обсягом удесятеро більші, ніж українські, а за чутливістю — у 15 разів сильніші. Між Росією та Україною постійно застосовувалася практика взаємних вилучень із режиму вільної торгівлі. Так, по російському експорту є близько 115 позицій вилучень, а по українському — лише кілька.
МС могло б гарантувати скасування таких вилучень, але це можна зробити і за режиму вільної торгівлі.
...
Україна і Митний союз: дефіцит інтеграційності
На сьогодні Україна у зовнішній торгівлі з країнами МС має від'ємне сальдо. Найбільший дефіцит наша країна має з Росією. При цьому політика імпортозаміщення РФ виключає можливість для України змінити ситуацію на краще. Тому вступ України до МС не є способом розв'язання проблем її дефіцитного (від'ємного) сальдо зовнішньої торгівлі та платіжного балансу.
Структура експорту та імпорту України з МС має традиційне моногалузеве спрямування, яке може функціонувати незалежно від інтеграції в спільне формування. По експорту — це українська продукція машинобудування, металургії та сільського господарства (65% загального експорту), яка має попит на ринках МС не через відсутність мит, а через специфічний (неінноваційний) асортимент і нижчу ціну. По імпорту — це енергетичні матеріали (газ і нафта) (до 70%), які Росія продаватиме Україні і без входження її в МС, як це робить країнам ЄС, Китаю, Туреччині та іншим. Тобто членство в МС не створює додаткових конкурентних переваг або нових товарних ніш для українських експортерів, а існуючі бар'єри у торгівлі з країнами — учасницями МС можуть бути усунені в рамках інших форм регіональної інтеграції. Тим часом торговельні відносини в МС залишаються незбалансованими. Жодна з країн — членів МС — ні Казахстан, ні Білорусь — не мають додатного сальдо в торгівлі з іншими партнерами по МС. Зате його має Росія у торгівлі із своїми партнерами.
Звідси очевидно, що МС вигідний насамперед Росії.
Товарна структура торгівлі України з ЄС і МС дуже відрізняється. Яка з них краща — питання дискусійне, особливо коли дискусії відбуваються на емоціях, без об'єктивного і ґрунтовного аналізу. Продукції машинобудування Україна справді продає більше в МС, ніж в ЄС. Однак близько 40% експорту цієї продукції в МС — це залізничні транспортні засоби. Для України це високоризикований експорт, бо орієнтований на одну країну і має невисоку якість, його швидко може замістити інша країна (наприклад Корея). Експорт української продукції в ЄС — це в основному метали та вироби з них, а також залізна руда, насіння і ліс. Це теж специфічний, сировинний, експорт, який теж є досить ризикованим. Суттєві відмінності є і в структурі товарного імпорту в Україну з ЄС та МС. З Митного союзу Україна імпортувала в основному мінеральне паливо (66%). З ЄС імпорт є більш диверсифікованим, включає машини і транспортне обладнання, продукцію хімічної промисловості та інші промислові товари. У зовнішній торгівлі послугами частки ЄС і МС майже однакові — 35 і 36%. Однак структура послуг відрізняється. В експорті послуг з України домінує трубопровідний транспорт до МС (45%). В імпорті послуг домінують фінансові, професійні та технічні послуги з ЄС (54%).
Тарифні диспропорції України і МС
Тарифна політика МС на 92% формувалася на основі російської системи митних тарифів. Тому сьогодні між цією системою і українською, адаптованою п'ять років тому до СОТ, є серйозні диспропорції. Порівняння середніх ввізних мит МС і середніх зв'язаних мит України вказує на значну відмінність у рівнях тарифного захисту. Він є вищим у випадку МС для 13 з 16 секторів економіки.
Середній митний тариф України майже вдвічі нижчий за середній тариф МС. У разі приєднання України до МС підвищення рівнів тарифного захисту за низкою товарних груп призведе до порушення взятих при приєднанні до СОТ зобов'язань щодо зв'язування рівнів тарифного захисту. Вищі імпортні тарифи у МС означатимуть, що Україна (у разі приєднання до МС) зіткнеться з вищою вартістю імпорту з третіх країн, зростанням інфляції та змінами у регіональних торговельних потоках на користь Росії, Білорусі та Казахстану.
У рамках приєднання до СОТ Україна взяла на себе багато зобов'язань щодо нетарифних заходів регулювання торгівлі товарами (кількісні обмеження, технічне регулювання, фітосанітарний контроль тощо), а також щодо торгівлі послугами, захисту прав інтелектуальної власності тощо. У тих сферах, де відповідне регулювання має здійснюватись узгоджено для всіх країн — учасниць МС, виникають питання щодо узгодження зобов'язань у рамках СОТ з принципами і нормами, що діють у рамках МС.
Членство в Митному союзі фактично не сумісне з зобов'язаннями України перед СОТ, а також зі створенням глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, оскільки МС має свій власний орган (комісія МС), який має право проводити власну інтеграційну і зовнішньоторговельну політику МС. Враховуючи, що ЄС є найбільшим постачальником в Україну інвестиційних товарів і товарів тривалого користування, дорожчий імпорт з ЄС (унаслідок підвищення тарифів до рівня МС) призведе до уповільнення модернізації і перешкоджатиме довгостроковому економічному розвитку.
Малоймовірні вигоди України від вступу до МС
Прихильники МС стверджують, що в разі вступу до нього України можливе здешевлення енергоносіїв.Але отримання стабільних довгострокових знижок у цінах на енергоносії є дуже сумнівним. Росія планує дерегулювання внутрішнього ринку, отже, внутрішні ціни підуть угору. Більш того, підвищення енергетичної ефективності та диверсифікація поставок є більш обґрунтованою економічною стратегією, ніж пошук короткострокових знижок. Крім того, ціна на газ не є предметом домовленостей у рамках митного законодавства МС і Договору про ЗВТ країн СНД. Тому сподіватися на зміну підходів російської сторони у питанні ціни на газ не доводиться. За винятком сценарію, коли Україна погодиться на злиття, а фактично — поглинання "Газпромом" НАК "Нафтогаз України", що рівнозначно втраті суверенітету в енергетичному секторі.
У сфері АПК можливе деяке зростання традиційного експорту агропродукції до МС. Однак можливості нарощувати експорт мороженого м'яса обмежені присутністю на ринку МС виробників США і Бразилії та обсягами українського виробництва, які учетверо менші за потреби його імпорту до країн МС.
Скасування митного контролю може призвести до зниження витрат на торгівлю. Але скорочення витрат можна досягнути шляхом спрощення митних процедур у рамках ЗВТ. Цих переваг можна досягти і в рамках зони вільної торгівлі, тоді як витрати, пов'язані з приєднанням до МС, можуть бути досить значними.
Переваги від участі України в МС будуть досить обмеженими, бо Україна вже користується режимом вільної торгівлі з країнами СНД, і цей потенціал вигод значною мірою вичерпаний, про що свідчить негативна динаміка зовнішньої торгівлі в СНД.
Отже, економічне підґрунтя євразійського варіанта інтеграції України дуже слабке.
Bookmarks