"Коли в кімнаті залишилися суддя Бібік і представник відповідача 1 Мазур Людмила Михайлівна, служитель Феміди, повідав, що з "газовиками" інакше не можна і надалі за нещодавніми змінами в ЦПК, він з такими, як ми взагалі не зустрічатиметься і не розмовлятиме, бо йому надане право виносити рішення без розгляду, за судовим наказом.

А потім, з вип'яченою нижньою губою, спогорда на підвищених тонах додав:

- Ваші родичі мене так дістали, що якби я зустрів вашого сина на вулиці, то я б йому, не вагаючись, якби не був суддею, у щелепу врізав і спокійно пішов би собі далі.

Замітьте, це Бібік каже матері про її рідного сина, без жодних докорів сумління, не криючись. От з якими суддями маємо справу. Чи можна взагалі сподіватися від таких на справедливе правосуддя? Оце так "Україна для людей". Це ж треба..."

Повний текст на spetskor.dp.ua