Земельный вопрос

[Lleyton]

У меня дача в п. Таромское. Много лет жили спокойно, а тут вдруг поползли слухи о том, что кто-то пытается забрать наши участки для строительства зоны отдыха. Дачники заволновались, решили приватизировать участки. Скажите, пожалуйста, нужно ли приватизировать дачный участок, если садовое товарищество уже приватизировало (или взяло в аренду?) всю территорию? Или, если кто-нибудь захочет отобрать землю, то все равно отберет, приватизирована она или нет?

Конечно лучше оформить землю, ибо на садовые товарищества сейчас многие заглядываются . У Вас случайно не с/т. Химик???

[Snata]

Дед-инвалид ВОВ, член садоводческого кооператива в Бабушкинском р-не. Есть ли Закон о бесплатной приватизации землидля таких граждан? Может ли он приватизировать зем. участок на дочь или только на себя, а потом переоформлять? Спасибо за ответ.

[Lleyton]

Дед-инвалид ВОВ, член садоводческого кооператива в Бабушкинском р-не. Есть ли Закон о бесплатной приватизации землидля таких граждан? Может ли он приватизировать зем. участок на дочь или только на себя, а потом переоформлять? Спасибо за ответ.

Он может приватизировать земельный участок как на себя. так и на любого члена семьи. Для того чтобы приватизировать на другого члена семьи, необходимо внести изменения в состав членов садового общества.
По поводу бесплатной приватизации...она и есть бесплатная, оплачивается только оформление документов, не оплачивается стоимость земли.

А так чтобы совсем бесплатно, так не будет...

[Snata]

Я понимаю, что приватизация бесплатно, но мне сказали, что в бюджете Горисполкома заложены деньги на оформление документов для инвалидов 1 группы. Но как узнать- так ли это?

[xfiles]

Snata: Вот в Горисполкоме и узнайте.

[Lleyton]

Я понимаю, что приватизация бесплатно, но мне сказали, что в бюджете Горисполкома заложены деньги на оформление документов для инвалидов 1 группы. Но как узнать- так ли это?

Честно говоря сколько работаю в этой сфере (а это уже без малого 10 лет)...такого не слышал....

По любому нужно идти в горисполком, наверное в земельную комиссию и там узнавать.

[Vesta60]

пос.Таромское. Сад.товарищество "Строитель". 2 года назад 38 владельцев участков, собрали документы на приватизацию. Стадия представить на рассмотрение сессии горсовета длится года 1,5. Отказ мотивируют различными причинами, например сад тов не перерегистрировалось в дачное, почему не все подали документы (120 участков) и тд. Как можно продвинуть этот процесс?

[Vesta60]

В этой теме все что касается земельных вопросов в г. Днепропетровске.

Если необходимо отвечу на вопросы касающиеся:

- оценки земельных участков
- приватизации земельных участков
- переоформления права собственности на земельные участки
- оформления договоров аренды на земельные участки
- выполнения геодезических работ.

Было бы интересно узнать что то новое для себя, поэтому буду рад пообщаться по данной теме

Здравствуйте. пос.Таромское. Сад.товарищество "Строитель". 2 года назад 38 владельцев участков, собрали документы на приватизацию. Стадия представить на рассмотрение сессии горсовета длится года 1,5. Отказ мотивируют различными причинами, например сад тов не перерегистрировалось в дачное, почему не все подали документы (120 участков) и тд. Как можно продвинуть этот процесс?

[Marko]

Так а какой смысл был подавать такое количество документов?
Сами бы сделали тихо и мирно. А когда сразу кидается толпа, тогда и вопрос в райисполкоме появляется.

[Lleyton]

Здравствуйте. пос.Таромское. Сад.товарищество "Строитель". 2 года назад 38 владельцев участков, собрали документы на приватизацию. Стадия представить на рассмотрение сессии горсовета длится года 1,5. Отказ мотивируют различными причинами, например сад тов не перерегистрировалось в дачное, почему не все подали документы (120 участков) и тд. Как можно продвинуть этот процесс?

Попробую разузнать в горсовете в чем у вас проблема...сейчас Таромское вообще тяжело проходит приватизацию...

[Lleyton]

З моменту проголошення незалежності України особливо гостро постали проблеми реформування механізму регулювання земельних відносин. Ці проблеми досі залишаються актуальними. Сфера земельних відносин регулюється істотним масивом нормативних актів. Та, незважаючи на їхню велику кількість, все ж виникає необхідність вдосконалення правового регулювання цієї сфери. Можливо, це пояснює активну законотворчу діяльність, об’єктом якої є земельні відносини, зокрема прийняття 5 березня 2009 р. Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об’єднання земельних ділянок» (далі – Закон), який набув чинності 2 травня 2009 р. Цей документ вносить зміни до чинного Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Нові документи

Закон розширив перелік документів, які посвідчують право на земельну ділянку. Крім державного акта, який раніше був єдиним документом, що підтверджував право власності на земельну ділянку, Закон передбачив також цивільно-правову угоду щодо відчуження земельної ділянки, укладену в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою, та свідоцтво про право на спадщину і встановив новий механізм отримання земельної ділянки у власність.

Необхідно пам’ятати, що положення цих норм поширюються лише на земельні ділянки, набуті у власність із земель приватної власності без зміни їхніх меж та цільового призначення. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі вищезазначених документів державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.

Продаж частини земельної ділянки

Однією з позитивних рис Закону є закріплення норми, відповідно до якої відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється лише після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку. У разі якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з них здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок.

На практиці нерідко доводилося зустрічатись із випадками внесення нотаріусами змін до державного акта на право власності на земельну ділянку, які таким чином посвідчували продаж частини земельної ділянки, оскільки до прийняття Закону українське законодавство не регулювало чітко продаж частини земельної ділянки. Слід зазначити, що пряма вказівка Закону щодо необхідності отримання нового акта на право власності на земельну ділянку у зв’язку з відчуженням частини земельної ділянки чи однієї з ділянок, якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, досконаліше регулює земельні відносини, зокрема виключає можливість дій не в межах правового поля.

Закон передбачає внесення змін до державного акта на право власності на земельну ділянку в разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку. Утім і в цьому випадку повноваження стосовно внесення змін до акта на право власності на земельну ділянку покладені на орган, який здійснює державну реєстрацію, а не на нотаріусів.

Необхідно звернути увагу на внесення змін до ст. 125 ЗКУ «Виникнення права на земельну ділянку». Стара редакція вищезгаданої статті передбачала виникнення права власності та права постійного користування земельною ділянкою після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а виникнення права оренди – після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Нова редакція вищезазначеної статті чітко закріплює положення, відповідно до якого право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відчуження земельної ділянки

Ще однією позитивною ознакою Закону є те, що з 2 травня 2009 р. угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні містити крім вже передбачених ЗКУ положень кадастровий номер земельної ділянки та повинні закріплювати момент переходу права власності на земельну ділянку. Крім цього, Закон передбачає дещо інший перелік документів, які включають до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, при поділі чи об’єднанні земельних ділянок. Також Закон містить норму, відповідно до якої при передачі земельних ділянок у власність чи користування та зміні цільового призначення земельних ділянок за проектами відведення технічна документація щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не розробляється.

Слід зауважити, що скасування необхідності отримання нового державного акта, що посвідчує право на земельну ділянку, спрощує процедуру отримання землі у власність і зменшує витрати. Проте виникають питання щодо процедурної реалізації положень Закону.

Відповідно до Закону додатком до угоди, за якою здійснюється відчуження земельної ділянки приватної власності, є державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується (або відчужувалась). Припустимо ситуацію, коли укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, на державному акті зроблено відмітку про відчуження земельної ділянки нотаріусом та органом, який здійснює державну реєстрацію. Після цього укладається інший договір купівлі-продажу, предметом якого є ця ж земельна ділянка. Залишається неврегульованим питання майбутньої долі акта, адже він був долучений до першого договору і є його додатком.

Слід зауважити, що процедуру передачі державних актів, що посвідчують право на земельну ділянку і що їх долучать до цивільно-правового договору чи свідоцтва про право на спадщину в разі наступного відчуження земельної ділянки, не визначено. Можливо, доцільно вилучати оригінал акта на право власності на земельну ділянку з попереднього договору, заміняючи його нотаріально завіреною копією, і долучати до наступного.

Таким чином, хоча Закон загалом є необхідним і доцільним, реалізацію його положень ускладнює відсутність підзаконних нормативно-правових актів.

[Lleyton]

Щодо окремих питань реалізації

постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року № 844


Узагальнюючи практику застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році» та з метою єдиного підходу до вирішення проблемних питань, які виникають під час реалізації цієї постанови, Держкомзем роз’яснює наступне.

1. На чиє ім’я подається заява громадянами, які бажають безкоштовно оформити державний акт на право власності на земельну ділянку, до місцевої ради чи до територіального органу Держкомзему?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 844 та Регламенту, затвердженого Головою Держкомзему, на їх виконання, громадяни, які бажають безкоштовно оформити державний акт на право власності на земельну ділянку згідно з прийнятим рішенням про приватизацію, подають відповідну заяву до управління (відділу) Держкомзему в районі (місті). Однак подають не самі безпосередньо, а через органи місцевого самоврядування, які здійснюють організований прийом та передачу таких заяв до відповідного територіального органу Держкомзему за актами приймання-передачі.

Підставою для укладання договору на виготовлення технічної документації із складання державного акта на право власності на земельну ділянку та договору на виготовлення та державну реєстрацію такого державного акта буде саме заява громадянина до того органу, який і укладає такі договори.

У випадку, якщо заява буде подана органу місцевого самоврядування і звернена саме до нього, у територіального органу Держкомзему не буде підстав для укладання вищезазначених договорів.

2. Чи можуть спадкоємці особи, якій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 передано у приватну власність земельну ділянку, але державний акт не видано, отримати державний акт на право власності на земельну ділянку на своє ім’я?

Абзацом другим пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до Цивільного кодексу України спадкування відбувається за законом, за заповітом або за спадковим договором.

У випадку спадкування за законом спадкоємець (спадкоємці) подає заяву про виготовлення та видачу державного акта на право власності на земельну ділянку. До заяви додається свідоцтво про право на спадщину (на інше майно). У зазначеному свідоцтві вказується, що майно успадковується спадкоємцем повністю або в певних частинах. Якщо повністю – державний акт видається на таку особу, у випадку успадкування частини майна, із заявою мають звернутися всі спадкоємці та отримати у спільну часткову власність земельну ділянку, передану у власність спадкодавцю за рішенням місцевої ради згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 15-92.

У випадку успадкування за заповітом, питання повинно вирішуватися з огляду на те, чи перейшло за заповітом до спадкоємця нерухоме майно, яке розміщене на цій земельній ділянці. У випадку відсутності на земельній ділянці майна – питання вирішується у судовому порядку.

Питання спадкування майна за спадковим договором є більш складним питанням і можливість виготовлення та видачі такому спадкоємцеві державного акта на право власності на земельну ділянку має бути підтверджено судовим рішенням.

3. Чи можна видати державний акт на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку громадянину за рішенням ради, прийнятим згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 у випадку, якщо житловий будинок вже не є власністю такого громадянина?


Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди не визначено розмір земельної ділянки, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, а також на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, у громадянина, який продав або іншим способом здійснив відчуження житлового будинку, немає права на виготовлення та видачу йому державного акта на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, оскільки останній йому вже не належить. У такому випадку на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданий його покупцеві, орган місцевого самоврядування має прийняти рішення про те, що рішення про передачу у приватну власність громадянину згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 15-92 втратило чинність. Право на оформлення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку у власність або у користування має новий власник житлового будинку на загальних підставах.


4. Чи може громадянин добровільно звернутися до землевпорядної організації, яка має ліцензію на відповідний вид робіт, про виготовлення за його кошти технічної документації та державного акта на право власності на земельну ділянку?


Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 844 передбачено можливість безоплатних оформлення та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку за спрощеною процедурою. При цьому можливість скористатися наданим правом виникає у громадян, які вже мають рішення органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади про передачу їм у приватну власність земельних ділянок. Але це не обов’язок громадян, а їх право, яким вони можуть скористатися або ж ні. У випадку, коли громадянин за різних обставин бажає добровільно укласти договір на виготовлення технічної документації та оформлення і видачу державного акта право власності самостійно із організацією, яка має ліцензію на відповідні види робіт, і оплата за таким договором здійснюватиметься безпосередньо самим громадянином, ні територіальний орган Держкомзему, ні структурний підрозділ Центру ДЗК не вправі чинити перешкоди здійсненню цих робіт. Разом з тим, з метою унеможливлення в подальшому звинувачень щодо неправомірності дій або невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 844, доцільно брати відповідну заяву (розписку) від громадянина про добровільність його дій.

Забороняється призупиняти реєстрацію та видачу державних актів громадянам, які уклали відповідні договори з Центром ДЗК до набрання чинності цієї постанови Кабінету Міністрів України.

5. Чи може безкоштовно виготовлятися технічна документація у випадку прийняття рішення після 1 січня 2002 року?

У даному випадку рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки мало прийматися вже за наявності розробленої землевпорядною організацією, яка має ліцензію на проведення відповідних робіт, технічної документації або проекту відведення земельної ділянки і в такому випадку безоплатним є тільки виготовлення та реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку.

6. У випадку передачі у власність земельної ділянки громадянину за рішенням ради до 2002 року для ведення особистого підсобного господарства в межах населених пунктів та у розмірі, що не перевищував 0,6 га, виникає питання: за яким цільовим призначенням виготовляти державний акт на право власності на земельну ділянку? Якщо у цьому випадку у державному акті на право власності на земельну ділянку необхідно вказувати цільове призначення «для ведення особистого селянського господарства», то чи не буде це порушенням статті 116 чинного Земельного кодексу України при прийнятті райдержадміністрацією розпорядження про безоплатну передачу громадянину земельної ділянки за межами населеного пункту у розмірі до 2 гектарів?



Статтею 56 Земельного кодексу України в редакції 1992 року було встановлено, що громадянам України в межах населених пунктів можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки площею до 0,6 га для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до частини шостої статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектарів, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, законодавчо визначена можливість отримати одним громадянином безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства та для ведення особистого селянського господарства.

Разом з тим, при прийнятті рішення про безоплатну передачу громадянину земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення особистого підсобного господарства» таке право власності згідно із Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 15-92 уже виникло, однак виготовити державний акт та провести його державну реєстрацію за таким цільовим призначенням на сьогодні технічно не можливо. Тому, органом місцевого самоврядування за заявою громадянина приймається рішення про уточнення цільового призначення земельної ділянки, яка вже знаходиться у власності цього громадянина. У державному акті зазначаються два рішення ради – про передачу у власність земельної ділянки згідно із вищезазначеним Декретом Кабінету Міністрів України та про уточнення цільового призначення цієї земельної ділянки.

При цьому право на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в загальному розмірі, що не перевищує 2 га з врахуванням площі вже наданої земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, цей громадянин не втрачає.


7. Який орган має право вносити зміни до рішення ради, прийнятого згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 в частині уточнення площі або цільового призначення, якщо відповідної ради вже не існує (об’єднання декількох рад в одну, включення в територію міста тощо), або ж земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту (садівництво)?

Відповідно до Земельного кодексу України в редакції 1992 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками як в межах, так і за межами населених пунктів мали відповідні ради. Ці повноваження до 12 червня 1997 року (дня набрання чинності Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні») могли делегуватися виконкомам цих рад.

На сьогодні згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів, які не передані у приватну власність та на яких не розміщені державні підприємства, що підлягають приватизації, належать органам місцевого самоврядування (сесіям), а за межами – відповідним органам виконавчої влади (районним, обласним державним адміністраціям, Кабінету Міністрів України).

У випадку злиття двох і більше рад в одну або включення території сільських рад в межі міста, рішення про уточнення як площі, так і цільового призначення земельних ділянок приймають діючі органи місцевого самоврядування або ж відповідна міська рада, в межі якої включена сільська, селищна ради.

У випадку прийняття радою (її виконавчим органом) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 15-92 рішення про передачу громадянину у приватну власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва певної площі, а при виготовленні технічної документації було виявлено розбіжність між фактичною площею земельної ділянки та площею, зазначеною у рішенні, районна державна адміністрація має прийняти розпорядження про уточнення площі цієї земельної ділянки (не про внесення змін). При цьому у державному акті на право власності на земельну ділянку має зазначатися як рішення ради, так і рішення районної державної адміністрації.

8. Чи можуть територіальні органи земельних ресурсів брати заяви безпосередньо у громадян на безоплатні оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки у випадку блокування або затягування передачі таких заяв органами місцевого самоврядування?

Як виняток такі дії можуть мати місце, однак, при виникненні будь-яких непорозумінь із зазначеного питання територіальний орган земельних ресурсів має терміново повідомити про такі факти Держкомзем.

9. Як бути, коли до заяви громадянина на безоплатні оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки додається технічна документація (одна книжка) на декілька громадян? Чи потрібно у цьому випадку розшивати таку технічну документацію?

Якщо технічна документація розроблена на декількох осіб, таку технічну документацію розшивати не потрібно. Разом з тим, до такої документації мають бути додані заяви на безоплатні оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки тих громадян, яким розроблялася ця технічна документація.

У випадку, коли не всі громадяни зможуть за різних обставин одночасно подати заяви на безоплатні оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки, вони зможуть скористатися своїм правом пізніше, оскільки така технічна документація після видачі державних актів громадянам, які подали заяви, зберігається в територіальному органі земельних ресурсів.

[АлександрМ]

В порядке выдаче определено
в п1 - нужно решение - решение есть 2006 или 2007 год
в п2 - написать заявление и передать решение - передам
в п3 - уже дела сельсовета
Почему ограничение на 2002 год?

[Lleyton]

До 2002 года действовал другой земельный кодекс, и там были просписаны другие правила получения и выделения земельных участков. Думаю ограничение связано с этим.

[АлександрМ]

Про эту связь упоминают но без конкретики. Я привел ссылку в порядке выдачи бесплатно к постановлению 844, там нет ограничений, есть требование иметь решение, решение - есть.

[Nat]

Я привел ссылку в порядке выдачи бесплатно к постановлению 844, там нет ограничений, есть требование иметь решение, решение - есть.

Читаем внимательно ЗДЕСЬ
Постанову №844 от 05.08.2009 воспринимаем, как и следует ее воспринимать - как масштабную пиар-акцию. Спускаемся с небес на землю

[Lleyton]

Про эту связь упоминают но без конкретики. Я привел ссылку в порядке выдачи бесплатно к постановлению 844, там нет ограничений, есть требование иметь решение, решение - есть.

Так а что в решении написано??

[АлександрМ]

Читаем внимательно ЗДЕСЬ
Постанову №844 от 05.08.2009 воспринимаем, как и следует ее воспринимать - как масштабную пиар-акцию. Спускаемся с небес на землю

Возможно так и есть, но, ИМХО, деркомзем подчиняется КМУ, а не придумывает свои схемы. Я не понимаю обоснованности п5 по ссылке.
В постанове есть пункт, который не вяжется с п5
2. Заборонити стягнення з громадян України плати за
оформлення та видачу відповідно до затвердженого цією постановою
Порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України у
2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки
таких актів та надання додаткових і супутніх послуг з розроблення
документації із землеустрою, а також будь-яких інших платежів,
зокрема внесків до благодійних та інших фондів.

[АлександрМ]

Так а что в решении написано??

Передать в пользование участок такому-то. Когда выдали решение послали в держкомзем, но т.к. законом не ограничивается сроки, решение лежало дома.

[Nat]

Возможно так и есть, но, ИМХО, деркомзем подчиняется КМУ, а не придумывает свои схемы. Я не понимаю обоснованности п5 по ссылке...

Знаете, я не хочу вникать в тонкости кто и кому должен (не моя сфера работы, просто немного "в теме"). Но, разумно рассудите сами - КТО будет делать эти акты за 58 грн.???(именно столько, если округлить, выделено бюджетом) ЧТО получит соискатель на эту сумму? 58 грн. не хватит сегодня, чтобы доехать до объекта, не говоря уже о количестве бумаги и краски на выполнение работ. Не говоря уже о качестве той документации, которую буквально "вытряхивают" сегодня из ЧАСТНЫХ фирм за БЕСПЛАТНО в угоду чужому пиару (а иначе - полетят головы и лицензии)