Sergey Chlan
Ви звернули увагу, що Зеленський не виступив після саміту в Лондоні, а відразу помчав додому? Хоча цей саміт був присвячений саме йому.
Ситуація така, лише факти.
У «чорну п’ятницю», 28 лютого, США мали підписати угоду про надра з якимось нашим міністром. Президента України там бути не повинно. Його не чекали.
Але за день до цього Макрон, на прохання Зеленського, вмовляє Трампа прийняти Зеленського та бути присутнім на підписанні. Не підписувати, а лише бути присутнім.
Тому забудьте теорію про провокацію та підставу з боку Трампа – вони взагалі не планували зустріч із Зеленським. Його там не повинно було бути.
Це мала бути суто формальна зустріч: усмішки, підпис, рукостискання та запевнення в дружбі. Ну і купа фото. Все. Жодних переговорів, жодних домовленостей. Тому можна було обійтися без президентів.
Але Зеленський хоче присутності та використовує зустріч, щоб нав’язати Трампу свою позицію щодо продовження війни. Не знаю, чи був у курсі Макрон, але Зеленський підставив і його.
Зеленський спробував зробити це перед камерами та журналістами. Він у прямому ефірі підняв тему, яку зазвичай обговорюють лише за зачиненими дверима.
Трамп стримувався й прямо говорив Зеленському: ви мене втягуєте у конфлікт, але я хочу досягти миру, так це не працює. Зеленський тиснув, перебивав, грубив. Це і стало точкою скандалу – Трамп просто вигнав його.
Після цього нас миттєво захлеснула хвиля «єднання». Швидкість появ мемів, відео, тез, кількість блогерів, які одразу підхопили істерію, – усе це наводить на думку, що в ОП були готові до такого розвитку подій. Вони чекали саме такого результату.
Вночі Зеленський закріплює свій успіх в інтерв’ю, де заявляє, що йому нема за що вибачатися.
Наступного дня він летить до Лондона на саміт, сподіваючись отримати підтримку від ЄС і ресурси для війни, як Трамп, можливо, перекриє.
Лідери країн ЄС не дали йому таких ресурсів. Їх просто немає, є лише слова про непохитну підтримку. На саміті вони заявили: ми будемо співпрацювати зі США в питаннях досягнення миру. З точки зору Зеленського – це зрада.
Саме тому він мовчки й без заяв вилітає до Києва. Його прагнення вести війну до останнього українця не знайшло підтримки ні в США, ні в ЄС.
Залишається Китай.
Я не здивуюся, якщо незабаром ми побачимо контакти ОП із Китаєм. Але що можна запропонувати китайцям?…
Лише капітуляцію України з усіма надрами та ресурсами, в обмін на гарантії безпеки особисто для Зеленського та його 5-6 менеджерів.
Bookmarks