
Допис від
альтер эго
Ну я не повірю що ти віриш в те, що саме це я могла сказати.
Це або зовсім мене не читати раніше (кому я тут пишу?)))
У кожного різні обставини. Якби мама не померла прямо перед війною, я б теж її не кинула б. Я була б дура?
Або я вирішила попри все залишатися в Україні, просто таке бажання - я була б дура? Через війну втратила б роботу і не змогла б фінансово - теж дура?
Просто конкретно в моїй ситуаці, мала можливості, але не їхала. На початку війни ладно, про то я не шкодую що залишилася, а от після минулого літа вже і я хотіла.
Залишаючись по великому рахунку робиш вибір за свою дитину, яка такого вибору не має.
Ну і там багато нюансів особистих, які привели в сьогодні.
Я мало коли засуджую вчинки людей. Тим більш прилюдно.
А неприлюдно можу тільки дивуватися деяким рішенням і вчинкам))
А, можу засуджувати, коли людина не слухає, потрапляє в халепу, а потім приходила до мене це розгрібати. Правда це випадок і самозасудження теж))
Bookmarks