Балаканина - 4

[Дейнерис]

Кабздон повинен увійти до Книги рекордів Гіннеса як перший рашистський співак, який зібрав НАЙБІЛЬШУ кількість глядачів: 100 тисяч! Такий подарунок до Нового року зробили йому Залужний та ЗСУ.

[Антуриум]

ой,а шо у порошков опять подгорает?) От бедные. Хоть валерьянки попейте,а то ж не переживете столько теплых слов от Байлена в адрес Зеленского и красную дорожку к трапу его самолета.)
А тем временем в Донецке Рогозину на ДР так " шампанское" в голову дало,что чуть башку не снесло и жопу поцарапало. И главного в дыре тоже скорая увезла. Ещё парочка поехали на концерт Кобзона.

[Дейнерис]

Рашистка чорнорота, СТІЛЬКИ ж і теплих слів, і червоних доріжок, і почестей, і багато всього іншого було І В ПОРОШЕНКА свого часу!!! Більш того, і в Ющенка теж! І навіть у Кучми. Таким, як ти, не зрозуміти, що Байден зараз віддає шану та повагу НЕ Зеленському, а УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ!!! Він сьогодні зустрічався НЕ з Зеленським, а з представником УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ!!! І зброю надають НЕ Зеленському і навіть НЕ Залужному, а НАРОДУ УКРАЇНИ!!! Все ТЕ Ж САМЕ - не більше і не менше - було б у БУДЬ-ЯКОГО українського президента, який дотримується (принаймні зовні) проУКРАЇНСЬКОЇ позиції. Не було б Зеленського - був би Порошенко чи Тимошенко, чи умовний Пилипчук, - будь-кому з них БУЛИ Б надані ТАКІ Ж САМІ почесті під час офіційного візиту. Хоча б тому, що Штати ДОТРИМУЮТЬСЯ дипломатичних протоколів, на відміну від вашого ідола, який навіть туди приперся у світшоті та кросівках. Але таким нерозумним куркам, як ти, не дано це зрозуміти. І саме тому реакція вашого стада ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ від нашої реакції: ви вже майже добу оргазмуєте від того, як Байден посміхнувся Зеленському, від того, скільки разів він потиснув йому руку, від того, наскільки насиченим був червоний колір у доріжки біля трапу літака, тощо. А ми, порохоботи, радіємо від того, НАСКІЛЬКИ ПОТУЖНУ ДОПОМОГУ нашій країні сьогодні пообіцяли Штати. І чхати нам на те, ЯКЕ САМЕ обличчя ФОРМАЛЬНО сьогодні отримало підтвердження цієї допомоги. Для вашого бидло-стада найважливіший - ваш ідол, для нас найважливіша - Україна. Ви, зебіли, та ми, порохоботи - РІЗНІ світи. Між нами ПРІРВА. Можливо, не менша, ніж між кацапами та українцями. І навряд чи ви цю прірву здатні колись подолати. Курки та таргани точно не здатні - зваляться у сміттєзвалища.

[Дейнерис]

Шикарний допис!

Тетяна Лонська

"Ракети добра...."
Я дивилася, як бульбашки від мила, яким я милила руки, стають рожевими від крапель кpові, що проступили на шкірі. Дивилася відсторонено, без будь-яких емоцій і почуттів, ніби це і не мої руки, і не моя кpов. Якось вийшла без рукавичок і трохи приморозила руки, і тепер почервоніла шкіра від крижаної води тріскається до кpові
За 60 годин без світла через масований pакетний обстpіл в кінці листопада все одно не обійшлося без необхідності помити чашки, виделки, котячі миски, та бодай хоч декілька разів самі руки. Обидва термоси порожні ще відучора, та й не стала б я витрачати теплу воду, і тому рожева мильна пінка поволі стікала на дно умивальника.
«Ты пойми, эти pакеты вам всем на благо!», - зі вчорашнього дня ця клята фраза все кричала в мене у вухах голосом давньої подруги Міли. Вона в Mоскві, я в Києві. А розділяє нас цілий Всесвіт, який уже не перелетіти навіть за все життя.
Йдучи на кухню, я в тисячний раз задавала собі питання: «Як же це могло статися?» Це ж моя Мілка, з якою ми вчилися у львівському університеті, прямо таки у «бандеpівському лігві». Сиділи поряд за партою в аудиторії, передавали геть перед очима професора шпаргалки на іспитах. Скільки задач з генетики я за неї розв’язала, скільки мікроскопічних зрізів тканин вона намалювала за мене в альбомі з фізіології. Вона віддавала мені свою парасольку під час зливи, бо мені далеко їхати, а вона якось перебіжить провулками. Я пригортала її до себе, витираючи сльози, коли її дворічна дитина захворіла на гострий бронхіт. Ми щодня запивали бутерброди томатним соком у студентському буфеті, ділили навпіл шоколадку чи останню таблетку від головного болю. І жартома повторювали фразу із відомої казки: «Ми з тобою однієї кpові». І навіть коли її чоловік вирішив переїхати до Mоскви, бо там жили його батьки, а я з сім’єю переїхала до Києва, наша дружба не перервалася. Регулярно спілкуючись, ми залишалися подругами.
Якщо б мені ще в січні хтось сказав, що вiйнa може все змінити, я б розсміялася йому в очі. Міла – розвинена, розумна й прогресивна. Її сім’я заможна, а не з pосійської глубінки, де й досі унітаз – це диво. Та й по світу доволі поїздила. А найголовніше – її старенькі батьки й досі живуть у Львові. Та ж хіба можна оболванити її довбонутою пpопагандою?
Але я помилилася. Спочатку вона вислуховувала мої кричущі розповіді, зітхала і навіть співчувала, пошепки кажучи, що «что же мы можем поделать?» Потім довго мовчала у відповідь, а в кінці додавала, що «не все так однозначно».
Ну а згодом заявила прямо: «давай не будем говорить о политике, нас это никак не касается». Коли я обурювалася, що мене й мою родину очень даже касается, вона знову відмовчувалася, і наші розмови поволі зійшли нанівець. А тут раптом вона написала: «Как вы?» Задала питання, яке ми, українці, щодня пишемо одне одному. І в моїй душі знов щось ворухнулося. І я чесно розповіла: пишуть, що на Україну летить сотня pакет, дуже близько було чути сильні вибухи, після другого зникло світло, а в темряві випробовувати долю ще страшніше. Месенджер з півгодини мовчав, а тоді виплюнув голосове повідомлення. Я слухала його, й мені ставало огидно, і образливо. І страшно… Невже, це моя подруга?..
«Я понимаю, вам сейчас тяжело. Но выходите на улицы и требуйте окончания вoйны путем перемирия! Ваши жеpтвы бессмысленны! Вам никогда нас не победить! Девять месяцев прошло, а вы все надеетесь на чудо!» Я подивилася на кімнатний градусник, який застиг на відмітці 10 градусів, розгорнула плед і, підібравши ноги, вмостилася на кухонному диванчику. А, дійсно, що можна встигнути за 9 місяців? Виносити і народити дитину. Написати книгу. Зняти серіал. Побудувати будинок. Відкрити власну справу. Посіяти, виростити і зібрати урожай. Та безліч всього іншого, спрямованого на розвиток, красу, життя. А ще можна послати на гарантовану смеpть сотню тисяч своїх громадян, щоб вони винищували сусідню країну, зpуйнувати, зрівняти з землею прекрасні міста і квітучі села, змусити мільйони людей покинути все, що було дорого, і виїхати в евакуацію, розділити сім’ї, і всюди нести pозруху, нещастя, смеpть.
І свою країну довести до зубожіння, та зробити повним ізгоєм у світі, з якої глузують, і від якої відгороджуються мурами і парканами, як від зграї скажених собак. Дійсно, саме час для перемир’я…
Я подивилася вдаль. За вікном суцільна-суцільна темрява… Неможливо повірити, що це мій ріднесенький Київ, від нічної панорами якого зазвичай неможна відвести погляд. А зараз здавалося, що я одна-однісінька у всій Галактиці. Телефони і павербанки розряджені в нуль, а навкруги тиша і чорна вата мороку.
Нестерпно хотілося кави. Я встала нагріти воду. Подарунковий набір для фондю, який років десять лежав на антресолях, нарешті переживає свій зоряний час. Вже другу добу ми підігрівали на спиртовій горілці воду для чаю і кави, і навіть трохи розігрівали їжу. Але глянувши на пару останніх «таблеток» сухого спирту, я рішуче закрила коробочку. Невідомо, коли буде змога поповнити запас. То краще витратити останні таблетки завтра, коли всі прокинуться. А, що до кави… Десь-то точно має бути банка з розчинною.
Відчувши на язику гіркі гранули, я зрозуміла, що по щоках поповзли зрадницькі сльози. Звичайно, це не порівняти з кaтуваннями в Бучi, облогoю Маpіуполя, обстpілами Харкова чи повним знестpумленням Херсону. Але ж все одно, як шкода дітей, які сплять в шапках, щоб не отримати отит від холодної подушки. Сплять впереміш з котами, які туляться під ковдру, зігріваючись одне від одного. Шкода сусідів молодят з першого поверху, які напередодні забрали з пологового первістка. Шкода сусідку зверху, в старенької мами якої пневмонія. І це все у столичній багатоповерхівці… в центрі Європи… в 21 сторіччі…
«Может, тебе трудно понять, но aтака на ваши энергосистемы остановит yбийствa pусских солдат. И украинских тоже. Столько молодых ребят идет на смеpть и гибнeт. Вам не жалко? Наверное, странно прозвучит, но это – pакеты добра»…
Лампа на столі, яка чесно відпрацювала свій заряд, змигнула і згасла. Треба встати і взяти настільний ліхтарик на батарейках. Але була якась потреба запам’ятати цей гіркий присмак нескінченої чорної ночі назавжди. Мабуть, для того, щоб швидко згадати колись, в майбутньому мирному житті, якщо виникне сумнів: а може не всі pосіяни однакові?
Зробивши зусилля, я знову виповзла з під ілюзорного захисту пледу і підійшла впритул до вікна. В будинку поряд горіли вікна – в когось ледь помітно, наче спогади про світло, в когось досить яскраво, ніби на зло воpогам. Я нарахувала більше п’ятдесяти. І раптом зрозуміла, що посміхаюся цим незламним вікнам. Стиха промовляло радіо на батарейках (цей старенький «дивайс» - ще один скарб з антресолей). Нескінчений нічний марафон, що йшов в ефірі, безперервно передавав ситуацію із знеструмлених областей і міст. І я слухала, що львівські кардіохірурги дитячої кардіології успішно закінчили у повній темряві надскладну операцію на серці. І рішуче витерла свої сльози. А потім чула, що нарешті знайшовся кіт, який зник із зpуйнованої pакетним удаpом квартири у Вишгороді. А десь люди підібрали декоративне кроленя – теж біля постраждалого будинку. І на всю Україну передавали тому, хто, мабуть, його розшукує – дитинча у центрі обігріву чекає на своїх господарів, хрумтить морквою і підробляє антистресом. І я знову не могла стримати сліз.
Тобі не зрозуміти, моя бувша подруго. За 9 місяців в нас народилася нова генерація людей. І загартувалася надміцна нація. В нас немає електрики, але є світло. Немає зв’язку, але є спілкування, і ми разом. Немає енергії, але ми все завзятіше ненавидимо воpогів, і все дужче любимо свою країну, хоча здається, що дужче вже й неможливо…
Фінал голосової промови тремтів від фальші і тхнув знущанням. «Держитесь там. Если нужна помощь, обращайся. Ведь мы с тобой одной кpови».
Та ні, Міла… Як виявилося – не одної. Твоя закипає від обурення націоналiзмом у чужій країні. Моя – застигла темними цятками на шкірі від холоду. Та то нічого. Pани на руках загоються. До перемоги. Звичайно ж, до нашої перемоги, в якій не сумніваємося ані ми, ані весь цивілізований світ. Колись загоються і на душі.
Але, якщо існує у відносинах точка неповернення, то саме вона була поставлена тієї ночі. У мене попереду ще майже доба без світла і тепла. Та завтра я підзаряджу у кав’ярні свій телефон і першою справою назавжди видалю з нього твої контакти.
Мені шкода, що ти навряд чи зрозумієш, чому так сталося.
Але байдуже.
Бо прірва між нами зростає в геометричній прогресії.
Так, це правда, щогодини гинуть люди, молоді хлопці.
Але, знаєш, в чому різниця?
Сoлдати твоєї країни ідуть на смеpть заради смеpті, а захисники моєї країни вмиpають заради життя.
І наші діти, які зараз здригаються від вию сиpен і мерзнуть в темноті своїх домівок, вони матимуть гідне майбутнє і право жити у вільній країні, на відміну від ваших, яких ви саме зараз позбавляєте… та вже позбавили нормального майбуття.
Зараз це важко зрозуміти, бо пpопаганда проросла в самісінький мозок.
Але завжди так не буде.
Колись-то наративи зміняться, і прийде важке прозріння.
Тільки виправити вже нічого не вийде, бо «pакети добра», що вилетіли в свій кpивавий рейс, щоб зафарбувати все чорною фарбою, не повернути.
Але знай - Ми зі своєю країною.
Ми вистоїмо і переможемо.
І ми ніколи, чуєш, ніколи...
Ніколи вам не пробачимо…

[1234A]

єнергетиков зі святом - можно и накатить, правда сделав сегодня выкл не забути вернуть на вкл)))

[VitЁk]

Чьи цитаты?

[Антуриум]

єнергетиков зі святом - можно и накатить, правда сделав сегодня выкл не забути вернуть на вкл)))

Та по ним хоть часы проверяй.
Вкл и выкл точнее чем сирена во время воздушной тревоги.)
Реально молодцы! С праздником их!)

[Lenuhen]

"В Генштабе ВСУ уже анонсировали юбилейные потери русни.

На сегодня, за почти 10 месяцев, россия потеряла в Украине уже более 100 тысяч личного состава, три тысячи танков и около шести тысяч других бронемашин, сообщил Генштаб в утренней сводке.

Более детальная информация по потерях оккупантов появится через несколько часов."

[Subolg]

Т е тебя в принципе не смущает что страной все время управляет не тот за кого ты голосовал?))

10 лет смущало, с 2019 не очень, но претензии есть конечно, куда же без них

[Subolg]

Глава ЧВК «Вагнер» Пригожин уверяет, что женщины из колоний тоже смогут отправиться в зону боевых действий.

С таким предложением к нему обратился депутат Заксобрания Свердловской области Вячеслав Вегнер и попросил допустить к участию в «СВО» женщин, отбывающих наказание в ИК-6 Нижнего Тагила.

Пригожин в ответ заявил, что абсолютно согласен с Вегнером и женщин-заключённых можно использовать в снайперских парах и диверсионных группах.


так понимаю зеки заканчиваются

[Subolg]

- короче на 22 грудня ми вбили вже 100 тисяч москалів. а потім нам прислали нову зброю, генерал Залужний дав команду і ми за пів року вбили ще 200 тисяч...
- мамо, неси таблетки, діду знов погано! навіть малі діти знають, що ніяких москалів неіснує

[Subolg]

https://t.me/myalgorhythm/8251

[Lenuhen]

Глава ЧВК «Вагнер» Пригожин уверяет, что женщины из колоний тоже смогут отправиться в зону боевых действий.

С таким предложением к нему обратился депутат Заксобрания Свердловской области Вячеслав Вегнер и попросил допустить к участию в «СВО» женщин, отбывающих наказание в ИК-6 Нижнего Тагила.

Пригожин в ответ заявил, что абсолютно согласен с Вегнером и женщин-заключённых можно использовать в снайперских парах и диверсионных группах.


так понимаю зеки заканчиваются

Вегнер, Вагнер... Сразу не увидела, подумала, что Вагнер у Вагнера просил

[Subolg]

ты даже собачьей будки не построил заиграло новыми красками

Львовская полиция отдаст 40 млн гривен фирме владельца-рецидивиста за строительство питомника на 50 служебных собак. Управление полиции во Львовской области подписало соответствующее соглашение с ООО "Строительный альянс монтажпроект". Строительство будут проводить по ул. Уборочной в промзоне "Сигновка".

Официальным владельцем ООО "Строительный альянс монтажпроект" является житель Житомира Артем Гамоцкий. Согласно данным Единого государственного реестра судебных решений, Гамоцкий Артем Анатольевич был дважды осужден за уголовные правонарушения. Причем в приговоре была указана дата рождения осужденного — 3 декабря 1985 года. Такова же дата рождения владельца ООО "Строительный альянс монтажпроект". В декабре 2012 года Житомирский райуд за кражу решил лишить его свободы на три года с испытательным сроком в два года. По постановлению суда в 2014 году его амнистировали. В марте 2017 года Богунский районный суд Житомира признал его виновным в мошенничестве с кредитами. За это ему назначили всего 850 гривен штрафа. Кроме того, Гамоцкий Артем подозревается еще в минимум одном деле (№ 295/3651/17) — за разбой. Но 9 декабря этого года суду сообщили, что мужчину мобилизовали, поэтому судья остановил рассмотрение дела. Здесь указано, что подозреваемый 1985 года рождения, также совпадающий с годом рождения владельца компании.

[Subolg]

Пелосі про виступ Зеленського: «Це була одна з найкращих промов, які я коли-небудь чула у Конгресі»

«Це було історично, він і Черчілль були єдиними президентами воєнного часу, які прийшли сюди, щоб попросити нас про допомогу та подякувати за нашу очікувану допомогу у припиненні тиранії в Європі. Ймовірно, це один із наших найщасливіших днів», — заявила речник Палати представників.

[Smith]

https://twitter.com/taxfreelt/status...-hddlDujUrromw а это че? началось тихое мирное нападение на Азербайджан?

[Smith]

Пелосі про виступ Зеленського: «Це була одна з найкращих промов, які я коли-небудь чула у Конгресі»

«Це було історично, він і Черчілль були єдиними президентами воєнного часу, які прийшли сюди, щоб попросити нас про допомогу та подякувати за нашу очікувану допомогу у припиненні тиранії в Європі. Ймовірно, це один із наших найщасливіших днів», — заявила речник Палати представників.

...где то пьяный от досады обрыганный и обосцаный сывый кнур плачет и повторяет..."на его месте должен был быть я"...

[Vozar]

Ну что, из того что видно на утро.

Нам рассказали что и столько из оружия нам дадут в эту зиму к весне.

По идее шансы получить 45 ярдов стали реальными

Американцы чётко артикулировали о переговорах с путиным нас. С оговоркой - после успехов на поле боя.

Наши сказали в этом контексте об освобождении захваченных территорий.

Как в первом так и во втором случае не понятно что такое успехи и что такое захваченные.

Пожалуй -все. Я что то пропустил?

ЗЫ из лирики - не все американцы как в конгрессе так и в администрации оценили лук гаранта - в тренниках в белый дом и в конгресс - шоэто было. Старательный косплей под Чегевару скорее раздражает чем помогает....

[Vozar]

Походу. Никто ничего пока не сказал о главном - как эта война должна закончится.

[Subolg]

Ну что, из того что видно на утро.

Нам рассказали что и столько из оружия нам дадут в эту зиму к весне.

По идее шансы получить 45 ярдов стали реальными

Американцы чётко артикулировали о переговорах с путиным нас. С оговоркой - после успехов на поле боя.

Наши сказали в этом контексте об освобождении захваченных территорий.

Как в первом так и во втором случае не понятно что такое успехи и что такое захваченные.

Пожалуй -все. Я что то пропустил?

ЗЫ из лирики - не все американцы как в конгрессе так и в администрации оценили лук гаранта - в тренниках в белый дом и в конгресс - шоэто было. Старательный косплей под Чегевару скорее раздражает чем помогает....

удивлен, что ты не притащил фоточку где бидоныч щумает материал штанишек Зе))