
Допис від
Пролісок
Трохи цікавого про ПЕРЕКОТИПОЛЕ:
Перекотиполе — степова рослина, яка після достигання плодів обламується біля основи і перекочується на далекі відстані, розносячи своє насіння; народний символ безрідності, бездомності, безпритульності («котиться, як перекотиполе»), безбатченка, сирітства, бідолашного мандрування по чужині, недолі. Мандрівна доля рослини породжує ставлення до неї як до живого свідка нещасть, пролитої крові, і людського горя на землі; символ перекинчика, що не має коріння в рідній землі, тому на могилах зрадників не ростуть квіти, а тільки бур’ян-перекотиполе; різновиди рослини називають миколайками, миколайчиками, синьоголовом, перенос-зіллям, покотиполем, переполотником, колючкою; використовують у народній медицині.
ця трава має масу незвичайних особливостей, що дозволяють їй виживати посеред безкрайньої пустелі.
користь: Переміщаючись по пустелі клубки трави допомагають іншим рослинам поширювати свої насіння по великих територіях. Коли перекотиполе, рухаючись по вітрі, налітає на квітучу рослину, її насіння може догодити всередину клубка і вилетіти назовні через кілька кілометрів. Якщо умови виявляться сприятливими, вони пустять коріння.
Наприкінці літа саме перекотиполе висихає, але коробочки з насінням у нього не розкриваються. Основа стебла стає дуже крихкою і легко ламається, коли налітає порив сильного вітру. Легка куля, яка до того ж виконує функцію вітрила, підхоплюється вітром і починає свою стрімку подорож степом. Насіння, що лежить у коробочках, висипається не одразу. Для цього в нього є спеціальне пристосування: дрібненькі волоски, які затримують решту, дозволяючи впасти на землю лише одній насінині і тільки під час сильних поштовхів. Завдяки цьому одна рослина висіває своє потомство на дуже великій площі, що становить десятки квадратних кілометрів. Зрозуміло, що таке пристосування могли виробити лише степові рослини, бо у степах рух перекотиполя ніщо не може затримати.
Перекотиполе може служити кормом для тварин, якщо ті відчувають нестачу їжі. Травоїдні ловлять клубок, виїдають з нього найсмачніше і викидають, після чого той продовжує подорож. Також в минулому багато пустельні племена використовували кочуючі грудки в лікувальних цілях. Сушену траву давали пожувати худобі, після чого її прикладали до укусів комах. Вважалося, що перекотиполе має лікувальні властивості і здатне нейтралізувати отруту.
Повір’я: Коли восени на полі котиться перекотиполе, то взяти ту рослину, ставши так, щоб вона сама до рук вкотилася, і покласти її навкруги господарства, по кутках в різних потаємних місцях. Тоді до хати ніяке зло, що надсилатимуть люди, не пристане (П. Чубинський)
********************
від себе: виявляється, розповсюджені на криворіжжі та у одеській області МИКОЛАЙЧИКИ, які я дуже люблю, теж є різновидом перекотиполя. Не знала.
Ну і вчергове дивує дрімучість форумського ееее континіуму, який вживає слова, не розуміючи їх значення, або спотворюючи його під свої фантомні хворобливі уявлення.
Ліна Костенко
Спинюся я і довго буду слухать,
як бродить серпень по землі моїй...
Ще над Дніпром клубочиться задуха,
ще пахне степом сизий деревій.
⠀
Та верби похилилися додолу,
червоні ружі зблідли на виду,
бо вже погналось перекотиполе
за літом — по гарячому сліду...
Bookmarks