
Допис від
Пролісок
Вообще то там не только о том, что "для меня ничего не сделали". И даже не столько об этом. А о том - почему, сука, рассказывалось о шашлычках (я, мля тоже этого не забуду, не потому что мне кто то что должен был, а потому что это не уровень президента, гнать пургу про шашлычки, неважно, знал о вторжении или нет, а уж тем более в свете последующих собітий), вместо того, чтобы хоть как то готовиться.
А как готовиться? Я вот только что нашла письмо. От 03.05.88
Позволю себе выдержку из него
"Вибач за те, що довго не відписував, часу не вистачало на листи. Та і майже 2 місяці не був в батальйоні. Спочатку на ученіях пізніше з ученій на прижки виїхали на цілий місяць. От так і служу. В батальйоні лише в робочий період, а так мало, а літком взагалі мало будем в казармах. Все в польових умовах. Прижки пройшли нормально, зробив три прижки з вертолета Ми-8 з парашютов Д-6. Правда один тут чуть не розбився, але в рубашці родився лише на висоті 150м парашют відкрився. Після цього зразу зняли його з прижків. Двоїх ноги поламали. А в загальному прижки пройшли нормально, погода була просто чудова. Зараз в батальйоні готуємося до ітогової перевірки. Все ремонтуєм, білим, красим, шуруєм. Жити можна, але правда вдома набагато краще. Особливо зараз тягне додому коли тепло. Буває нема чого робити тільки сядеш і зразу згадуєш гражданку. В неділю граєм в футбол. .... Служити трошки тяжко, але можна. От літком пройти 100км марш, і все буде нормально."
Почему то мне кажется, что сейчас этого и близко нет.
Bookmarks