Вже тривалий час не можу збагнути ентузіазму і впевненості, з якими команда театралів на тимчасових гастролях наїжджає на Німеччину. Дивні претензії: хоч усрись, а дай нам обов'язково німецьку зброю (іншої нема?). Вимоги поступитись власними економічними інтересами, хоча самі постійно ледь не повзаємо на колінах, щоб нас забезпечили транзитом газу. З такими інтонаціями, як ніби плата за транзит - це наше національне надбання, яке не може бути відчужене або уполовинене. Претензії щодо зовнішньої політики, дещо приховані, та все ж. Вистачало цього і з 2014, але зараз...
Причому, маючи мізерну вагу на політичній арені і "політиків" від хореографічного станка. Ладно, якби країна мала потенціал Британії, а то ж...






Bookmarks