а глобусятий який горопашний, що трусить яйцями світлакова, судомно намагаючись сподобатись?
| Gorod.dp.ua » Міські форуми / Городские форумы |
![]() |
|
а глобусятий який горопашний, що трусить яйцями світлакова, судомно намагаючись сподобатись?
хейтите поляків за їх протест проти глорифікації УПА? а довічне державне утримання судді Плахтія в 200 тис + грн на рік вам не тисне?
Ирина Селянинова
Турист заходит в магазин сувениров. Видит маленькую бронзовую фигурку кошки. На ценнике написано: "кошка - 5 евро, её история - 5000 евро."
- Я могу купить кошку без истории? - спрашивает он продавца.
- Конечно, - отвечает продавец, - Но за историей вы всё равно вернётесь.
Турист покупает фигурку и дальше прогуливается по городу.
Вдруг он замечает, что следом за ним сначала идёт одна кошка, потом другая, потом ещё. Через некоторое время за ним уже идут тысячи кошек.
Турист в ужасе начинает убегать. Кошки не отстают. Тогда он подбегает к мосту, размахивается и бросает маленькую бронзовую фигурку кошки в реку.
Все кошки бежавшие до этого за ним, тут же прыгают в воду вслед за статуэткой.
Турист с выпученными глазами бежит обратно, в тот же магазин сувениров.
- Я же предупреждал вас, что Вы вернётесь за историей, - встречает его продавец.
- К черту историю! - восклицает турист. - У Вас есть маленький бронзовый Зеленский?
«Якщо людина задоволена владою, вона або не в курсі, або в долі». (с)
Victor Tregubov
4 ч.
Як ветерани до Зеленського ходили.
Привіт, рідні.
Я сьогодні трішечки поспілкувався з паном Володимиром Зеленським. Забігаючи наперед скажу, що спілкування було не зовсім теплим, в чому, здебільшого, моя провина - не дотримався етикету привітання. Але, принаймні, певний конструктив був - я маю, що вам розповісти.
Сьогодні на пів на п’яту до Офісу президента запросили групу ветеранів - майже повністю з тих, хто так чи інакше виходив на акції протесту проти нього, або навіть організовував їх. На жаль, я не знаю багатьох в обличчя - були азовці, зокрема Матрос, був Жора Турчак, був Карась, був Саша Погребиський - загалом близько дюжини осіб. Ну і я, ваш покірний. З “того боку”, окрім власне Зеленського, були Андрій Єрмак, Микола Тищенко, генерал Хомчак. Була й така собі “проміжна сторона” - по-перше, керівництво Мінвету, по-друге - Фацевич, голова Нацполіції, по-третє - Єгор Чернєв, ветеран, що пройшов до парламенту по списку Слуги народа. Може, когось забув. Я зараз спробую переказати півтори години жвавої бесіди по пам’яті, тож вибачте, якщо щось впущу. Також, очевидно, що свої питання та репліки я пам’ятаю краще, ніж репліки колег - це не тому, що я так себе люблю, просто пам’ять людська так влаштована.
Бесіда почалася майже без вступного слова, але якось швидко перескочила на тему звільнення заручників. Це взагалі в команді Зеленського вважають великою перемогою і яскравим свідченням, що їм і далі все вдаватиметься, тож треба вірити. Особисто Зеленський вважає, що вдало склеїв простачка, і що дуже вигідно здійснив обмін. Обурювався на критику щодо Цемаха - за його словами, той був абсолютним нулем та пустишкою в якості свідка.
Тут я трішки не витримав і запитався, як же так сталося, що відразу після цього голандський парламент одноголосно проголосував за початок розслідування ролі України в загибелі Боїнга.
Зеленський попросив вимкнути камеру (так я дізнався, що була ввімкнута якась камера) та досить емоційно пояснив, що до цього мав переговори на усіх рівнях з голандцями, які взяли з Цемаха усе, що можна взяти, і повністю схвалили його передачу.
- То що, виходить, вас голандці кинули? - перепитав я.
Мені пояснили, що голандці взагалі виявилися не дуже лояльними партнерами - он як голосували за повернення РФ у ПАСЕ.
(в принципі, вірю. Тільки вбачаю певну проблему в том, що нашого очільника можуть кинути голандці - йому ще з росіянами говорити…)
Взагалі з західною підтримкою, за словами Зеленського, в України проблеми: викручують руки по Мінських угодах, прямо дають зрозуміти, що не хочуть бачити Україну в НАТО, хочуть позбутися санкцій.
(ні, я не став згадувати попередника, який якось з цим впорався - припустимо, обрання Зеленського частина західних лідерів справді могла сприйняти як можливість позбутися попередніх домовленостей)
- Я б сам відмовився від Мінських, в перший же день хотів! - казав він, - але мені дали зрозуміти, що автоматично знімуть санкції.
Далі мова пішла про розведення. За словами наших візаві, мова поки що йде лише про окремі пункти, і про невеликі дистанції.
- Ну, ви ж воювали, знаєте, що відійти на 500 метрів - можна швидко й повернутися - переконував Хомчак.
Присутні мали певні сумніви. Як на мене - то залежно від ділянки. ДУЖЕ залежно від ділянки.
За версією влади, сірої зони не буде взагалі. В населених пунктах буде українська влада, українські поліцейські сили та військові Спільного центру по контролю та координації (росіян там немає - я спершу трішки офонарів, бо коли я служив, їх там була половина, але Хомчак нагадав мені, що вони звідти вийшли). А якщо що - ВСУ підтягнеться.
Мені не дуже віриться в ефективність такого захисту, особливо якщо ворог піде всерйоз. Але, принаймні, цього разу конкретно пояснили, як вони взагалі уявляють ситуацію.
Зеленський сподівається вирішити справи з Донбасом за рік. Якщо за рік не вдасться - схильний, цитую “вибудувати вал” - я це зрозумів, як повернення до діючого статус-кво з ізоляцією окупованих територій. Взагалі, він впевнений, що у будь-який момент може зіскочити і повернутись до цього стану (а от я - ні). Але цей варіант він розглядає, як негативний, тому прагне до реінтеграції.
Власне, це й було найважливіший для мене запитанням - як він розглядає реінтеграцію, на що готовий піти і що буде пропонувати Путіну. Але саме на це я відповіді й не отримав. Зеленський прямо стверджує, що форсував процес мирних перемовин для виходу на Нормандський формат і прямого діалогу з Путіним. Але що він йому запропонує? Тут він посилається на те, що такі речі не розголошуються, і просить просто дати йому шанс.
Власне, це і є головна проблема особисто для мене. Я вголос зауважив - нічого особистого, та я не вірю, що квнщик затащить кдбшника.
Це справді так. Зеленський може вірити в свою зорю. Навіть якщо вважати, що він повністю щирий, мене лякає думка, що така людина, як він, від імені моєї країни буде торгуватися з такою людиною, як Путін. Зеленський ж стверджує, що вони просто обміняються умовами, а він зможе з цих запропонованих варіантів обрати найкращий, та не нарватися на негативні.
І так, він каже, що розглядає можливість проведення виборів на окупованих територіях, якщо російські війська підуть, а українські збройні сили - не зайдуть (хоча, можливо, зайдуть інші українські державні органи). І це будуть вибори за українськими законами, хоча він впевнений, що, на жаль, на них все одно переможуть місцеві “авторитети”.
(тут я зауважив, що для того, щоб вибори пройшли за українськими законами, партії “місцевих авторитетів” мають бути зареєстровані в Мінюсті України. Він чомусь впевнений, що для них це проблемою не буде. Мені здалося, він просто не знає, як це робиться)
Зрештою, наприкінці бесіди Зеленський, як на мене, зробив велику помилку. Йому вже час було йти - здається, мала бути телефонна розмова з одним з європейських лідерів. Саша Погребиський попросив його передати привіт Богдану та вимагати від нього вибачень перед ветеранами. Адже Богдан звинуватив мітингуючих 6 жовтня у тому, що вони збиралися за гроші. А йому - та іншим присутнім там ветеранам - трішки образливо це чути.
- Хлопці, - каже Зеленський своїм характерним тоном, - 99% з вас нормальні люди. Але є ж 1%… Коротше, мені ж теж кладуть на стіл записи. Я ж знаю, хто з ким про що домовлявся і хто кому скільки платив. А привіт Богдану я передам.
Усю бесіду Зеленський намагався будувати діалог на емоційній ноті “мужики, я свій”. Якщо йому й вдалося з кимось встановити якийсь емоційний контакт, то цей фініш, судячи з витягнутих облич поряд, його лихо порвав. Просто так вийшло, що більшість з присутніх там людей точно знала, що ніхто на цьому мітингу за гроші не стояв. І одне з двох - або людина перед нами кидає слабенький понт, невдало вбиваючи між нами клин, або - що, може, й гірше - йому локшину на вуха вішають не тільки голандці, а й власні спецслужби. Ну б**дь. Нормально ж спілкувались.
(десь в цей момент я зрозумів, що “ну б**дь!” кажу вголос, а не про себе, і стулив пельку)
Далі Зеленський пішов, а хлопці ще певний час дискутували з іншими присутніми. Особливо палко сперечалися азовці з Фацевичем, виясняючи, хто більше не правий у сутичках на шляху до Золотого, їхні побратими чи поліція. Але я невдовзі пішов геть.
Якщо вам цікаве моє враження - для мене ця розмова дещо прояснила, але нічого не змінила. Навіть якби я змусив себе повірити в щирість Зеленського, я не потягну змусити себе повірити в його професійність як дипломата. Я не можу на це ставити долю моєї країни. А це означає, що я буду й надалі протестувати - можливо, тепер із більш чітким усвідомленням, що і як відбувається. І в якій ми ситуації.
«Якщо людина задоволена владою, вона або не в курсі, або в долі». (с)
Как же круто Чорновол опустила Трубу! Браво!! Аплодирую стоя! Надо почаще так мокать их в собственное дерьмо - быстрее сбегут.
https://www.facebook.com/chernobaiev...c_location=ufi
«Якщо людина задоволена владою, вона або не в курсі, або в долі». (с)
Сначала порошки опускают тему до уровня школоты, а потом возмущаются что их затролила другая школота.... А оно ведь все просто. Как только вы ресурс превратили в генделык, все порядочные уходят и набегает всякая шваль которую уже раз отсюда гнали....
Я люблю цю країну навіть без кокаїну.
Т.е. вы зелебобики несёте в массы только верное, разумное, вечное?
Шурік, так ви ж нам нічого об успіхах Вована не кажите. Ні на міжнародній арені, ні в економіці, ні в реформах, ні у внутрішніх справах.
От зустрівся з ветеранами і крім "я нічого вам не можу розказати, бо то секрет". І "вірте мені, я щирий" - ніц.
Проблема з Вованом як раз в тому, що він спіймав зірку своєї величі і неперевершенності ще до того коли прийняв рішення йти на вибори. Аплодисменти завжди роблять для людини погану справу. І я цілком згодна, що ніяка щірість не зможе замінити абсолютне профанство в політиці, дипломатії, управлінні. Все може скінчити як в анекдоті про кобилу: Ну, не шмогла. Але життя це не анекдот. І тут на кону стоїть доля цієї держави.
Бо плач не дав нікому ще свободи,
А хто борець - той здобуває світ
(c) ВлащенкоОскорблять можно по- разному. Можно сдержанно заметить, что, дескать, сударь, вот вы зовете пообщаться, а место так себе, да и у меня нет особого желания.
А можно полдня публично кривляться на тему, что ходить к этим клоунам и п*сам - себя не уважать
А потом обиженно публично сопеть, что не позвали, сволочи. Не уважают. Так странно, друзья. Ну вы же полдня орали, как вы шатали это уважение?
====
Да, это я про не аккредитованных на пресс- конференцию, если что))
"Не укради и не убий, власть не терпит конкурентов"(с) "Систему определяет не ошибка, а реакция на ошибку"(с)
по ходу татяна следующая будет
(с) В.БойкоУ етері телеканалу НАШ колишня народна депутатка, а нині – міська божевільна Тетяна Чорновол 8 жовтня 2019 року оголосила, що готова продовжити справу Сергія Пашинського й, маючи нагородний автомат, зі зброєю в руках боронити ідеали Майдану. Враховуючи, що таким, як Тетяна Миколаївна, зброю в руки давати заборонено з суто медичних протипоказань, виникає цілком природне запитання – з яких це пір автоматична зброя роздається під машкарою нагородної, хто й за що нагородив Чорновол і чи проходила вона перед тим медичне освідування? Оскільки ця історія мені добре відома, розповідаю:
У червні 2014 року, перебуваючи на посаді Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, Тетяна Чорновол вирішила відпочити від нужденної праці та з’їздити на кілька днів на Схід «постріляти сепарів». Зрозуміло, що відпустку на роботі Тетяна Миколаївна оформлювати не стала, але в Секретаріаті Кабінету Міністрів ніхто проти її відсутності не заперечував, пам’ятаючи, як кілька місяців тому, у лютому 2014-го, розлючена Чорновол підпалила будинок на вулиці Липській, де розміщувався офіс Партії Регіонів, унаслідок чого загинула людина.
За компанію Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики взяла соратника з обслуги Пашинського – такого собі Андрія Дзиндзю, разом з яким приїхала в містечко Урзуф, що під Маріуполем. В Урзуфі, на березі Азовського моря, знаходилась так звана «дача Януковича», про існування якої Чорновол узнала кілька днів тому, бо садибу показали по телебаченню, а народний депутат Ляшко запропонував передати цю дачу дитячій лікарні Охматдит.
З тим, щоби помститись Януковичу, який вже кілька місяців жив у Росії, Чорновол і Дзиндзя увірвались на порожню дачу, проломили дах, розтрощили сантехніку, побили молотками стіни. Ось фоторепортаж про те, що вчинив цей дует (https://ukr.segodnya.ua/regions/done...ye-526987.html).
Покаравши в такий спосіб Януковича, Чорновол і Дзиндзя стали шукати сепарів, щоби їх вбити. Сепарів не знайшли, але впіймали місцевого мешканця, якого зв’язали, посадили в підвал дачі Януковича й засудили до страти. Три дня засуджений чекав на свою долю та прохав щось поїсти, але Чорновол з Дзиндзею все вирішували, хто ж буде виконувати вирок Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики – обом було страшно. Урешті-решт ув’язненого розв’язали, вивели за межі дачі й відпустили.
За кілька днів по тому Тетяна Миколаївна, яка відпочила від невтомної боротьби з корупцією, повернулась до Києва. Але в Маріуполі вона десь знайшла автомат АКС, що був вкрадений з військової частини. Автомат їй страшенно сподобався й по поверненні до столиці Чорновол звернулась до міністра внутрішніх справ Авакова, щоби той оформив їй документи на право володіння автоматом. Що Арсен Борисович і зробив, видавши Чорновол посвідчення на крадений АКС як на нагородну зброю. При цьому цей АКС для гільзотеки не відстрілювався.
До речі, якщо Тетяна Миколаївна стане стверджувати, що ця історія – то моя вигадка, сміло плюйте їй в очі. Річ у тім, що в Урзуф громити дачу Януковича вона їздила на моєму автомобілі – я дав цій компанії своє авто, бо, будучи донецьким пацаном, маю на машині донецькі номерні знаки державної реєстрації.
Тож це звичайним громадянам не можна мати у вільному користуванні вогнепальну зброю, придбану в законний спосіб і зареєстровану. А таким як Тетяна Чорновол – дозволяється користуватись незареєстрованими краденими автоматами.
"Не укради и не убий, власть не терпит конкурентов"(с) "Систему определяет не ошибка, а реакция на ошибку"(с)
После такого публичного унижения, как было с Трубой, нормальные люди подают в отставку, а чаще стреляются что бы смыть с себя позор.
Но наши ментовские выкормыши жили ,живут и готовы жить хоть по макушку в дерьме. Привычная среда обитания.
Я люблю цю країну навіть без кокаїну.
Мдддеее...кто же с него спросит?Що Арсен Борисович і зробив, видавши Чорновол посвідчення на крадений АКС як на нагородну зброю.
Авакян тоже не вечный
помнишь у нас тут был местный деятель который кричал "вся власть от бога, а я власть"
и где он сейчас никто из правохранителей не знает, ищут не могут найти
Пашик кстати тоже гуляла запись, где он решал кто достоин быть губернатором, а кто нет, да еще -я скажу турчинову, ему не быть и все такое, тот же Лозинский
и где они
"Не укради и не убий, власть не терпит конкурентов"(с) "Систему определяет не ошибка, а реакция на ошибку"(с)
Смотри мент.
В прямом эфире на всю Украину, да и не только, Главного расследователя страны обвинили в
1. не профессионализме
2. коррупции
3. продажности
4 глупости
5 трусости
6 несамостоятельности\
Для мента в принципе ничего страшного, умылся дерьмом и дальше можно мошну набивать.Таких всегда называли "мусорами"
Но для любого нормального ЧЕЛОВЕКА это ненормально.
| Головна | Афіша | Новини | Куди піти | Про місто | Фото | Довідник | Оголошення | |
| Контакти : Угода з користивачем : Політика конфіденційності : Додати інформацію |
copyright © gorod.dp.ua. Всі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника. Про проєкт :: Реклама на сайті |
|
Bookmarks