Віталій Портников
Ще кілька років тому я пояснював українським читачам, що реальність політичного життя Росії треба «вираховувати» не по кадровим указам Путіна, а по світській хроніці російських ЗМІ. Що список гостей на дні народження Наїни Єльциної або Валентина Юмашева або на вечірках Романа Абрамовича є набагато більш важливим за склад якогось там уряду і навіть Ради безпеки. Тому що Росія - це симбіоз олігархів, номенклатури і КГБ.
Після олігархічного реваншу на виборах 2019 року - реваншу, вдало замаскованого під охлократичну революцію (перемоги Путіна і Лукашенка теж мали саме такий бойовий «народний» вигляд) ми маємо таку саму систему ухвалення рішень. Саме тому список гостей на ювілеї Григорія Суркіса має набагато більше значення для майбутнього мільйонів українців, ніж склад технократичного ліберального кабінету міністрів (в путінській Росії він теж був технократичним і місцями ліберальним) і навіть новий склад РНБО. Тому що реальні рішення будуть ухвалюватися не в уряді, не в РНБО і не в президентському офісі. Вони стануть результатом консенсусу (або боротьби) олігархів, тиску Заходу і Росії.
Український народ у визначенні своєї долі участі більше не приймає, він - телевізійний глядач, а не творець. І в цьому сенсі він поки що дійсно один народ з росіянами і білорусами. Тут Володимир Путін має рацію.







Bookmarks