Ага, такі нам за всє отє полкі торчат дєнєх? Іначє "абібас" от дядюшкі Ляо, как ні круті.Допис від Vendis
| Gorod.dp.ua » Міські форуми / Городские форумы |
|
|
Ага, такі нам за всє отє полкі торчат дєнєх? Іначє "абібас" от дядюшкі Ляо, как ні круті.
Шо то мне это не нравится.
Та всё хотят присвоить заслуги дидов-воевателей...
Названия украинских городов включены в почетные наименования полков в память об участии частей в освобождении этих городов в годы Великой Отечественной войны. В частности, почетное наименование «Житомирский» было присвоено 93-й отдельной танковой бригаде, на базе которой позднее был создан 68-й полк, «в ознаменование одержанной победы и отличие в боях за освобождение города Житомир». Приказ об этом подписал верховный главнокомандующий Иосиф Сталин 1 января 1944 года. После распада СССР 68-й полк был расформирован, но в 2017 году воссоздан.
Одновременно с этим ряду частей российской армии были присвоены почетные наименования, включающие в себя названия городов Белоруссии — Витебска (90-я гвардейская танковая Витебско-Новгородская дивизия), Кобрина (856-й гвардейский самоходный артиллерийский Кобринский полк), Слонима (102-й мотострелковый Слонимско-Померанский полк), а также название столицы Польши (381-й гвардейский артиллерийский Варшавский полк). Кроме того, 400-й самоходный артиллерийский полк получил почетное наименование «Трансильванский», 144-й мотострелковая дивизия стала гвардейской Ельнинской, 150-я мотострелковая дивизия — Идрицко-Берлинской, а 933-й зенитный ракетный полк — Верхнеднепровским.
А Севастопольского полка что, не будет? Город русской славы же!
Ах вот оно что!
https://mobile.twitter.com/Skrepo_hi...89114150457344
Русским оккупантам
Как вы будете драпать, суки!
Все бросая и все кляня,
Патетично ломая руки -
"А меня-то за что, меня?
Ну какой я, к херам, агрессор?
Я ж не Путин и не Шойгу!
Я ж не доктор и не профессор -
Что я знаю и что могу?
Мне ваще что хохлы, что греки!
Разбирать их - не мой, блин, труд!
Мне ж сказали - Крым наш навеки!
Кто же знал, что опять наврут?
Мне сказали - и я, не споря,
Верил в новые рубежи!
Я ж все продал, чтоб жить у моря!
И куда мне теперь - в бомжи?!"
Как вы будете бить друг друга -
Локтем, когтем, бедром, багром,
Дочь - мамашу, супруг - супруга,
На последний спеша паром!
Рвать одежду, топтать упавших,
Биться мордами о забор
С обреченностью проигравших,
Осознавших свой приговор,
Как вы будете лезть на стенку,
Получая прикладом в лоб,
А очнувшись - зубрить Шевченко,
Чтоб опять на колени - хлоп!
Но не пустят рабов до рая,
Сколько вы ни лижите плеть,
Лишь потыкают берцем с края
И презрительно бросят: "Геть".
Ну а тем, кто в одном исподнем
Все ж сумеет прорваться в порт,
Чтоб по скользким от крови сходням
На последний взобраться борт,
Только более будет тяжко,
И не от тесноты кают,
Просто рушащаяся Рашка -
Это очень плохой приют.
Вам от бублика выйдет дырка,
А возможно - и в голове,
Вас поучит еще Кадырка
Шариату в своей Москве.
А считавших, что только яйца
Круче русской блатной души,
Приспособят пахать китайцы
Целый день за стакан лапши.
Да и собственные бандиты,
Раздражительные весьма,
Будут очень на вас сердиты.
После - голод, зима, чума...
В виде всем подлецам науки,
Завтра вашему - быть таким,
И за вас не впряжется, суки,
Даже Асад и даже Ким.
Пусть хоть всех вас затравят псами
Иль утопят в дерьме параш,
Заслужили вы это сами,
Всей страною вопя: "Крым наш!"
Ибо подлости - нет прощенья!
Заслужил - что купил, то жуй! -
Не один лишь тиран отмщенье,
Но и каждый его холуй.
Все получите честь по чести,
Вас ничто уже не спасет.
А в бомжи или в грузы 200 -
Это, суки, как повезет.
2018 Юрий Нестеренко.
За 2014-2018 год в ходе конфликта в Донбассе Вооруженные силы Украины занесли в список небоевых потерь более 14 тыс. человек.
Об этом во время заседания комитета ВРУ по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности заявил Главный военный прокурор Анатолий Матиос, передает УНН.
в 10ке Европы говорит Порошенко
"Не укради и не убий, власть не терпит конкурентов"(с) "Систему определяет не ошибка, а реакция на ошибку"(с)
Слушай,так ведь нельзя.В кого ты превратишься через энный промежуток времени?
Ну дай статистику утопших,сбитых,убитых,померших от алко и пр. хотя бы в Днепре.Не?Ибо такая дичь шо челюсть падает,не до манипуляций.
Матиос не давал развернутую статистику
зы. предполагаю, что она засекреченная
зы.зы. он кстати на том же заседании рассказывал, что каждый!!!! бывший в зоне АТО вывез оттуда оружие и боеприпасы
"Не укради и не убий, власть не терпит конкурентов"(с) "Систему определяет не ошибка, а реакция на ошибку"(с)
Да пошел он в жопу,школотрон.То же мне,бином Ньютона - людишки мрут(поменьше между прочим чем на гражданке) и оружие на войне тырят.Внезапно,да?Никто этого не ждал,какая блин подлость.
Он уже превратился. Верить дерьму бабы с косой, которая по трупам пойдёт, чтобы не потерять ПОСЛЕДНИЙ для неё шанс на трон, постить их на форуме да еще и с пеной у рта доказывать, что она не врёт, - это уже крайняя стадия, потом только кремация.
«Якщо людина задоволена владою, вона або не в курсі, або в долі». (с)
Sun Inbev (AB Inbev) = глобальная пивоваренная компания. владеет рядом международных и региональных брендов, в т.ч. Старопрамен. и может распоряжаться ими как хочет, в т.ч. разливать где захочет.
зы: сорри за оффтоп.
Volodimir Ryba
Нація компромісів, або наш смертельний діагноз.
Після відвідин рідних країв повертаюсь в місто з важким тягарем. І мова йде не про сумки з дарами садів та городів. В рази важчий тягар моральний.
На людях, котрих знаєш з дитячих років, дуже яскраво видно одну характерну національну рису, яка, на мою думку, є однією з найголовніших наших бід.
Знаєте який народ найприскіпливіше дотримується християнських заповідей? Не повірите - українці. Адже отримавши у одну щоку, ми вперто підставляємо іншу.
В одній пісні воєнного часу було словосполучення “ярость благородная”. Мова йшла про те, що кожен житель СРСР повинен був ненавидіти окупантів цією самою ненавистю. Думаю, найбільший влив на перемогу над Гітлером мали ні генералісімус, ні жукови з конєвими, ні мільйони солдатських трупів, а саме ця благородна злість. Кожен, від доярки в тилу до бійця в окопі на передовій, ненавидів свого ворога так, як тільки фізично людина може ненавидіти.
Ми ж продовжуємо називати своїх ворогів - воріженьками.
Більшість з нас, після майже п’яти років війни, продовжує називати росіян братами. Ми не сприймаємо їх як ворога, ми не бачимо тотожності між Путіним і народом, що дав йому 80% голосів, ми не звертаємо уваги на російські опитування, які показують, що більше 50% “наших братів” вважають нас ворогами. Ми вперто шукаємо компроміс там де його бути не може.
Ми їх не звинувачуємо, ми не звинувачуємо їх вождя, ми не звинувачуємо наших колаборантів, наших запроданців минулих і нинішніх. А звинувачуємо ми в основному того - хто доклав усіх зусиль щоб новороська язва не пролізла далі Донецька та Луганська. Я свідомо не називаю його ім’я, щоб “свідки зради” мене не звинувачували в продажній журналістиці.
І такі компроміси у нас у всьому.
Стоїть камінний істукан картавого маньяка, що знищив мільйони українців. Хай стоїть, це ж історія.
Звертаються до нас на російській - переходимо на російську. Аби був компроміс, аби на нас - не дай боже - не образилися.
Слухаємо музику і дивимось фільми та передачі виробництва окупантів. Нічого, пісні ж хороші. А те, що у нас є ”Русскоє радіо” FM, а немає українського - пусте. Зате “всьо будєт харашо”.
Їздимо на гастролі в країну, яка щодня вбиває наших найкращих людей. Нормально - музика ж внє палітіки.
Ходимо молитися до московських попів, колеги яких в ОРДЛО освячують ракети, що летітимуль в сторону української армії, а інші їх колеги називають війну громадянською і відмовляються відспівувати загиблих воїнів ЗСУ. Яка різниця в яку церкву ходити - бог же один.
Або ж якось так:
- Як поживаєш?
- Та от завтра в Москву їду, я туди вже два роки катаюсь. Генералу їхньому дачку строїм. Платить харашо. Хоч война йде, але ж діти їсти хочуть, треба їх вдіти, взути. В Україну тільки на празніки приїжджаю
- А чого зараз приїхав, свят якихось вроді немає?
- Брата в АТО вбили. Хоронив… В дєсантурі служив. Коли вже ця війна кончиться… Грьобані політики.
Компроміси у нас не тільки в розумінні того - як нам ставитися до ворогів, а й до внутрішньоукраїнської буденності.
На День Конституції ми травимо жуків, на День Незалежності - копаємо картоплю, на День пам'яті жертв голодомору - запускаємо феєрверки. Але день “ савєцкой армії” - то святе, то “дєнь мущін”.
Наші вибори - суцільні компроміси: ми замість розумного вибору обираємо продаж голосу, замість прискіпливого аналізу віримо в дешевий популізм.
Ми пробачили більшість соратників Януковича, які піднімали наманікюрені руки за диктаторські закони. Нічого, це ж не наших рідних розстріляли на Майдані.
Ми пробачили Кравчука за передачу ракет, Кучму з Литвином за Гонгадзе, Юльку за багаторічну лапшу та фальшиву болячку, Ківалова за підтасовку виборів, Бойка за вишки, Олєжку за шалений фарт, Борислава за бурштин, Мосейчука за роль рєшали, Допу з Гєпою за Харків у триколорах і тд і тп.
Ми терпимо мураєвих, рабіновічів, червоненків, труханових, бондарєнок, вілкулів які на інтерах, ньюс ванах не соромлячись, без масок і не підбираючи слів працюють на знищення нашої держави. Кум Путіна нам теж не ворог.
Може і правильно так жити, але мені здається, що наша компромісність рано чи пізно призведе до загибелі України.
Як змінити такий менталітет - питання дуже складне, на яке у мене немає відповіді.
Интересно, когда все эти бумагомаратели начнут писать всё что угодно (их святое право) - но от первого лица?
Volodimir Ryba
Нація компромісів, або наш смертельний діагноз.
Після відвідин рідних країв повертаюсь в місто з важким тягарем. І мова йде не про сумки з дарами садів та городів. В рази важчий тягар моральний.
На людях, котрих знаєш з дитячих років, дуже яскраво видно одну характерну національну рису, яка, на мою думку, є однією з найголовніших наших бід.
Знаєте який народ найприскіпливіше дотримується християнських заповідей? Не повірите - українці. Адже отримавши у одну щоку, ми вперто підставляємо іншу.
В одній пісні воєнного часу було словосполучення “ярость благородная”. Мова йшла про те, що кожен житель СРСР повинен був ненавидіти окупантів цією самою ненавистю. Думаю, найбільший влив на перемогу над Гітлером мали ні генералісімус, ні жукови з конєвими, ні мільйони солдатських трупів, а саме ця благородна злість. Кожен, від доярки в тилу до бійця в окопі на передовій, ненавидів свого ворога так, як тільки фізично людина може ненавидіти.
Ми ж продовжуємо називати своїх ворогів - воріженьками.
Більшість з нас, після майже п’яти років війни, продовжує називати росіян братами. Ми не сприймаємо їх як ворога, ми не бачимо тотожності між Путіним і народом, що дав йому 80% голосів, ми не звертаємо уваги на російські опитування, які показують, що більше 50% “наших братів” вважають нас ворогами. Ми вперто шукаємо компроміс там де його бути не може.
Ми їх не звинувачуємо, ми не звинувачуємо їх вождя, ми не звинувачуємо наших колаборантів, наших запроданців минулих і нинішніх. А звинувачуємо ми в основному того - хто доклав усіх зусиль щоб новороська язва не пролізла далі Донецька та Луганська. Я свідомо не називаю його ім’я, щоб “свідки зради” мене не звинувачували в продажній журналістиці.
І такі компроміси у нас у всьому.
Стоїть камінний істукан картавого маньяка, що знищив мільйони українців. Хай стоїть, це ж історія.
Звертаються до нас на російській - переходимо на російську. Аби був компроміс, аби на нас - не дай боже - не образилися.
Слухаємо музику і дивимось фільми та передачі виробництва окупантів. Нічого, пісні ж хороші. А те, що у нас є ”Русскоє радіо” FM, а немає українського - пусте. Зате “всьо будєт харашо”.
Їздимо на гастролі в країну, яка щодня вбиває наших найкращих людей. Нормально - музика ж внє палітіки.
Ходимо молитися до московських попів, колеги яких в ОРДЛО освячують ракети, що летітимуль в сторону української армії, а інші їх колеги називають війну громадянською і відмовляються відспівувати загиблих воїнів ЗСУ. Яка різниця в яку церкву ходити - бог же один.
Або ж якось так:
- Як поживаєш?
- Та от завтра в Москву їду, я туди вже два роки катаюсь. Генералу їхньому дачку строїм. Платить харашо. Хоч война йде, але ж діти їсти хочуть, треба їх вдіти, взути. В Україну тільки на празніки приїжджаю
- А чого зараз приїхав, свят якихось вроді немає?
- Брата в АТО вбили. Хоронив… В дєсантурі служив. Коли вже ця війна кончиться… Грьобані політики.
Компроміси у нас не тільки в розумінні того - як нам ставитися до ворогів, а й до внутрішньоукраїнської буденності.
На День Конституції ми травимо жуків, на День Незалежності - копаємо картоплю, на День пам'яті жертв голодомору - запускаємо феєрверки. Але день “ савєцкой армії” - то святе, то “дєнь мущін”.
Наші вибори - суцільні компроміси: ми замість розумного вибору обираємо продаж голосу, замість прискіпливого аналізу віримо в дешевий популізм.
Ми пробачили більшість соратників Януковича, які піднімали наманікюрені руки за диктаторські закони. Нічого, це ж не наших рідних розстріляли на Майдані.
Ми пробачили Кравчука за передачу ракет, Кучму з Литвином за Гонгадзе, Юльку за багаторічну лапшу та фальшиву болячку, Ківалова за підтасовку виборів, Бойка за вишки, Олєжку за шалений фарт, Борислава за бурштин, Мосейчука за роль рєшали, Допу з Гєпою за Харків у триколорах і тд і тп.
Ми терпимо мураєвих, рабіновічів, червоненків, труханових, бондарєнок, вілкулів які на інтерах, ньюс ванах не соромлячись, без масок і не підбираючи слів працюють на знищення нашої держави. Кум Путіна нам теж не ворог.
Може і правильно так жити, але мені здається, що наша компромісність рано чи пізно призведе до загибелі України.
Як змінити такий менталітет - питання дуже складне, на яке у мене немає відповіді.
Шо за такие среднеквадратические в вакууме "мы" - это что за прослойка? Почему нельзя написать "я", и с таким подходом продолжить излагать мысль?
А вот почему. Стыдно...ведь за "скаканину" будут судить рано или поздно - поэтому нужно скавчать от как можно большего количества...
Вот эти жалостливые причитания очень удобно писать от "мы", потому как размывается концентрация ответственности - "все побежали - и я побежал"...
Эдакое беспомощное негодование, но не моё - (ну что вы, я ж заради всех, заради Украины и т д)
а снова от "мы", так удобнее и на будущее безопасно...
И таких "стонов" коллективных - полон Интернет.
Ёжики пишут в бложики
Читай: "ищут дураков, чьими руками получится взять". А они только в зеркале и остались, чай не 90-й год. Вновь заполитизировать "массы" не получается, люди заняты насущными своими проблемами - не до политики.
Отак хитрi українцi думали шо самые хитрые - а оказалось другое
И менталитет менять этот "писака" думаете у себя хочет?
Как бы не так!
Як змінити такий менталітет - питання дуже складне, на яке у мене немає відповіді.
Аяяй, бедняжка...
Востаннє редагував АЦТЕК: 05.07.2018 о 16:04
ВИПИВ? ЗА КЕРМО!
...Старопрамен должен быть смиховский .. А Козёл - велкопоповицкий ... понаехали там ...
Bůh stvořil člověka, ale nedal si to patentovat, a tak to teď po něm může dělat kdejakej blbec
Ацтек, человек писал об украинцах, а вы при чем?Интересно, когда все эти бумагомаратели начнут писать всё что угодно (их святое право) - но от первого лица?
Шо за такие среднеквадратические в вакууме "мы" - это что за прослойка? Почему нельзя написать "я", и с таким подходом продолжить излагать мысль?
А вот почему. Стыдно...
Вот эти жалостливые причитания очень удобно писать от "мы", потому как размывается концентрация ответственности - "все побежали - и я побежал"...
Эдакое беспомощное негодование, но не моё - (ну что вы, я ж заради всех, заради Украины и т д)
а снова от "мы", так удобнее и на будущее безопасно...
И таких "стонов" коллективных - полон Интернет.
Ёжики пишут в бложики
Читай: "ищут дураков, чьими руками получится взять". А они только в зеркале и остались, чай не 90-й год. Вновь заполитизировать "массы" не получается, люди заняты насущными своими проблемами - не до политики.
Отак хитрi українцi думали шо самые хитрые - а оказалось другое
И менталитет менять этот "писака" думаете у себя хочет?
Как бы не так!
Як змінити такий менталітет - питання дуже складне, на яке у мене немає відповіді.
Аяяй, бедняжка...
Он не о гражданах, а об украинцах.
Бо плач не дав нікому ще свободи,
А хто борець - той здобуває світ
Интересно, когда все эти бумагомаратели начнут писать всё что угодно (их святое право) - но от первого лица?
Шо за такие среднеквадратические в вакууме "мы" - это что за прослойка? Почему нельзя написать "я", и с таким подходом продолжить излагать мысль?
А вот почему. Стыдно...
Вот эти жалостливые причитания очень удобно писать от "мы", потому как размывается концентрация ответственности - "все побежали - и я побежал"...
Эдакое беспомощное негодование, но не моё - (ну что вы, я ж заради всех, заради Украины и т д)
а снова от "мы", так удобнее и на будущее безопасно...
И таких "стонов" коллективных - полон Интернет.
Ёжики пишут в бложики
Читай: "ищут дураков, чьими руками получится взять". А они только в зеркале и остались, чай не 90-й год. Вновь заполитизировать "массы" не получается, люди заняты насущными своими проблемами - не до политики.
Отак хитрi українцi думали шо самые хитрые - а оказалось другое
И менталитет менять этот "писака" думаете у себя хочет?
Как бы не так!
Як змінити такий менталітет - питання дуже складне, на яке у мене немає відповіді.
Аяяй, бедняжка...
Господи, да обратись же ты, наконец, к психиатру! Он, конечно, не вылечит твою неизлечимую стадию, но, может, хотя бы остановит всё ускоряющееся обострение твоей шизофрении. Вроде ж, не совсем еще старик, мог бы и пожить, а вот-вот в ящик сыграешь.
«Якщо людина задоволена владою, вона або не в курсі, або в долі». (с)
Об этих, я так понимаю?
Та ты вообще кыш под веник и сиди тихо
Востаннє редагував АЦТЕК: 06.07.2018 о 07:31
ВИПИВ? ЗА КЕРМО!
О как...
европейский вал на границе с Россией
"Не укради и не убий, власть не терпит конкурентов"(с) "Систему определяет не ошибка, а реакция на ошибку"(с)
Тю. Цемент застигає. Що не так?
з 26.01.2012 живу новим життям...
третий год))
"Не укради и не убий, власть не терпит конкурентов"(с) "Систему определяет не ошибка, а реакция на ошибку"(с)
Ваші права у розділі
| Головна | Афіша | Новини | Куди піти | Про місто | Фото | Довідник | Оголошення | |
| Контакти : Угода з користивачем : Політика конфіденційності : Додати інформацію |
 |
copyright © gorod.dp.ua. Всі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника. Про проєкт :: Реклама на сайті |
|
Bookmarks