–
Ви працювали в Нацагентстві з питань державної служби менше місяця. Чому пішли?
– Досвід був жахливий, але цінний. А пішов з дуже простої причини. Оскільки маю голову на плечах, достатньо швидко зрозумів, що всі люди, яких затягли тоді в уряд і навколо нього, були ширмою.
–
Для кого?
– Для Петра Олексійовича Порошенка, Арсенія Петровича Яценюка та інших політиків. Вони ніколи не хотіли виконувати те, що заявляли з трибуни Майдану.
Нікому не потрібні були ці реформи. Потрібен був косметичний ремонт – завести нові обличчя, бо запит був величезний. А далі треба було зробити так, щоб ці нові обличчя нічого не могли зробити.
...
...
...
Останнє, що я бачив, займаючись системою, це як створювалися директорати. Пишуть так: "Організаційна структура Міністерства освіти – є департаменти такі-то. Наприклад, Департамент закупівлі ліків".
Їм кажуть: "Напишіть місію департаменту".
Вони пишуть: "Місія – закуповувати ліки. Адже ми перейменовуємо його з департаменту в директорат закупівлі ліків". Ох, реформу провели. Молодці!
Повна профанація!
Не знаю, скільки валер’янки треба випити, щоб це витримати. При цьому за чотири роки в нас створився прошарок професійних "реформаторів". Це люди, зацікавлені в тому, щоб реформи ніколи не закінчувалися. І вони підтримують такі "реформи".
–
Що робити з цією армією чиновників?
– Якби сьогодні їх не стало, ми б із вами не помітили. Практично всіх треба розігнати. Нічого не зміниться. Гірше вже не буде.
Bookmarks