2.1. Ліквідація кланово-олігархічної моделі економіки та демонополізація.
2.1.1. Реалізувати концепцію національної економіки, що забезпечить поступ усієї нації та гідне життя кожного українця на засадах безупинного розвитку та соціальної справедливості.
2.1.2. Провести деолігархізацію національної економіки, ліквідувати приватні монополії та картелі.
2.1.3. Ухвалити комплекс законів про повернення капіталів з офшорів та боротьбу з ухилянням від сплати податків. Переглянути угоди з відповідними державами про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.
2.1.4. Ухвалити законодавство про стратегічні підприємства та стратегічні галузі виробництва. Заборонити приватизацію стратегічних підприємств і повернути у державну власність раніше приватизовані.
2.1.5. Перевірити законність приватизації великих підприємств. Повернути у державну власність незаконно приватизовані об'єкти або зобов'язати власників протягом року сплатити різницю між вартістю, що надійшла від такої приватизації до держбюджету, та справедливою вартістю цих об'єктів, враховуючи втрачену для держави вигоду. Не допускати приватизації прибуткових підприємств.
2.1.6. Заборонити проведення приватизації державних підприємств в умовах війни.
2.1.7. Повертати у державну власність приватизовані підприємства, власники яких не виконують своїх соціальних, інвестиційних та інших зобов'язань.
2.1.8. Встановити державний контроль над природними монополіями. Ухвалити закон про державні корпорації. Використовувати найкращі практики управління успішними державними підприємствами країн Європи і світу для збільшення ефективності українських держпідприємств.
2.1.9. Стимулювати високий рівень конкуренції на внутрішньому ринку. Посилити відповідальність за картельні змови.
2.1.10. Забезпечити можливість найманим працівникам набувати право власності на підприємства державної та комунальної форм власності, брати участь в управлінні ними та у справедливому розподілі прибутків. Дозволити працівникам продавати свою частку в підприємстві лише самому підприємству. Зобов'язати працівників, які припинили трудові відносини з підприємством, продати свою частку цьому підприємству.
2.1.11. Посилити кримінальну відповідальність за злочини, пов'язані з рейдерським захопленням підприємств, земель, житла тощо.
2.1.12. Забезпечити справедливий розподіл коштів Державного фонду регіонального розвитку з метою максимального стимулювання соціально-економічного розвитку всіх регіонів України.
2.1.13. Стимулювати сплату основних податків за місцем виробничої діяльності.
2.2. Макроекономічне регулювання, бюджетна, податкова та фінансово-банківська система.
2.2.1. Зменшити податковий тиск на всі верстви населення, які виробляють національний продукт, передусім на дрібне та середнє підприємництво. Реформувати Державну фіскальну службу та спростити адміністрування оподаткування.
2.2.2. Ухвалити новий Податковий кодекс із запровадженням прогресивної шкали за принципом: "малий бізнес ‒ малі податки, великий бізнес ‒ великі податки".
2.2.3. Запровадити "воєнний податок на олігархів" та прогресивний воєнний збір за принципом: "більші доходи ‒ більший відсоток".
2.2.4. Встановити прогресивні податки на розкіш. Направляти як мінімум 30% таких надходжень на зниження споживчих цін на товари першої необхідності.
2.2.5. Скасувати криміналізований податок на додану вартість. Запровадити єдиний соціальний податок із доходів громадян з прогресивною шкалою оподаткування та базовою ставкою 20%. Не оподатковувати доходи громадян у розмірі мінімальної заробітної плати.
2.2.6. Запровадити диференційований податок на прибуток. Зменшити податок з прибутку до 5% на ту частину прибутку підприємств, яку спрямовують на технологічне оновлення засобів виробництва згідно з передовими технологіями. Запровадити комплексне податкове стимулювання інвестицій у науку, освіту та інновації.
2.2.7. Забезпечити контроль держави над банківською сферою (капітал державних банків має становити щонайменше 50% банківського капіталу країни). Обмежити вплив іноземного банківського капіталу.
2.2.8. Забезпечити абсолютну прозорість роботи НБУ. Обмежувати незалежність НБУ під час війни та надзвичайної економічної ситуації. Запровадити кримінальну відповідальність за антисоціальну монетарну політику, а також маніпулювання валютним курсом з корупційною метою. Ухвалити закон про золотовалютні резерви держави.
2.2.9. Обмежити законом лихварські грабіжницькі відсотки за банківськими кредитами для населення та підприємств України. Заборонити видачу кредитів в іноземній валюті (виняток ‒ суб'єктам господарювання для здійснення зовнішньоекономічної діяльності).
2.2.10. Забезпечити перевагу національного товаровиробника під час проведення державних закупівель.
2.2.11. Забезпечити надходження коштів від транзитного потенціалу України до державного бюджету і спрямувати їх на модернізацію транспортної інфраструктури.
2.2.12. Зобов'язати проводити будівництво державних та комунальних об'єктів виключно силами вітчизняних фахівців, стимулюючи створення робочих місць для громадян України.
2.2.13. Розвивати конкурентоспроможні галузі української промислової та інноваційної діяльності: військово-промисловий комплекс, інформаційні технології (ІТ), авіа-, судно-, верстато- та машинобудування (енергетичне, сільськогосподарське тощо), космічну, харчопереробну (в тому числі переробку іноземної сировини) тощо. Спрямовувати державну підтримку на високотехнологічні, наукоємні, інноваційні, імпортозамінні та вертикально інтегровані галузі.
2.2.14. Стимулювати позитивний платіжний баланс. Обмежувати некритичний імпорт товарів і послуг. Стимулювати поетапну заміну імпортованої продукції на продукцію національного виробництва (насамперед ‒ великої та малої сільськогосподарської техніки, виробів легкої промисловості, продуктів харчування).
2.2.15. Запровадити ліцензування експорту невідновлюваної сировини.
2.3. Забезпечення соціальної справедливості.
2.3.1. Ліквідувати соціальну прірву між багатими та бідними шляхом стимулювання розвитку середнього класу (дрібні та середні підприємці; високооплачувані фахівці, у тому числі працівники бюджетної галузі ‒ лікарі, вчителі, викладачі вишів, науковці тощо), який має становити не менше 60% працездатного населення.
2.3.2. Забезпечити малий та середній бізнес доступними кредитами. Запровадити безвідсоткові цільові державні кредити на відкриття власної справи (малого бізнесу) та максимально спростити дозвільну систему. Реалізувати державну програму економічної просвіти громадян.
2.3.3. Привести прожитковий мінімум у відповідність до реальних потреб і встановити мінімальну заробітну плату на рівні такого прожиткового мінімуму. Підвищувати щорічно мінімальні зарплати, пенсії та інші соціальні виплати на рівень, не менший за показник річної інфляції.
2.3.4. Ухвалити новий, соціально справедливий кодекс законів про працю ‒ Трудовий кодекс України. Розробити тарифікаційну шкалу погодинної оплати праці згідно з європейськими стандартами. Встановити п'ятикратне співвідношення між максимальною і мінімальною погодинною заробітною платою у працівників бюджетної галузі.
2.3.5. Сприяти розвиткові дієвих незалежних профспілок. Забезпечити право на страйк.
2.3.6. Запровадити монетизацію субсидій та частини пільг з метою збільшення адресності та зменшення корупції.
2.3.7. Скасувати несправедливу пенсійну реформу. Ухвалити новий єдиний закон про багаторівневе пенсійне забезпечення. Узалежнити пенсійний вік від середньої тривалості життя. Скасувати оподаткування пенсій пенсіонерів, що працюють. Встановити пряму залежність розміру пенсії від стажу роботи та допустиме п'ятикратне співвідношення між максимальною і мінімальною пенсією для солідарної пенсійної системи.
2.3.8. Надавати неповносправним громадянам та дітям-сиротам державну адресну допомогу у розмірі не меншому, ніж розмір прожиткового мінімуму.
2.3.9. Затвердити державну житлову програму, згідно з якою сім'я з трьома дітьми отримує державний безвідсотковий кредит, сім'я з чотирма дітьми ‒ державний безвідсотковий кредит, 50% якого підлягає поверненню, сім'я з п'ятьма дітьми і більше ‒ безкоштовне житло від держави. Запровадити доступні державні пільгові кредити на придбання житла для молодих сімей, учасників московсько-української війни та членів сімей героїв Небесної сотні.
2.3.10. Сприяти комплексному вирішенню медико-соціальних проблем учасників московсько-української війни та членів їхніх сімей.
2.3.11. Збільшувати розмір виплат українським сім'ям у зв'язку з народженням кожної наступної дитини, відповідно до показників інфляції в країні та росту цін на дитячі товари.
2.4. Природні ресурси, енергетика, вугільна, газова та нафтова промисловість.
2.4.1. Ухвалити державну програму енергетичної незалежності України за принципом: "зменшення споживання, збільшення видобутку, диверсифікація джерел".
2.4.2. Ухвалити державну програму розвитку та впровадження альтернативної енергетики (дизпаливо з вугілля, біопаливо, вітрова, сонячна та гідроелектроенергія). Ліквідувати всі штучні обмеження та фінансові бар'єри для підприємницького середовища, територіальних громад та громадян щодо розвитку та використання альтернативних джерел енергії. Вдосконалити системи пільг для енергоощадних технологій. Запровадити енергоощадні технології на державних та комунальних об'єктах. Вдосконалити систему пільгового кредитування проектів із покращення енергоефективності як для малого й середнього бізнесу, так і для домогосподарств.
2.4.3. Зруйнувати корупційні схеми в енергетичній галузі. Провести енергоаудит ‒ повну інвентаризацію видобутку та виробництва усіх видів енергоносіїв, встановити реальних власників, наявність та законність отриманих ліцензій підприємств вугле-, газо- і нафтовидобутку.
2.4.4. Надавати населенню природний газ та електроенергію за собівартістю. Встановити по всій країні лічильники тепла та комунальних послуг.
2.4.5. Диверсифікувати імпортні джерела енергоносіїв ‒ не більше ніж 30% від однієї держави-постачальника. Запровадити та розвивати спеціальні торговельні програми (наприклад, проект "Карбамід в обмін на скраплений газ"). Не допустити повернення монополії іноземних енергетичних компаній на українському ринку.
2.4.6. Зруйнувати корупційні схеми в енергетичній галузі. Запровадити прозорі тендери на закупівлю обладнання для державних енергетичних підприємств. Запровадити жорсткий державний контроль за обсягом видобутку, формуванням собівартості видобутку, розподілом і постачанням вуглеводнів та ціноутворенням в енергетиці.
2.4.7. Ухвалити державну програму розробки родовищ енергоносіїв. Збільшити видобуток власних газу, нафти та вугілля. Розвивати поглиблену переробку видобутих енергоносіїв. Встановлювати квоти на експорт видобутих вуглеводнів з території України залежно від їхньої ціни на внутрішньому та світовому ринках, а також залежно від обсягу споживання на внутрішньому ринку.
2.4.8. Створити власний замкнутий ядерний цикл на основі вітчизняної сировини. Побудувати державну інфраструктуру, необхідну для зберігання та утилізації відпрацьованого ядерного палива.
2.4.9. Забезпечити вільний доступ до електричних мереж малим виробникам електроенергії.
2.4.10. Домогтися продажу іноземного газу європейським споживачам на східному, а не на західному кордоні України.
2.4.11. Відновити видобуток газу і нафти на шельфі Чорного моря.
2.4.12. Встановити державну монополію на розробку та видобування паливних корисних копалин, дорогоцінних природних органічних сполук, мінералів тощо.
2.5. Земля, сільське господарство та розвиток села.
2.5.1. Ухвалити новий Земельний кодекс та затвердити його на всеукраїнському референдумі. Провести повну інвентаризацію земельних ресурсів України.
2.5.2. Заборонити в Україні торгівлю землею сільськогосподарського призначення. Надавати її у довгострокове володіння українським громадянам із правом родинного успадкування. Визначити законом підстави припинення такого володіння в разі використання сільськогосподарських земель за нецільовим призначенням або в разі погіршення стану (родючості) ґрунтів.
2.5.3. Дозволити особам, які законним способом набули право власності на землі сільськогосподарського призначення (під час розпаювання, одержали в спадщину за законом), здійснювати передачу (дарування, відступлення) своєї земельної власності прямим родичам (батьки, діти, внуки) або продавати лише державі. Заборонити будь-які інші способи відчуження таких ділянок. Не визнавати право власності на землі сільськогосподарського призначення, набуте в результаті боргових розписок та внесків до статутного фонду. Не дозволяти право власності на землю іноземцям та особам без громадянства.
2.5.4. Дозволити право приватної власності на землю лише на присадибні земельні ділянки, землі сільськогосподарського призначення, отримані під час розпаювання, одержані в спадщину (даровані, відступлені) прямими родичами та ті, що перебувають під житловими будинками й іншою нерухомістю.
2.5.5. Створити державний земельний банк. Розробити та забезпечити дієву реалізацію державних програм: програми стимулювання розвитку кооперативів та сімейних фермерських господарств; програми сприяння виробництву сільськогосподарської техніки з поступовим митним обмеженням імпорту техніки, аналоги якої виробляють в Україні; програми розвитку селекційної справи, виробництва насіннєвого матеріалу, засобів захисту рослин, племінної справи, садівництва, виноградарства, рибництва, бджільництва тощо.
2.5.6. Запровадити кримінальну відповідальність за ерозію ґрунтів унаслідок людської діяльності. Посилити кримінальну відповідальність за незаконне заволодіння ґрунтами.
2.5.7. Зобов'язати громадян, які бажають набути у користування землю сільськогосподарського призначення у розмірі більшому, ніж 30 гектарів, скласти кваліфікаційний іспит на предмет діяльності на цій землі.
2.5.8. Забезпечити орендну плату за користування землею сільськогосподарського призначення згідно з нормативно-грошовою оцінкою землі.
2.5.9. Заборонити зміну цільового призначення сільськогосподарських земель, за винятком державних та громадських потреб. Повертати у державну власність землі, які не використовують за цільовим призначенням або використовують усупереч комплексним планам сталого розвитку територіальних громад.
2.5.10. Ухвалити закон про землі підвищеної цінності, який би регламентував їхнє використання та забезпечував державний контроль над ними.
2.5.11. Запровадити цільове пільгове державне кредитування малого та середнього сільськогосподарського виробництва. Запровадити широкомасштабні програми прямих дотацій. Забезпечити державне сприяння впровадженню інновацій та передових технологій у сільському господарстві.
2.5.12. Встановити паритет закупівельних та відпускних цін на сільськогосподарську продукцію. Стимулювати створення мереж збуту української сільськогосподарської продукції.
2.5.13. Забезпечувати продовольчі потреби держави лише вітчизняною сільськогосподарською продукцією (окрім продуктів, які не вирощують в Україні промислових масштабах).
2.5.14. Забезпечити ефективну та прозору діяльність Держрезерву та його активність на всіх ринках сільськогосподарської продукції. Забезпечити сільгоспвиробників державним замовленням на сільськогосподарську продукцію. Розбудувати державну систему зберігання продуктів сільськогосподарського виробництва.
2.5.15. Законодавчо врегулювати питання фінансування та інвестиційного забезпечення соціально-культурної царини та інфраструктури на селі орендарями земельних паїв та агроформуваннями, які здійснюють господарську діяльність у межах територіальних громад та населених пунктів. Забезпечити легкодоступне пільгове кредитування на придбання та будівництво житла в сільській місцевості за умови участі позичальника у сільськогосподарському виробництві та для працівників бюджетної галузі.
2.6. Житлово-комунальне господарство та містобудування.
2.6.1. Повернути до комунальної або державної власності підприємства-монополісти електро-, газо-, тепло- і водопостачання та водовідведення.
2.6.2. Встановлювати для населення економічно обґрунтовані, співмірні з рівнем прожиткового мінімуму та мінімальним розміром заробітної плати тарифи на житлово-комунальні послуги. Ліквідувати наявні корупційні схеми при формуванні тарифів.
2.6.3. Розвивати державні програми стимулювання енергоощадних технологій через довгострокове кредитування. Перейти на контрольно-теплові прилади обліку спожитих енергоносіїв кінцевими споживачами. Інвестувати у технології теплопостачання та перехід на альтернативні види опалення. Як результат ‒ зменшити енергетичні потреби держави та знизити ціни на комунальні послуги.
2.6.4. Забезпечити надання населенню реальної фінансової допомоги для переходу на енергоощадні технології. Запровадити довгострокову програму кредитування утеплення багатоквартирних будинків, заміни вікон, систем освітлення сходових кліток, попередньо провівши енергоаудит.
2.6.5. Впровадити системну програму правової та господарської підтримки створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, будинкових комітетів, взяття будинків у самоуправління. Забезпечити обслуговування та експлуатацію багатоквартирних будинків на конкурентних засадах. Запровадити інститут сертифікованих управителів багатоквартирних житлових будинків та ухвалення необхідних державних програм кредитування.
2.6.6. Дозволяти надання землі та нове будівництво у населених пунктах тільки за згодою органів співвласників сусідніх будинків, крім випадків загальнодержавної потреби. Вирішувати спірні земельні та будівельні питання шляхом проведення місцевих референдумів.
2.6.7. Ухвалити закон щодо приватизації житла в багатоквартирних будинках з урахуванням приватизації земельних ділянок під будинками, затвердити прибудинкові території багатоквартирних будинків та спростити оформлення земельних ділянок спільної сумісної власності громадян.
2.6.8. Зобов'язати будівельні компанії зводити соціальне житло за доступними цінами згідно з державною програмою. Створити державний спеціальний фонд для розвитку програми соціального житла. Втілити в життя комплексну програму реконструкції та поступової заміни житлових будинків забудови 60-х років минулого століття ("хрущовок").
2.6.9. Запровадити комплексну державну програму повної утилізації твердих побутових та біологічних відходів.
2.6.10. Забезпечити підтримку на державному рівні розвитку комунального транспорту. Стимулювати запровадження екологічних видів перевезення.
2.6.11. Ухвалити програму реконструкції та збереження архітектурних пам'яток державного та місцевого значення.
2.6.12. Створити правові умови для боротьби громади з незаконними забудовами.
2.6.13. Відновити, ухваливши відповідний закон, право громадян на безперешкодне користування землями загального користування ‒ пляжами та прибережними смугами у 100-метровій зоні від лінії припливу морів та великих річок, 50 м ‒ озер та водоймищ, 25 м ‒ малих річок та ставків.
2.6.14. Закріпити за всіма парками та скверами земельні ділянки з метою недопущення їхньої забудови.
Допис від Дейнерис
А уж как я мечтаю увидеть надпись "Пользователь .....*тут весь список жителей вашего табора*) заблокирован БЕССРОЧНО за троллинг, оскорбления форумчан, игнорирование предупреждений, антиукраинскую и пророссийскую пропаганду,
Ваші права у розділі
Bookmarks