Президенту України
Порошенку Петру Олексійовичу
вул.Банкова, 11,
м. Київ, 01220
копія: Голові Верховної Ради України
Парубію Андрію Володимировичу
вул. М. Грушевського, 5
м. Київ, 01008
*
Прем’єр-міністру України
Гройсману Володимиру Борисовичу
вул. Грушевського,12/2,
м. Київ, *01008
Голові Національної комісії,
що здійснює державне регулювання
у сферах енергетики та комунальних послуг
(далі - НКРЕКП),
Вовку Дмитру Володимировичу
вул. Смоленська, 19,
м. Київ, 03057,
Голові правління ПАТ «ДНІПРОГАЗ»
Пікінер Світлані Юріївні
вул. О. Кониського, 5,
м. Дніпро, 49029
адреса для відповіді: _________________________________________________
вул. _____________________________, буд ___, кв.__
м. Дніпро, 49_______
e-mail ___________________
конт. тел. ______________________________
«____»___________ 2017 р.
Шановний Петре Олексійовичу!
Ми, мешканці будинку №______, що знаходиться за адресою: вул. _________________ у м. Дніпрі вимушені звернутись до Вас за захистом свого порушеного конституційного права.
Необхідність даного звернення викликана протиправними діями суб’єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу - ПАТ «Дніпрогаз», щодо
- установки загально будинкових лічильників,
- припинення подачі природного газу споживачам багатоквартирних будинків за відмову від встановлення загально будинкових лічильників,
- нарахування оплати за спожитий газ за граничними об’ємами споживання природного газу.
Так, мешканцям нашого будинку, як споживачам природного газу, за серпень та вересень 2017 року до сплати в особистих кабінетах (рахунки на паперових носіях ми не отримали) виставлені суми, згідно яких фактичний об’єм спожитого природного газу за відповідний календарний місяць визначений за граничними об’ємами споживання – 18,3 м3 на 1 особу.
В зв’язку з незрозумілою для нас зміною об’єму споживання природного газу, ми звернулись до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з проханням надати роз’яснення щодо правових підстав зміни об’єму спожитого газу з посиланням на нормативні акти, коли і яким чином зазначена зміна була доведена до відома споживачів. Ми попросили надати завірені належним чином копії документів (актів, рішень комісій), на підставі яких нараховані граничні об’єми та попередили, що до правового вирішення питання оплата за спожитий газ буде здійснюватись за нормою споживання 7,1 м3 (до 18.08.17 р. включно) та 5,4 м3 (з 19.08.17 р) на одну особу. Відповіді ми не отримали.
Проте, після здійснення нами оплати за нині діючими нормами, постачальник природного газу виставляє нам борги, які в примусовому порядку вимагають сплатити споживачів, які вирішили встановити лічильник за свій кошт. Крім того, борги стають загрозою для отримувачів субсидій.
Шановний Петре Олексійовичу!
Найбільша цінність держави - це народ, проте зустрівшись віч-на-віч зі своїм порушеним правом ми прийшли до висновку, що на жаль в Україні, народ - це голоси на виборах і джерело зі сплати податків.
Звертаючись в різні інстанції ми так і не змогли захистити свої права, ми отримували бюрократичні відписки, суть яких зводилась до того, щоб не надати конкретні відповіді на конкретні питання.
І сьогодні є вкрай важливим не допустити порушення прав населення на встановлення індивідуальних лічильників суб’єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території.
Для захисту своїх прав вважаємо за потрібне звернути Вашу увагу на наступне:
Особливості встановлення лічильників газу споживачам визначаються Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (далі Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.
Закон чітко визначив споживача природного газу, як населення, що проживає в квартирах, що вказує на те, що багатоквартирний будинок не є споживачем, тим більше що договір на постачання газу підприємства укладають з споживачем послуги, що проживає у квартирі.
Згідно ст. 5 Закону споживачу, що проживає у квартирі і який відмовився від встановлення лічильника, подача природного газу припиняється, зокрема з 1 січня 2018року, якщо газ використовується тільки для приготування їжі.
Ст.5 Закону якраз і конкретизує споживача, що проживає у квартирі, а не в будинку, так як припинити подачу газу всім споживачам будинку неможливо, в ньому проживають споживачі, в квартирах яких встановлені лічильники, а згідно п. 24 Правил постачання природного газу (Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 р. № 2496) постачальник зобов'язаний забезпечити безперервне постачання газу в порядку, передбаченому договором.
З метою забезпечення повного комерційного (приладового) обліку природного газу в побуті відповідно до вимог Закону КМУ видав Розпорядження від 25квітня 2012 р. №259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», *в якому чітко говориться про оснащення в повному обсязі квартир і приватних будинків, у яких проживає населення, лічильниками газу.
Те, що в Законі мова йде саме про квартирні лічильники можна зрозуміти і з листа НКРЕ від 27.06.2012 № 4002/24/47-12 «Щодо встановлення лічильників газу населенню».
Проте норми Закону діяли до серпня 2016року.
Так, в серпні 2016 р., згідно внесених Постановою НКРЕКП №1418 від 11.08.2016 р. змін до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року, появилось таке поняття, як «загально будинкові лічильники», що надало право газорозподільним підприємствам замість облаштування індивідуальних лічильників у кожній квартирі встановлювати один загально будинковий, спільний на десятки, а то й сотні квартир.
До цього загально будинкові лічильники газу появились в Тимчасовому положенні про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загально будинкового вузла обліку (Постанова КМУ від 27січня 2016р. №46).
Підзаќонні ́акти, якими є в даному випадку зазначені постанови *КМУ та НКРЕКП, це нормативні акти, що приймаються уповноваженими нормотворчими суб'єктами на основі і на виконання законів і не повинні суперечити їм.
Ігноруючи Закон та Конституцію України газорозподільні підприємства намагаються відійти від положень Закону, посилаючись на Кодекс газорозподільних систем, і підмінити вимоги Закону положеннями підзаконного акту.
Проте ст.4 ЦКУ зазначає, якщо постанова КМУ суперечить положенням закону застосовуються положення закону.
Посилання газорозподільних підприємств на те, що в Законі чітко не визначено, що комерційний облік природного газу забезпечується тільки квартирними лічильниками є помилковим, так як в даному випадку порушуються права людини гарантовані Конституцією України.
Згідно ст. 8 Конституції України
*В Україні визнається і діє принцип верховенства права.**
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.*
Норми Конституції України є нормами прямої дії*
*Та ст. 22 зазначає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Ст. 24 Конституції України говорить про рівні конституційні права та свободи і рівність перед законом.
Таким чином, трактувати, що Закон не протирічить установці одним квартирних лічильників, а іншим – загально будинкових не можна. Не може бути привілегій одним і обмежень іншим. Закон не може ділити населення країни на два сорти, першому – квартирні, другому – загально будинкові. Приоритетом для будь-якої держави має бути дотримання прав і свобод людини.*
Закон один для всіх. Згідно ч.6 ст. 4 ЦКУ цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.
Якщо врахувати те, що на сьогодні газорозподільні підприємства в багатьох багатоквартирних будинках встановили лічильники в квартирах їх мешканців, то згідно ст.21 ЗУ «Про захист прав споживачів» при наданні послуги від якої споживач не може відмовитися, а одержати може лише в одного виконавця права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги навязує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.
Будинкові засоби обліку природного газу вирішують виключно проблеми газорозподільних підприємств у балансуванні витрат природного газу.
Але слід зауважити, що в тарифі природного газу передбачені витрати на встановлення лічильників природного газу (інвестиційна складова тарифу) і саме споживач сплачує встановлення засобів обліку. Тому в першу чергу слід користуватися доцільністю встановлення лічильників газу з точки зору побутового споживача. Кінцевою метою комерційного обліку природного газу має бути саме індивідуальний облік за кожним споживачем.
Можна підсумувати, що для держави і підприємств, які постачають газ, встановлення будинкових лічильників, це бюджетний варіант обліку газу і стимулювання споживачів до придбання індивідуальних лічильників за власні кошти, проте на сьогодні виділити 4-5тисяч грн. із сімейного бюджету не під силу зубожілому від постійно зростаючих тарифів, цін на харчі та ліки населенню.
Порушення Закону породило порушення іншого закону.
Bookmarks