Побачила у коментарях закид, що зібралися тут поговорити, а який з того толк…Мушу вам сказати, що від присутності кожного з вас у цій групі є користь і неабияка. Причин на це багато.
1. Група – це обговорення і озвучування усіх точок зору на проблему. Учасники (усі залучені до освітнього процесу) висловлюють свої аргументи з усіх шкільних питань. Тут не видно за людиною бекграунду на кшталт «це дуже поважний директор» або «дуже багатий тато», що впливають на якість дискусії у реальному світі. Є лише вміння спілкуватися, переконувати, аргументувати. Будь-яку проблему можна побачити з усіх ракурсів (місто, село, бідні, багаті, вимогливі чи не дуже) і зрозуміти своїх опонентів.
2. Це погляд на систему освіти збоку. Коли людина працює тривалий час у певній закритій системі (як на мене – освіта є закритою системою), значною мірою вона пристосовується до цієї системи і діє так, як у системі прийнято. Якщо якусь проблему усі вирішують у один спосіб роками, отже – так правильно. От, наприклад, було прийнято не писати запиту про потреби школи на наступний рік. Хоча, розкопуючи проблему недофінансування освіти, ми прийшли до висновку, що від цього маленького папірця дуже багато залежить. І саме тому, що небайдужі батьки роблять запити до своїх управлінь/відділів освіти, що ж було затребувано директором – останні ці бюджетні запити починають писати. Тобто, люди, котрі поза системою – дивляться збоку і вказують на можливі помилки та шляхи вирішення.
3. Колективний розум дає можливість розібратися у будь-якій ситуації. Людині, щоб самотужки вирішити проблему, потрібно перелопатити купу документів (якщо ще й знати, де шукати). Але в групі вже є багато батьків - фахівців з певного вузького кола питань, які можуть швидко та відповідально надати консультацію. Чому вони стали фахівцями? Бо самі пройшли через подібні ситуації. Були змушені вивчити закони. Їхній досвід у цій групі сьогодні допомагає усім нам.
4. Критика як двигун прогресу . Наприклад, нас звинувачували у тому, що батьки скаржаться на директорів, щоб тих звільнити і призначити «своїх». Аби уникнути таких звинувачень, було ініційовано конкурсний відбір на посади керівників НЗ. Зараз критикують вже і конкурс, тому триває пошук варіантів, як зробити його ще прозорішим.
5. Саме тут, у групі, нас примушують задуматися над такими речами, повз які ми багато років проходимо повз, вважаючи це нормою. Наприклад, пропонують у садочку
оздоровлення кисневими пінками. І більшість вважала це благом. Але одна мама вивчила апарати, якими цю пінку виготовляють, склад кисню і прийшла до висновку, що у садочках не можуть виготовити пінку, яка б оздоровлювала. Мама дійшла до кількох міністерств і сьогодні пінки не рекомендовані (м’яко кажучи).
Або ж інша мама поцікавилася, чому батьки роблять ремонти у школі. Рік пішов на вивчення законодавства та доведення своєї точки у різних інстанціях. Зараз усі учасники цієї групи знають, що батьки не мають права робити ремонти у школах і садочках. А лиш пару років тому ремонти сприймалися як прямий обов’язок батьків.
6. Саме з цієї групи виносяться на різні рівні (завдяки журналістам, нашим листам і зверненням) проблеми освіти – від репетиторства до поборів, шкільної форми чи порушення прав дітей.
7. Ця група – дієва. Її читають керівники освітою різного рівня та різних регіонів. Є випадки, коли відразу після публікації посту порушення усували. Адже якщо учасники групи надали досить доказів, що вказаний факт – порушення, немає сенсу чекати, доки прийде письмове звернення, бо тоді ще й комусь доведеться догану дати
8. Батьки, котрі звернулися за допомогою до групи, у двох третинах випадків питають не просто так. Вони вислухали безліч порад і отримали купу посилань на нормативні документи і йдуть до школи на розмову чи пишуть скаргу, розуміючи, які закони на їхньому боці. Це, безперечно, суттєво підвищує шанси правового розв’язання конфлікту. Або ж не напишуть скаргу, зрозумівши, що підстав вимагати чогось від школи у них немає. І це теж позитивна практика, бо зменшує кількість необгрунтованих претензій.
9. Насправді це феномен, коли група у ФБ впливає на процеси, а на публікації у соціальній мережі реагують органи влади. Чому це так сталося у нас? Тому що за більшістю дописів стоять дієві особистості. Вони пишуть пости не для того, щоб було про що поговорити. Ці дописи – лише верхівка того, що роблять активні батьки. А за тими постами ще місяці, або й роки перевірок, запитів, скарг, судів.
Допис від Gobzavr
Я очень надеюсь на то что они уменьшат этот список.
https://www.facebook.com/groups/1447...5369109382403/ :
Spoiler: ПРО НАС З ВАМИ
Ваші права у розділі
Відповісти з цитуванням
Bookmarks