ДО УКРАЇНЦІВ, ЯКІ НАЗИВАЮТЬ РОСІЙСЬКУ РІДНОЮ
Для українця російська мова рідною бути не може, українець може лише відчувати її як рідну, бо бути рідною, і відчувати рідною – це не тотожні поняття.
І все таки ви почуваєте себе українцем, але рідною мовою вважаєте російську, отже, українська для вас нерідна. Мова ваших предків вам нерідна.
Чому так?
Бо в силу незалежних від вас обставин ви ототожнили себе з мовою чужого народу, себто прийняли до свого "я" елемент російської ідентичности. А хто ще відчуває російську як рідну, як частину свого "я"? Так, правильно, росіяни. Отже ви, українець, і вони, росіяни поєднані спільним відчуттям рідности щодо мови. І хоча завдяки решті елементів ідентичности (психоповедінка, культурні традиції, історична память, територія тощо) ви ще зберігаєте своє українське самоусвідомлення, проте це усвідмлення у вас уже частково ослаблене.
І достатньо вам утратити ще кілька елементів національної ідентичности і ви почуватимете росіян, Росію ріднішими, ніж українців, Україну. Саме ця катастрофічна підірваність української ідентичности в Кримі і на Донбасі якраз і посприяла росіянам загарбати частину нашої землі.
Отже, ваша російськомовність помимо вашої волі діяла і продовжує діяти на шкоду Україні, бо що міцніша наскрізніша ідентичність народу, то міцніша життєздатніша країна. І якщо незалежність цієї країни вам дорога, то ви мусите сприяти всьому, що зміцнює українську ідентичність, а, отже, мусите відмовитись від російської і перейти на спілкування українською. І це один із численних арґументів, чому це потрібно.
Крім того, є ще моральний бік проблеми з українською.
Сподіваюся, ви розумієте, що повноцінний розвиток мови (будь-якої!!!) можливий лише тоді, коли нею активно спілкуються в суспільстві, коли вона є мовою міста (основи цивілізації), себто коли вона є мовою загальнонародного спілкування. Українська такою в Україні не є, вона має обмежені сфери вживання. Замісць неї ролю мови загальнонародного спілкування виконує російська мова. Таке становище неухильно веде до ослаблення позицій української. І якщо цей процес не зупинити, то якогось дня українською ніхто не спілкуватиметься і вона перетвориться в мертву мову - обєкт зацікавлення лише істориків-мовознавців, що, наприклад, уже сталося з білоруською.
Ось ці міркування і породили ідею витіснення російської й утвердження української мови в Україні. Спосіб втілення цієї ідеї дуже простий – переконати російськомовних українців відмовитися від російської і масово перейти на українську. Це зовсім не фантастична затія. Таких прикладів в історії, коли народ відроджував свою занедбану мову, багато.
Отож, якщо ви почуваєте себе українцем і вам дорога Україна і все українське, то чому би вам не підтримати згадану ідею? Що вас стримує? Те, що вважаєте російську рідною? То можете і далі так вважати. Це російській ні не додасть, ні не відніме. Адже російській нічого не загрожує, за нею стоїть величезна держава Росія. А от українській загрожує, вона потребує захисту. То чому не помогти їй устати з колін? Невже мова ваших предків аж так чимось провинилася перед вами? Хіба ви не розумієте, що для української мови це питання життя чи смерти? Хіба не тямите, що ваше затяте тримання за російську є ударом по українській, і на вас, а, отже, і на всіх російськомовних українців лягає важка вага відповідальности, чи розцвіте українська, чи піде в небуття?
Bookmarks