
Допис від
Igor K
Агов !!!
Березанівка, Балівка, Попова Балівка, Лобойківка, Петриківка !
Я багато років їздив по ваших шляхах та полях, їздив до
живих рідних людей, їзив та їжджу зараз на могили до померлих.
Агов !!!
Пiдгороднє. Голубівка, Губинiха !
Я багато років їздив по ваших шляхах до дiвчини яку я кохав i яка
стала моєю жінкою. Ви й досі кожний тиждень бачете мене.
Агов !!!
Новоалександрівка та Братське.
Я колись будучи студентом збирав на ваших полях те, що вродила
земля дякуючи вашим старанням.
Орловщина та Піщанка.
В шкільні та студенські часи і у вас ми були виїжджаючи "на шашлик".
Автобусом до Новомосковську, а там пішки через мiст до
вашого лісу, та на берега річок.
Агов !!!
Діївка та Карнаухiвка.
Я не так часто бував колись у вас - тільки тоді, коли зимою переметало
шлях до Кам’яньского ( як називала те місто моя бабуся), а автобус
намагався пробитися "нижнiм" шляхом до Днiпродзеожинська.
Агов !!!
Кринички.
Як ви там ? Дуже i дуже давно не бував у вас про вас.
Колись їздив до товариша, коли були студентами.
Сергiй Джепа. Але вiн вже живе аж у Харковi. Тому
я i не попадаю до вас. Звиняйте.
Агов !!!!
Мiй коханий Днiпропетрiвськ !
У твоїм пологовому будинку я з’явився на світ.
Я пам’ятаю як малим на Озерці купував з батьком конопляне
насiння , бо в нас був кенар.
Я пам’ятаю як у школі нас вчили розумному та доброму.
Я пам’ятаю як вчиталька укаїнської мови ставила з нами
на зимових канiкулах дiю з Карпенко-Карого "Сто тисяч",
Я випросив у свого дiда чоботи для постановки, бо на
тих чоботях було клеймо 1943, а я вважав що це сива давнина.
Мабуть моя вчителько вже не жива, бо багато рокiв минуло.
(Як там Вам у раю, Клавдiя Iванiвно?)
Я пам’ятаю як студентом багато мiсяцiв мандрував
по вулицям мiста фотографуючи залiзну "ковань" -
ковані решітки та навіси над вхідними дверима з кованих прутів.
(Бо наш доцент спростовував думку тих, хто казава що
у промисловому мiстi у робочих не було нiякої культури.)
Я багато чого пам’ятаю.
Але я не пам’ятаю щоб якась наволоч так писала про вас.
Нi комунiсти, нi фашисти у роки окупації, та навіть
всяка погань останніх часів не казала таке :
Знаю, що за грошi батькiв або братiв вбивали, але щоб за тридцять серебрянніков цiле мicто брудом поливати - це вже занадто.
Тьху покидьок!
Bookmarks