Военное вторжение РФ в Украину

[SergOv]

канадец - есть такая национальность... и они ей гордятся..
а коренные канадцы кстати говорят на коренных канадских языках) им там кстати целую провинцию не так давно создали

First Nations is a term used to describe Aboriginal peoples in Canada who are not Métis or Inuit. In 2011, there were more than 1.3 million people in Canada who identified as being of First Nations heritage. There are 634 First Nations in Canada, speaking more than 50 distinct languages. First Nations people are original inhabitants of the land that is now Canada, and were the first to encounter sustained European contact, settlement and trade.

... ага ... провинцию ...

[bobik]

Российские оккупанты: Мы на Донбассе - после передач Киселева!
https://youtu.be/hzCmy6B4mYE

Писец, поехали убивать людей и сами умирать, потому что им так сказал Киселёв. Киселёв, Карл

Щось відео не можу нормально вставити. Що не так?

Нужно вставлять прямую ссылку ютуба.
Не эту:
https://youtu.be/hzCmy6B4mYE
А вот эту:
https://www.youtube.com/watch?v=hzCmy6B4mYE

[ToXa_911]

Почему сильнее всего россиян ненавидят поляки? ("Wirtualna Polska", Польша)
Последние американские исследования показали, что Россия, возможно, вызывает страх, но одновременно не пользуется уважением. К восточной державе не испытывает симпатий половина опрошенных в разных странах мира. А больше всего не любят Россию поляки.
Аманда Сивек (Amanda Siwek)
Американская компания Pew Research Center опубликовала результаты своих последних исследований, в которых она изучала отношение к России в разных странах. В опросах участвовали 45 000 человек из 40 государств, в том числе Польши. О своем негативном отношении к России заявили 80% наших соотечественников, лишь 15% продолжают относиться к нашему восточному соседу с симпатией.

Число русофобов среди поляков возрастает по мере того, как все более напряженной становится геополитическая обстановка. По данным Центра исследований общественного мнения (CBOS), в 1993 году их было 56%, год назад — примерно столько же, 54%, а сейчас их стало на 30% больше. Почему так произошло?

Нападение на Украину, захват Крыма, а также страх перед атакой со стороны России: вот основные причины перемен в общественных настроениях. «Отношения с Москвой стали для Польши вызовом», — подчеркивает в беседе с Wirtualna Polska профессор Эдвард Халижак (Edward Haliżak), специалист по международным отношениям из Варшавского университета. «У польской неприязни к России есть две причины. Первая — это события истории, все те поражения, которые наносила нам много веков Россия. То, что мы были под ее владычеством и много лет боролись с экономическим отставанием. Поляки это прекрасно помнят, и убежденность в вине россиян с течением времени лишь укрепляется, — говорит профессор Хенрик Доманьский (Henryk Domański) из Польской академии наук. — Кроме того поляки продолжают считать, что наш сосед находится на другом, более низком культурном уровне».

«Сейчас в Польше, действительно, преобладают антипутинские настроения. Это в значительной мере переносится на негативное отношение к государству и, в меньшей степени, к российскому населению. Этот подход проистекает из того факта, что российское общество в основном поддерживает действия президента Путина, особенно в контексте соперничества с Западом. Если бы россияне относились к нему критично или хотя бы нейтрально, то настроения поляков были бы другими», — полагает сотрудник Института международных отношений варшавского университета Мачей Рась (Maciej Raś).

«Отношения с Россией следует оставить на уровне свободного дрейфа. Польша от России ничего получить не может, там для нас ничего нет», — резюмирует Эдвард Халижак.

Не только поляки

Вопрос об отношении к державе Путина задавался не только полякам, но и, в частности, австралийцам, американцам, немцам, украинцам и японцам. Не испытывают уважения к России соответственно 62, 67, 70, 72 и 73% из них. Почему? «Помимо нескольких полезных ископаемых России нечего предложить», — говорит профессор Халижак.

С равной неприязнью относятся в мире к России помимо поляков только иорданцы: 80% из них говорят о негативном отношении к восточной державе, хотя в симпатии к ней признается чуть больше респондентов, чем в Польше — 18%. Американские эксперты из Pew Research Center полагают, что низкий уровень симпатий к России в этой стране связан с российской поддержкой режима Башара Асада: это вызвало массовый наплыв в Иорданию иммигрантов.

Хотя половина мира и почти вся Европа не любит Россию, 30% опрошенных не видят ничего дурного в той политике, которую проводит путинская держава. Больше всего сторонников России обнаружилось во Вьетнаме (75%), Гане (56%) и Китае (51%).

Не только Россия

Мир не любит не только Россию, но и самого Владимира Путина. И его даже сильнее. Российского президента критикуют три четверти государств, в основном с европейского и североамериканского континента. Здесь первое место занимают испанцы: 92% из них считают политику Путина неверной. О негативном отношении к президенту России заявили также 87% поляков. Путин не может рассчитывать на поддержку французов (его критикует 85% респондентов) и украинцев (84%).

Почему поляки не любят Путина? «По нескольким причинам. В первую очередь потому, что Путин перевел Россию на курс, который сильно отличается от западной модели развития как во внутреннем аспекте, так и в сфере международной политики. Речь о вездесущей в России коррупции, иной экономической модели. Кроме того Путин отчетливо дает понять, что Россия будет воплощать в жизнь свои интересы даже в противостоянии Западу, в том числе Польше, — говорит Мачей Рась. — В прошлом поляки тоже негативно относились к лидерам России и СССР. Так было при царях, при генеральных секретарях партии, так осталось при Путине».

О своих симпатиях к российскому президенту говорят между тем 70% вьетнамцев, а также большинство жителей включенных в опрос африканских государств. Однако американские эксперты подчеркивают, что такое мнение связано в основном с отсутствием четкого мнения и информации на тему политики российского президента, а не с реальной поддержкой.

Такие голоса остаются тем не менее в меньшинстве. Как подчеркивает в беседе с Wirtualna Polska Мачей Рась, люди часто видят в президенте России угрозу для всей западной цивилизации. «Путина считают не только недемократическим руководителем, деспотом, тираном, агрессором на Украине, но также источником конфликта, угрозой западному миру. Кем-то, кто впитал неприязнь к Западу с молоком матери, и сделал из этой неприязни суть российских действий на международной арене», — указывает эксперт.

Оригинал публикации: Dlaczego to Polacy najbardziej nienawidzą Rosjan?
Опубликовано: 13/08/2015 16:09

мать жила в Польше в 90-е ... они ненавидели тогда и сейчас парашу за то, что она их предала во вторую мировую ... а затем ещё оккупировали коммуниздами их территорию до 80-х годов пока у них не случилась ... революция солидарности что-ли ... тогда они запретили всем коммунистам занимать должности, очистили от них кабинеты, начали клепать свои "готовальни" и вот уже через 20 лет они стали одним из двигателей ЕС, а не балластом, как некоторые, что доказывает, что СССР своими коммуниздами держали после второй мировой страну в дерьме ... и создаётся ризонный вопрос - а за что им теперь любить? нынешняя ситуация доказывает шизофренические намерения очередного вождя этой зловонной ямы ...

[НатальяЯ]

Дуда решил на коне влететь в большую политику. В качестве коня - Украина. Не есть добрэ.

[habubabur]

Опять скорые с аэропорта едут.

[univer]

Это свежее? Птички летают?
[video=youtube;MY0rcHQi9Ogg[/video]

похоже прошлогоднее. ибо тупо колона стоит на дороге... сейчас бы ее уже б разнесли. и солдаты в шлепанцах - прошлогодний треш.

[birdy]

Армия РФ навела пять понтонных переправ через Северский Донец: http://news.liga.net/news/politics/6..._turchinov.htm

[univer]

Армия РФ навела пять понтонных переправ через Северский Донец: http://news.liga.net/news/politics/6..._turchinov.htm

если учесть сообщения в россми - о наступлении всу, то похоже бежать собрались))

[mann]

Russia Inadvertently Posts Its Casualties In Ukraine: 2,000 Deaths, 3,200 Disabled

Russian president Vladimir Putin has decreed that all Russian casualties “in peacetime” be a state secret. In addition to criminal charges arising from divulging state secrets, families risk losing pensions and lump-sum payments if they reveal that their sons were killed in Ukraine. Mothers of soldiers’ associations have been branded “foreign agents” for collecting data on Russian casualties. Dissident Boris Nemtsov was murdered shortly before completing his study of Russian casualties in Ukraine. Russian civil rights organizations, working against the fog of official resistance, could confirm only several hundred battlefield deaths.

Business Life (Delovaya Zhizn) reports on markets, finance, entrepreneurship, finance, and leisure, scarcely an outlet for sensational information. Its innocuously entitled “Increases in Pay for Military in 2015,” however, reveals what appear to be official figures on the number of Russian soldiers killed or made invalids “in eastern Ukraine.” Russian censors quickly removed the offending material but not before it had been webcached by the Ukrainian journal Novy Region (New Region). Here is the “top secret” material the censors removed (my translation):

“Compensation of military personnel taking part in military actions in Ukraine in 2014-2015.” In addition, the Russian government, in a decision about the monetary compensation of military personnel taking part in military action in eastern Ukraine, approved compensation for families of military personnel who were killed taking part in military action in Ukraine of three million rubles (about $50,000). For those who have become invalids during military action, the compensation is one and a half million rubles (about $25,000). A payment of 1,800 rubles is envisioned for contract “fighters” for every day of their presence in the conflict zone. In all, as of February 1, 2015, monetary compensation had been paid to more than 2,000 families of fallen soldiers and to 3,200 military personnel suffering heavy wounds and recognized as invalids (my italics).”

Sovietologists found many secrets of the USSR by digging into the Soviet press and technical and financial trade journals. That fallen and invalided military personnel are compensated must be reflected somewhere in budgets. As reported in Delovaya zhizn, compensation payments for those killed and invalided in Ukraine came to almost twenty million dollars, not a large share of the approximately $50 billion defense budget but large enough to appear in an appropriate budget subcategory.

The Delovaya zhizn inadvertent (or deliberate?) revelation of more than two thousand combat deaths in east Ukraine not only destroys the Putin myth of a small number of deaths of Russian patriots defending Russians in Ukraine from neo-Nazi extremists but also demolishes Putin’s cover story that no “active” member of the Russian armed forces is or has been in Ukraine. According to Putin, if there are Russian fighters in Ukraine, they had resigned and gone as volunteers. Note that contract fighters are paid for each day in the combat zone. In Russian military jargon, a contract soldier (kontraktnik) contracts to serve a specific period of time in the military (usually three years) in return for compensation and other benefits. The clause on payment for contract soldiers blows a huge hole through the cover story.

The Russian censors have removed the incriminating information. The Kremlin will claim that the webcached material is a forgery. The figures, however, make sense and confirm what should be obvious to all: Russian troops are in east Ukraine and are being supplied with heavy weapons by Russia. Deadly battles–such as those at Donetsk Airport and Debaltseve–have resulted in heavy casualties on each side. We also know how the Russian dead are secretly transported back to Russia for furtive burials.

Despite this mass of evidence, only one-quarter of Russians believe the Russia has troops in Ukraine. Will the presence of 3,200 war invalids and more than 2,000 grieving families erode the belief that Russia is not conducting a war with its own troops against Ukraine? It seems that time and events will raise the number of Russians who believe the truth.

[katso_98]

Армия РФ навела пять понтонных переправ через Северский Донец: http://news.liga.net/news/politics/6..._turchinov.htm

Как сообщает пресс-служба СНБО, Турчинов отметил, что инженерные подразделения Вооруженных сил Российской Федерации навели 5 понтонных переправ через реку Северский Донец на участке, где по ее фарватеру проходит государственная граница Украины с Россией, "а также оборудовали подъездные пути к этим переправам".

эти участки (где граница идет по Северском Донцу) на неконтролируемом участке границы... какая хер разница, если на этом участке они и так могут завозить что-хошь гумконвоями и по жд...

[axeddnepr]

У Маріуполі збройна сутичка між "Азовом" і військовою прокуратурою

http://24tv.ua/ukrayina/u_mariupoli_...turoyu/n605606

Ждем подробностей.

[Smith]

эти участки (где граница идет по Северском Донцу) на неконтролируемом участке границы... какая хер разница, если на этом участке они и так могут завозить что-хошь гумконвоями и по жд...

Я ещё вчера по этому поводу написал, что падлаТурч только и умеет губки пыжить или нагнетать....гавно жидовское

[Karto-fan71]

Армия РФ навела пять понтонных переправ через Северский Донец: http://news.liga.net/news/politics/6..._turchinov.htm

а на карте показать слабо? Это я не вам, а Т-Т-Турчинову.

[Funeral director]

Почему сильнее всего россиян ненавидят поляки? ...

Если отмотать 100 лет назад:

Германская оккупация Украины 1918 год —
с весны по осень.

Немцы в Киеве -



Немцы в Днепропетровске -





Польская оккупация Западной Украины в 1918-1939 годах -

Территория исторических областей Галиции, Волыни и Полесья,
составляющая в настоящее время Львовскую, Тернопольскую, Ивано-Франковскую, Волынскую и Ровненскую области современной Украины,
в течение восемнадцати лет (1921—1939) находилась в составе Второй Польской республики, известной в советской пропаганде и историографии как «панская Польша».

Парад во Львове -



Приучение к ноге нового хозяина -



Оккупация Венгрией Закарпатской Украины 1939г -

Венгры сосредоточили на границе 12 дивизий VI армии и в ночь с 13 на 14 марта венгерская армия небольшими силами начала продвижение вглубь территории Карпатской Украины.

==============

Вывод: союзники? -

Как только рухнула Российская Империя,
на падаль прибежали хищники -

Польша, Германия, Австрия, Франция -
и прикрываясь помощью УНР в борьбе с большевизмом
/Польша, Германия, УНР против СССР, УССР, БульбаССР\,

преследовали каждый свои интересы -

Германия хотела захватить Польшу, Украину,
чтобы был плацдарм для войны с Россией/СССР

Польша хотела захватить Украину, Беларусь,
для расширения своей империи,

Франция - создать свою очередную колонию.

Вывод-2:
из-за того,
что все эти "союзники" УНР/Украины,
преследовали только свои интересы,
/ и когда Бандера понял это,
то начал воевать против немцев //и поляков\\ \
они проиграли большевикам и
в итоге были захвачены "русским миром", -
Украина, Польша, Чехословакия, Латвия,
и часть Германии
были
"осовечины, коммунизированны, руссофицированы" -

как и планировал вождь Ленин
писавший в своих писульках о
необходимости проведения революции
в Европе,
с последующей её "советизацией".

Вапрос:
неужели наши политики отупевши настолько,
что перестали анализировать прошлые события?

[Самсебеголова]

темные силы мордора душат прародину славян .

Славянская археология и тайны великой духовной общности
Прародина славян 3-2 вв. до.н.э. и раннее славянство начала 1 тыс.н.э.

Если наложить карты археологических культур, славянских захоронений, карты исторической гидрологии, исторической топонимики (с конца 1 тыс. до н.э. до конца 1 тыс. н.э.), то очевидными становятся контуры такого исторического центра, расположенного в Волынско-Карпатском регионе.


В этом регионе, от Припяти до Карпат, от Вислы и до Днепра, на протяжении 1 тыс.до.н.э. - 1 тыс. н.э. никогда не исчезали признаки славянства, не пропадала живая связь праславянских и древнеславянских культур, ведущая историю славян к нашим временам.
Тут, собственно и зародилось славянство, как некая общность, которая явилась миру со своей особенной культурой и человеколюбивым виденьем мироздания.
Славянин должен противостоять всему тёмному, окультному, жестокому, одинскому и магическому, связанному с насилием над светлым и праведным (отвечающим закону Прави).
Он должен различать свет и тьму, даже если тьма прячется за белыми покрывалами (как магия и одинство).
Он должен быть вольным от тёмного.

Это даёт ответ на то, почему древние славяне, никогда не пытались строить государств (союзов) на основе рабства и жестокости. Почему они не соблазнялись незаслуженным социальным возвышением, бессмысленным материальным накоплением, жадностью и хвастовством.

Именно поэтому славяне никого и никогда не захватывали, не порабощали, насильно не переселяли и не истребляли ростков светлого.
Они учили законам Творца, защищая мировоззрение земных первопредков – Первоотцов-ариев и их окружения.
Они распространяли светлое мировозрение во имя духовного братства, посылая к соседям особые группы духовников, знатаков Прави, Яви, Нави, тех, кто был готов нести знания мироздания, учить контакту с Творцом и высшими светлыми силами.
Они искали общий с соседними народами язык – язык законов Прави, Нави, Яви, законов Творца-Сварога, язык духовного взаимопонимания, язык земных первопредков.
Славяне делились высшими духовными знаниями со всеми светлыми народами, даже если те, временно (под воздействинм окультизма и магии), теряли связь с Правью и Творцом-Сварогом.
Просветление помагало соседям победить влияние тёмных сил и стать на путь духовного очищения и роста, путь к вечной душе.

[psvpsv]

http://24tv.ua/ukrayina/u_mariupoli_...turoyu/n605606

Ждем подробностей.

Азов сказал - были учения, а журналисты как всегда сбрехали.

[Сухов]

Закончился очередной минский сходняк.
И начиная со вчера ка-то сразу поуменьшилась активность обстрелов наших позиций.

Причина интенсификации была..
На эту встречу большие надежды возлагала Россия — в середине месяца министр иностранных дел Сергей Лавров говорил, что этот раунд должен был переломить тенденцию отказа Киева от прямого диалога. В Москве считают, что переговоры стопорятся из-за того, что украинские власти не признают в руководстве самопровозглашенных народных республик равных партнеров и ведут консультации только при посредничестве.

Подробнее на РБК:
http://top.rbc.ru/politics/26/08/2015/55ddf7e99a79477194e18a2a

[Сухов]

Практически весь август ********а пыталась "переломить ситуацию" и заставить Киев признать сепаратюг и террористов равноправными партнерами.
пока не вышло..

Наблюдаем..

[edc2012]

Yaroslav Vishtaliuk
Нагадування про те, що чекає нас в понеділок. Кому ліньки читати все - просто один уривок:
===============
Парламентарії заперечували, що статус Донбасу стоїть лише 11-м пунктом в мінських угодах, а йому передують ще 10, включаючи припинення вогню, відведення важкого озброєння і обмін полоненими. Нуланд парирувала, що мінські угоди не є списком послідовних кроків, і Україна повинна внести зміни до Конституції без всяких передумов. Тоді заступнику Держсекретаря поставили запитання: чи може Захід гарантувати, що коли Київ виконає взяті в Мінську зобов'язання, то й протилежна сторона перестане ігнорувати свої? І якими будуть кроки Вашингтона, якщо слідом за цим почнеться ескалація конфлікту з боку бойовиків? Обнадійливих відповідей на ці питання Нуланд не дала, повторивши лише фразу про те, що в разі ескалації конфлікту виросте ймовірність того, що Росії відключать SWIFT, а Україні - дадуть зброю.
===============
Як бачимо - це просто повторення відмови України від ядерної зброї. Втім, це навіть гірше - бо то була лише зброя, а тут мова йде про території та сам факт війни, адже після прийняття закону і згортання конфлікту на таких "псевдокосовських" умовах Росія перестає бути агресором і ми визнаємо, що це був громадянський конфлікт.

Думайте, громадяни, думайте... У вас ще є п'ять днів.

===========================================

Співрозмовники НВ в парламенті стверджують: Київ приступає до легалізації окупованих територій. Першим кроком до цього стане голосування за Конституцію 31 серпня.

У серпні - різке загострення на сході, у вересні - голосування за особливий статус Донбасу, у листопаді - амністія бойовиків і вибори на окупованих територіях - і до Нового року збройний конфлікт в Україні згортається на умовах Москви. Приблизно такий сценарій на початку літа описав НВ один із політиків, що знає зсередини конституційний процес та критикує його за пункт про спеціальний стан Донбасу. Всі сторони переговорів - Київ, Москва, Вашингтон і Берлін - вже домовилися про описане врегулювання конфлікту, стверджував він. А примирити громадську думку з цим неприйнятним в очах багатьох сценарієм повинно було інсценування нового наступу бойовиків напередодні голосування за Конституцію. Аргумент "або велика війна, або конституційні зміни", повинен був переконати самих незгодних.

У серпні ситуація в зоні АТО дійсно загострилася. Військові експерти по обидва боки кордону вважають, що справжнього наступу не буде. Бойовики лише імітують підготовку до наступу. Їх мета, так само як і гучних заяв сепаратистів про референдум і плани "вступити до Росії" - здійснити (чи продемонструвати) тиск на Київ і укласти подобу миру на вигідних Кремлю умовах. У контексті мінських переговорів ці умови - легалізація самопроголошених республік у складі України, наділення місцевих лідерів широкими правами управління регіоном, вибори, амністія для бойовиків, мовне самовизначення і фінансування Києвом цих слабо підконтрольних йому територій. Вийти на таку розв'язку переговорів у Мінську в лютому вимагав Кремль. Саме з його ініціативи в мінські угоди був вписаний пункт №11, що містить перераховані вище умови.

Як стало відомо минулого тижня, конституційні зміни, що стосуються в тому числі Донбасу, Рада розгляне в останній день літа, 31 серпня. Джерело НВ в парламенті стверджує, що зараз обговорюється питання про те, щоб у цей же день парламент виконав і другу умову - призначив дату місцевих виборів на окупованих територіях. Наступна частина плану врегулювання - широка амністія для бойовиків - виконується одним розчерком пера. Закон про амністію парламент прийняв ще 16 вересня 2014 року - це один з тих документів, які були скандально проголосовані Радою при вимкненому табло. Спікеру потрібно всього лише поставити під законом свій підпис.

Під амністію за цим законом потрапляють учасники збройних формувань і ті, хто проголосив себе новою владою Донбасу. Ось лише деякі із злочинів, на які, як пояснили НВ юристи, буде поширюватися амністія:
--Насильницька зміна конституційного ладу і захоплення влади, посягання на територіальну цілісність України і фінансування таких дій
--Державна зрада, шпигунство
--Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання або при перевищенні необхідної самооборони
--Вбивство з необережності і нанесення тяжких тілесних ушкоджень
--Тортури, викрадення людей
--Крадіжки, грабежі, шахрайство
--Умисне знищення майна, привласнення майна підприємств
--Примушення до статевого акту
--Підробка грошових знаків і відмивання грошей
--Створення злочинної організації чи терористичної групи, бандитизм
--Фінансування тероризму

Згідно з підписаними в лютому в Мінську угодами, і конституційні зміни, і амністія для бойовиків, і вибори на окупованих територіях повинні статися вже цього року. Кінець 2015-го - такий дедлайн зазначено в пунктах 9 і 11 Мінська-2.

Старт цьому всьому дасть голосування за Конституцію. Для ухвалення законопроекту Раді потрібні всього 226 голосів 31 серпня, а потім 300 голосів у вересні - жовтні у фінальному голосуванні. Нагадаємо, щоб направити законопроект 16 липня на розгляд до КС у парламенті знайшлося 288 голосів.

Дилема, що стоїть перед багатьма депутатами, полягає в тому, що в проекті змін закладений одночасно і рятувальний круг для країни, і камінь їй на шию. Круг - у вигляді передачі влади і фінансів на місця - здатний витягнути Україну з совкової моделі управління і поставити на нові рейки. Камінь - у вигляді рядка про особливий порядок місцевого самоврядування в деякий районах Донбасу - перетворить її на стриноженого коня.

Якщо Рада скаже "так", то зробити крок у майбутнє країні доведеться з валізою без ручки з наклейкою "Донбас" і бомбою уповільненої дії всередині. Якщо "ні" - то разом з особливим становищем окупованих територій парламент відкладе в довгий ящик і тему децентралізації. Технічно повернутися до питання зміни основного закону можливо буде не раніше, ніж наступного року. Таке ось Правило-22. Прийняти не можна не прийняти.

"Розумом я підтримую децентралізацію, я розумію також, що країна потребує міжнародної підтримки, але серце сказало, що формулювання, яке стосується Донбасу, - це занадто серйозне рішення, яке матиме важкі наслідки. Ті люди, з якими ми боролися за український Донбас, дуже насторожено ставляться до цих змін. Вони не пробачили б мені такого голосування ", - пояснює НВ нардеп Олексій Рябчин, який 16 липня проголосував проти конституційних змін (на відміну від більшої частини фракції Батьківщина).

Рішення Банкової увічнити "народні республіки" в основному законі передбачувано було несприйнято частиною суспільства. Соцмережами пронеслося "президент продався Москві". Спробою легалізувати сепаратистів називає проект віце-спікер Оксана Сироїд. Коаліція патріотичних сил Донбасу звинуватила АП в початку розділу України. А група тих, кого прийнято називати моральними авторитетами, минулого тижня написала президенту і Раді відкритий лист із заявою про те, що надати особливе положення Донбасу зараз - значить виконати частину путінського плану підпорядкування України.

У Банкової на ці заперечення і підозри одна відповідь: ніякого особливого статусу Донбасу в проекті Конституції нема, а рядок про "особливий порядок самоврядування" - це формальне виконання мінських угод і тяжко отримана перемога української дипломатії.

У буквальному сенсі формулювання "особливий статус" в майбутній Конституції дійсно немає. Пункт говорить: "Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом". Однак, за словами юристів, мова може йти про будь-який закон, який в будь-який момент часу може прийняти проста парламентська більшість у 226 голосів - яка не факт що назавжди залишиться проукраїнською.

"Ні в кого немає чіткого розуміння, чим для України в стратегічній перспективі обернеться те формулювання, яку ми заклали в Конституцію", - говорить НВ нардеп від БПП Світлана Заліщук.

Ця невизначеність ставить країну в залежність на роки.

"Нас намагаються переконати, що ніякого особливого статусу Донбасу в Конституції немає, що це "формальність" і "необхідна умова миру", що "той, хто проти змін до Конституції - той хоче війни". Але "особливий порядок місцевого самоврядування" - це просто інша назва, яка не міняє суті", - вважає віце-спікер Сироід.

На Львівщині місцеві ради не зможуть формувати "народну міліцію", а на Донбасі - зможуть; на Черкащині місцеві ради не матимуть впливу на призначення суддів, а на Донбасі - будуть; на Полтавщині вбивць судитимуть, а на Донбасі - ні, - наводить вона приклади.

Дійсно, мінські угоди припускають, що лідери Донецької та Луганської областей, на відміну від всіх інших, будуть наділені привілеєм впливати на призначення суддів і прокурорів; зможуть створювати так звані загони народної міліції нібито для підтримки порядку і отримають право на мовне самовизначення. Київ не зможе достроково припиняти повноваження місцевої влади в Донбасі. І йому доведеться дозволити "республікам" зближуватися з Російською Федерацією настільки, наскільки це уміщається в поняття "транскордонне співробітництво". Нагадаємо, за інформацією російських ЗМІ, за допомогою саме цього механізму Кремль ще до втечі екс-президента Віктора Януковича планував відторгнення частини українських територій і включення їх до складу Росії.

Такі привілеї можна називати "особливостями місцевого самоврядування", а не "особливим статусом", але суті це не міняє, так само як війна не перестала бути війною від того, що її називають антитерористичною операцією.

"Мова йде саме про місцеве самоврядування - вибори мерів, рад, формуванні поліції, призначення силовиків і суддів. У мінських домовленостях є виноска, де все це чітко прописано. Це означає, що української влади на цих територіях може взагалі не бути", - говорить Заліщук.

У відповідь на пояснення Банкової, що рядок про Донбас в проекті Конституції - це формальність, дипломатичний виверт і гібридна відповідь на гібридну війну, віце-спікер Сироїд парирує: в Конституції не може бути формальностей. І наводить приклад, за яким не потрібно далеко ходити - Крим.

"У Конституції містяться норми прямої дії. У 1996 році в Перехідні положення Конституції була внесена норма, яка передбачала можливість розміщення на території України військових баз інших держав. На цій підставі Чорноморський флот РФ перебував у Криму. Кому був потрібен російський флот у Криму? Кому потрібен особливий статус Донбасу? ", - запитує вона.

На жаль для України, потрібен він сьогодні не тільки Москві і її маріонеткам. Втомлені від українських проблем західні лідери, які беруть участь у переговорах і підписалися під мінськими угодами, наполегливо схиляють Україну до виконання прийнятого в Мінську рішення.

Напередодні 16 липня, коли Рада збиралася вперше голосувати за проект Конституції (його передачу в КС), в американському посольстві в Києві відбулася примітна зустріч між замдержсекретаря Вікторією Нуланд і шістьма українськими парламентаріями. На неї зібрали тих, хто чи то вагався, чи то опирався змінам - віце-спікера Оксану Сироїд, Олексія Рябчина (Батьківщина), Світлану Заліщук (БПП), Леоніда Ємця (НФ), Віктора Галасюка (Радикальна партія) і Сергія Власенка (Батьківщина). З половиною з них розмовляло НВ, щоб зрозуміти, яку позицію зайняв Вашингтон в українському питанні.

Нардепи підтвердили, що заступник держсекретаря переконувала їх підтримати президентський законопроект. Вона аргументувала тим, що на цьому наполягають канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд.

"Нуланд говорила, що Меркель і Олланд наполягають на внесенні особливого статусу Донбасу до Конституції України, оскільки це є одним з пунктів Мінських домовленостей, гарантом яких вони виступили, - розповідає присутня на зустрічі нардеп Заліщук. - За їх словами, в Мінську Україна взяла на себе таке зобов'язання, і для подальшої підтримки позицій Києва їм потрібні аргументи, що Україна їх виконує ".

В цілому Нуланд погоджувалася, що це болісний і неприємний крок, але закликала "змиритися", розповідають нардепи. В іншому випадку розраховувати на зовнішню допомогу Україна більше не зможе.

Парламентарії заперечували, що статус Донбасу стоїть лише 11-м пунктом в мінських угодах, а йому передують ще 10, включаючи припинення вогню, відведення важкого озброєння і обмін полоненими. Ні перше, ні друге, ні третє бойовики не виконали досі, відповідно, ставити питання про конституційні зміни - передчасно. Нуланд парирувала, що мінські угоди не є списком послідовних кроків, і Україна повинна внести зміни до Конституції без всяких передумов.

Тоді заступнику Держсекретаря поставили запитання: чи може Захід гарантувати, що коли Київ виконає взяті в Мінську зобов'язання, то й протилежна сторона перестане ігнорувати свої? І якими будуть кроки Вашингтона, якщо слідом за цим почнеться ескалація конфлікту з боку бойовиків? Обнадійливих відповідей на ці питання Нуланд не дала, повторивши лише фразу про те, що в разі ескалації конфлікту виросте ймовірність того, що Росії відключать SWIFT, а Україні - дадуть зброю.

Після цього сеансу переконання п'ятеро з шістьох нардепів проголосували проти конституційних змін.

Якщо описаний вище сценарій буде реалізовано, співіснування Молдови і Придністров'я видадуться Києву нездійсненною мрією. Україна отримає у своїх кордонах квазідержавне утворення, маріонетку Росії, яку їй доведеться фінансувати.

"На відміну від Кишинева, Києву доведеться виплачувати зарплати і пенсії, у тому числі амністованим сепаратистам і російським найманцям, і вкладати мільярди у відновлення інфраструктури Донбасу. Для напівживої економіки України це буде чорна фінансова діра. Ми отримаємо підконтрольне Росії утворення, яке житиме за наш з вами рахунок ", - говорить Сироїд.

Конституційні зміни торкнуться не тільки Донбасу. Наділяючи його особливим статусом, Рада закладає небезпечний прецедент в масштабах всієї країни: по суті вона демонструє всім територіальним одиницям, що сепаратизм не тільки не карається, а й заохочується.

"Фактично ця норма ділить Україну на дві частини. Це робить одну частину України особливою", - говорить НВ журналіст Сергій Гармаш, координатор Коаліції патріотичних сил Донбасу (об'єднання громадських організацій з Донецької та Луганської областей).

Якщо в Донбасі будуть свої суди, своя армія, своя прокуратура, там ніколи не буде демократичних виборів, в яких зможуть брати участь переселенці. Через симулякр місцевих виборів восени до влади на цих особливих територіях прийдуть вчорашні одіозні регіонали і амністовані сьогоднішні бойовики. Більше того, коли ситуація більш-менш стабілізується, Рада теоретично повинна буде призначити довибори до парламенту в 15 округах Донбасу, де в 2014-му парламентські вибори не проводилися через війну.

Кого винесуть наверх ці спотворені соціальні ліфти? Серед тих, хто спливе на поверхню після цієї видимості плебісциту, екс-глава Міндоходів епохи Януковича Олександр Клименко, який вже рік обробляє Донбас, може виявитися найменшим із зол.

"Україною це буде називатися, але по суті Україною це не буде. Все виллється все одно у війну, коли Україна буде воювати з Україною, - вважає Гармаш. - Настрої сепаратистів по відношенню до України кращими не стали після прийняття цього "особливого закону". А якщо вони отримають те, що їм потрібно, їхні апетити тільки виростуть, і Україна отримає ще більшу проблему. Мінські угоди - це угоди про розподіл України ".

Виникає цілий ряд і інших питань. Хто буде платити за відновлення зруйнованого війною Донбасу - це близько $2 млрд? Хто буде відповідати за багатомільйонними позовами родичів збитого над Донбасом Боїнга? Яким чином Україна зможе закликати до відповіді Росію, якщо спонсорована нею війна після легалізації "ЛНР" і "ДНР" стане внутрішнім українським конфліктом? І чи буде таке вирішення питання означати, що введені Заходом проти Росії санкції можуть бути зняті?

Є й питання, відповіді на які знайти ще складніше: якщо конфлікт в Донбасі буде вичерпано описаним чином, за що тоді стояли українські добровольчі батальйони? Тисячі українських воїнів загинули і стали інвалідами тисячі - за особливий статус Донбасу?

На питання, чому прихильники конституційних змін на Банковій відмовляються обговорювати такий сценарій розвитку подій, співрозмовники НВ знизують плечима: або, не досягнувши бажаного, там роблять вигляд, що бажали досягнутого; або перед нами - складний сеанс одночасної гри, в якій Київ сподівається обіграти всіх.

[edc2012]

Если правда насчет статей, по которым амнистирование, то тогда действительно тупик для здравого смысла получается.
Да и насчет того, что Запад душит Киев насчет принятия особого статуса, сомнения насчет здравого смысла западных политиков возникают.
Это напоминает ситуацию с договоренностями с Овощем во время майдана - ну вот вам договоренности, ничего ж лучшего не будет, принимайте.
Crazy world, crazy people