Справа № 1019/611/12 4/1019/10/12
ПОСТАНОВА Іменем України
05 березня 2012 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Овдієнко К.М.
при секретарі Домантович О.П.
з участю прокурора Панченка Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому
скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури Київської області,
встановив:
28.02.2012 р. до суду надійшла скарга заявниці, в якій вона просить:
- визнати незаконною бездіяльність Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури Київської області щодо неприйняття рішення у порядку та у строк, передбачений
ст. 97 КПК України, при розгляді її заяв про злочини від 05 лютого 2012 року щодо погрози фізичною розправою та щодо перешкоджання професійній журналістській діяльності;
- визнати незаконними дії Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури Київської області в особі Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Кардаша О.М. щодо направлення матеріалів справи до Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області, за повідомленням про злочин, передбачений
ст. 171 Кримінального кодексу України та зобов'язати його прийняти рішення у порядку та у строк, передбачений
статтею 97 КПК України.
Відповідно до роз"яснень, наданих Конституційним судом України у рішенні від 14 грудня 2011 р. № 16-рп/2011 скарга підлягає розгляду у порядку кримінального судочинства, визначеному
Кримінально-процесуальним кодексом України для оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання.
З матеріалу № 208 про відмову в порушенні кримінальної справи по ЖРЗПЗ №№ 264,266 від 05.02.2012 р. судом встановлено, що ведуча телеканалу "Новий канал" ОСОБА_2 05.02.2012 р. звернулася до Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області із заявою щодо неправомірних дій службових осіб ресторану торгового центру "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований по АДРЕСА_1, під час проведення зйомок телепрограми "Ревізор", а саме погрози фізичною розправою та перешкоджання професійній журналістській діяльності.
Вказані заяви зареєстровані в ЖОІ за № 54 та в ЖРЗПЗ за № 264, заявниці видані талони-повідомлення №№ 11,12.
08.02.2012 р. звернення направлені до Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури та прийняті до провадження старшим слідчим Свириденком С.М., який після проведеної перевірки не вбачав приводів і підстав для порушення кримінальної справи за
ст.171 КК України.
Оскільки на час завершення перевірки заступником міжрайонного прокурора Недільченком В.С. була скасована постанова старшого дільничного інспектора міліції Дунайного О.М. від 15.02.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи за зверненням керівника ресторану торгового центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_4, що стосується подій 05.02.2012 р., Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор Кардаш О.М., не приймаючи процесуального рішення за результатами перевірки звернень ОСОБА_2, 20.02.2012 р. надіслав здобуті під час перевірки матеріали на 118 аркушах та 4 дисках з відеозаписом подій до Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області для приєднання до цих матеріалів, по яких проводилася додаткова перевірка.
27.02.2012 р. старший дільничний інспектор міліції Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області Дунайний О.М. прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та працівників телеканалу «Новий канал» за відсутністю складу злочинів, передбачених ст.ст.
194,
296 КК України, Матеріали направлені до прокуратури для перевірки.
Згідно з ч.1
ст.112 КПК України у справах про злочини, передбачені
ст.171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) досудове слідство проводиться слідчими прокуратури.
01.03.2012 р. старший слідчий Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури Свириденко С.М. прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за зверненням ОСОБА_2 від 05.02.2012 р. щодо події, яка мала місце 05.02.2012 р. близько 13 год.30 хв. в приміщенні торгового центру «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований по АДРЕСА_1, за відсутністю події злочину, передбаченого
ст. 171 КК України на підставі п.1
ст.6 КПК України.
Відповідно до ч.2
ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов»язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1. порушити кримінальну справу;
2. відмовити в порушенні кримінальної справи;
3. направити заяву або повідомлення за належністю.
Згідно з ч.4
ст. 97 КПК України коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Оскільки на час розгляду справи в суді слідчим Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури рішення в порядку
ст. 97 КПК України прийняте, в суду відсутні підстави для визнання незаконною бездіяльності прокуратури та зобов»язання прокурора прийняти рішення.
На підставі
ст. 236 КПК України, суд -
постановив:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури Київської області щодо прийняття рішення в порядку
ст. 97 КПК України за її заявою від 05.02.2012 р. про вчинення неправомірних дій службовими особами ресторану торгового центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» під час проведення зйомок телепрограми «Ревізор», перешкоджання займатися професійною журналістською діяльністю, - залишити без задоволення.
Копію постанови надіслати Переяслав-Хмельницькому міжрайонному прокурору, слідчому та особі, яка подала скаргу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя
Справа № 344/18587/13-к Провадження № 1-кс/344/3535/13
У Х В А Л АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2013рокум. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., з участю секретаря Устинської Н.С., представника скаржника ОСОБА_1, прокурора Рудого О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську скаргу представника ТОВ «Новий канал» на постанову слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 07.03.2013р. за № 12013090010000962, -
В С Т А Н О В И В:
В провадження суду надійшла скарга на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 31.10.2013р.
В обґрунтування доводів та вимог скарги представник ТОВ «Новий канал» посилається на те, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчим передчасно, без повного, обєктивного та всебічного розгляду справи, з чого випливає, що постанова має бути скасованою.
Заслухавши пояснення представника ТОВ «Новий канал» в підтримку доводів скарги, прокурора, який просив відмовити у задоволенні скарги з огляду на необґрунтованість її доводів, дослідивши надані прокурором матеріали кримінального провадження №12013090010000962 та матеріали судового провадження за скаргою, приходжу до наступного висновку.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень
ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Судовим розглядом на підставі матеріалів кримінального провадження встановлено, що постановою слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 від 31.10.2013р. кримінальне провадження № 12013090010000962 від 07.03.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого
ст. 171 КК України, закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1
ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно із п.3 ч.1
ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно із ч.1
ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою
статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчиненні дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
При проведені досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 06.03.2013 в Пасічнянський МВМ Івано-Франківського МВ УМВС поступила заява продюсера проекту «Ревізор» ТОВ «Новий Канал» ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жит. ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що 06.03.2013, близько 20 год. 00 хв. перебуваючи в м. Івано-Франківську під час зйомок програми «Ревізор» , по вул. Дністровській 65 у приміщенні кафе «Корида» невідомий чоловік вчинив конфлікт в ході якого пошкодив дві відеокамери та наніс тілесні ушкодження п'ятьом працівникам ТОВ «Новий Канал». По заяві ОСОБА_3 07.03.2013р. СВ Івано-Франківського МВ УМВС по факту даного звернення із заявою внесено відомості в ЄРДР за реєстраційним № 12013090010000962 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 171 КК України. Слідчим допитано заявника, яка вказала на побиття членів знімальної групи, а саме ведучої ОСОБА_4 -Фреймут, шеф-редактора ОСОБА_5 та оператора ОСОБА_6, а також пошкодження відеокамери марки «Sопу». Покази заявника були підтверджені показами потерпілої ОСОБА_7, а також показами наданими шеф-редактором ОСОБА_8 та оператором ОСОБА_6, свідком ОСОБА_9 Також слідчим був допитаний власник кафе «Корида», приватний підприємець ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, жит. ІНФОРМАЦІЯ_4 який вказав, що 06.03.2013, близько 20 год. 00 хв., що йому стало відомо про те, що у його заклад увірвалися 8 невідомих осіб, які без дозволу зайшли на кухню та стали щось там шукати в холодильнику. Після цього ОСОБА_10 приїхав в кафе «Корида», і разом із своїм братом ОСОБА_11 стали просити невідомих осіб, покинути кафе та при цьому запитали хто вони такі. Вказані невідомі особи на запитання не реагували. Після цього ОСОБА_10 вимкнув освітлення в кафе, а в той самий час виник конфлікт між ними та членами знімальної групи. Його показання повністю підтвердив свідок ОСОБА_11, також було допитано бармена ОСОБА_12, стажера на посаді повара ОСОБА_13 та відвідувача кафе ОСОБА_14
Слідчий при винесені постанови про закриття кримінального провадження посилається на те, що згідно до
ст. 5 Закону України «Про інформацію», «Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. А також вказує, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб». Та зазначає, що у відповідності до ч. 2
ст. 21 Закону України «Про інформацію», «Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом», а також вказує, що згідно із ч. 3
ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», - «Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди». Крім того слідчий зазначає про порушення додатку №8 Санітраних правил і норм №42-123-5777-91 «Санітрні правила для закладів громадського харчування» від 19.03.1991р. не всі члени знімальної групи були одягнуті у санітарний одяг та посилається на п.5.45.15 Правил охорони праці для підприємств громадського харчування, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці №107 від 25.06.1996р., де вказано, що вхід стороннім особам у виробничі та складські приміщення допускається тільки у санітарному одязі і з дозволу адміністрації, проте такого дозволу знімальній групі надано не було.
На підставі наведеного слідчий дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_10 та його брата ОСОБА_11 були направлені на припинення незаконної відеозйомки в орендованому ним приміщенні, і по своїй суті не перешкоджали законній професійній діяльності журналістів, оскільки знімальна група ТОВ «Новий канал» без отримання згоди не мали права заходити у приміщення кухні та проводити відеозйомку.
Однак слідчий суддя не погоджується із такими висновками і зазначає наступне.
Слідчим при винесені оскаржуваної постанови не було враховано, що відповідно до
Закону України № 540/97 від 23.09. 1997 року «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», визначено, що журналіст - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) - відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України.
Цим же законом визначено і риси та умови журналістської діяльності та серед іншого вказано, що такими є зокрема, суспільно впливове за наслідками значення роботи, висока соціальна відповідальність за свою працю та її результати; постійно значне морально-психологічне навантаження і напруженість, виконання службових обов'язків і реалізація творчих планів у стресових ситуаціях; систематичне перебування у відрядженнях та роз'їздах, включаючи відрядження до місць надзвичайних подій, професійна творча діяльність в екстремальних умовах, виконання спеціальних завдань з ризиком для здоров'я і життя; необхідність здійснювати власний творчий пошук нової потрібної інформації та її джерел, наявність об'єктивних і суб'єктивних труднощів та перешкод у добуванні інформації; прояви морально-психологічного тиску, погрози та безпосередні загрозливі дії проти журналіста у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків. Крім того вказаний закон передбачає, що відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, висновки, які бути проголошені в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі від 15 липня 2010р. "Газета Україна - центр проти України" зазначають, що преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обовязком є передавати у спосіб, сумісний із її обовязками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій (див. рішення у справі «Перна проти Італії» (Perna v. Italy) [ВП], заява № 48898/99, п. 39, від 6 травня 2003 року, з подальшими посиланнями) та те, що стаття 10 Конвенції захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу; та надають «достовірну та точну» інформацію, як того вимагає журналістська етика. За пунктом 2 статті 10 Конвенції свобода вираження поглядів повязана з «обовязками та відповідальністю», які застосовуються до засобів масової інформації навіть щодо питань великого суспільного значення. Більше того, ці «обовязки та відповідальність» мають особливе значення, коли йдеться про посягання на репутацію названої особи та порушення «прав інших осіб» (див. рішення у справі «Ліндон, Очаковський Лоуренс і ОСОБА_11 проти Франції» (Lindon, Otchakovsky Laurens and July v. France) [ВП], заяви №№ 21279/02 і 36448/02, п. 67, ECHR 2007 ..., і «Педерсен і Баадсгаард проти ОСОБА_11» (Pedersen and Baadsgaard v. Denmark) [ВП], заява № 49017/99, п. 78, ECHR 2004).
Враховуючи наведене та те, що в своїй постанові слідчий вказує на існування такого факту, як пошкодження відеокамер, якими проводилась зйомка, однак жодної оцінки йому не дає та не спростовує чи не підтверджує його наявність у описовій частині постанови, обмежившись викладом пояснень учасників інциденту, який мав місце 06.03.2013р., слідчий суддя вважає, що при винесенні постанови про закриття кримінального провадження №12013090010000962 слідчим не вчинено всіх дій, передбачених вимогами
КПК України, зокрема, в постанові про закриття кримінального провадження слідчим не наведено обставин, за яких слід дійти висновку про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження з огляду на відсутність викладення підтвердженої доказами аргументації, яка спростовує покликання заявника про вчинення злочину, а відтак слідчий суддя вважає, що вказана постанова є передчасною, а тому доводи скарги про неповноту досудового розслідування та передчасність рішення про закриття кримінального провадження вважаю підставними.
Відповідно до ч. 2
ст. 307 Кримінального процесуального кодексу України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2)зобовязання припинити дію; 3) зобовязання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Ч.3
ст. 307 КПК України вказує, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Зважаючи на на наведене вважаю необхідним задовольнити скаргу.
Керуючись ст. ст.
303,
304,
306,
307,
309 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В :
Скаргу задовольнити.
Постанову слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 07.03.2013р. за № 12013090010000962 скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О.В. Шамотайло
Допис від Speedinfo
Spoiler: undefined
Ваші права у розділі
Bookmarks