Проект Циклон-4 передбачає кооперацією між Бразилією і Україною, на умовах, які
вигідні обом сторонам. Для Бразилії, яка не має власних космічних технологій, важливий доступ до українських розробок. Україна ж, крім доступу до дешевого екваторіальному космодрому, отримує шанс закріпитися на бразильському космічному ринку і завантажити виробничі потужності «Південмашу». Учасники проекту
розраховують на 6-10 пусків «Циклону-4» щороку.
СП, що формується на основі рівних (50:50) внесків кожної з двох сторін названо "Бінаціональне підприємство
«Алкантара-Циклон Спейс». Підприємство є виключно комерційним проектом і основний вид її діяльності — запуск ракет з корисним вантажем на навколоземну орбіту. На початок 2011 року Україна ще не внесла свою частку в статутний фонд "Бінаціональної підприємства
«Алкантара-Циклон Спейс». Як альтернатива пропонується закладання цих коштів в вигляді технічного вкладу в проект. Та бразильська сторона з цим не погоджується.
Україна вкладає в спільне підприємство свої передові розробки, технології та вироблену на українських заводах високотехнологічну продукцію. Підприємства галузі отримують замовлення на цілий ряд високотехнологічних продуктів, що у свою чергу тягне за собою
реанімацію окремих напрямків металургійної, хімічної та електротехнічної промисловості. Самі
ракети-носії та деякі космічні апарати
будуть вироблятися на українських підприємствах.
Вартість побудови наземного комплексу на космодромі в
Алкантарі становить $ 487 млн. Загальна фінансова результативність проекту: ціна фрахту — $ 35,6 млн, загальний обсяг інвестицій — $ 180 млн, вартість пуску — $ 23 млн, обсяг доходів — $ 1650 млн, чистий прибуток до сплати податків —
$ 650 млн(я так понимаю, это плата за запуск одной ракеты-носителя) період окупності зовнішніх інвестицій з початку розробки — до 6 років, внутрішня ставка повернення (IRR) інвестицій — 25%, чиста приведена вартість (NPV) — $ 131 млн при одноразових витрат у $ 180 млн. (з них розробка модернізованої ракети-носія — $ 90 млн, розробка авіоніки — $ 20 млн.).
Левова частка цих коштів — замовлення українським підприємствам на виробництво високотехнологічної продукції космічного призначення.
......
За угодою, українські підприємства повинні побудувати
ракету-носій і стартовий стіл, а
Бразилія зі свого боку надає космодром
«Алкантара», який знаходиться близько від екватора, що дозволяє збільшити вагу 1800 кг на
ГПО.
Bookmarks