Кілка думок щодо Криму… Інформація, яка надходить до мене звідти, свідчить, що ми вже майже отримали своє Придністров’я. А офіційна влада не вживає ніяких адекватних рішень. Очевидно, що засідання Верховної Ради Криму 27.02.2014 року — нелегітимне. В парламентській залі фізично були присутні 47 депутатів, що є менше від необхідного кворуму. З цих 47 багато хто не голосував ні за прем’єр-міністра Аксьонова, ні за проведення референдуму. На сьогодні заблоковані два в’їзди до півострова, два аеропорти — Сімферополь та Більбек, починається блокада залізничних сполучень, тобто, втрачається контроль над вокзалами. Є інформація щодо можливого встановлення прикордонного та митного контролю на потягах на кордоні між Херсонською областю та Кримським півостровом. Усе з самого початку знав екс-прем’єр-міністр Криму Анатолій Могильов.
Для чого робилося поспішне обрання прем’єр-міністра Криму? По-перше, Могильов прекрасно знав, що він та макєєво-донецька команда (“македонці”) не залишаться при владі, а на посаду прем’єр-міністра Криму планують внести Сенченка, що їх явно не влаштовувало. Боячись ревізії діяльності донецького організованого злочинного групування, Могильов разом із підконтрольними депутатами від Партії регіонів і розіграв даний сценарій, запевнивши спільників, що в разі успіху ніхто не буде підданий репресіям і не проводитиметься реституція власності, отриманої шляхом корупційних схем та вимагання.
Головне Управління МВС та СБУ в Криму самоусунулися від виконання прямих обов’язків і тільки спостерігає за розвитком подій.
Тим часом у Криму йде активізація казачих формувань. У Феодосії діє казаче формування з близько 800 членів, яке очолює колишній член організованого злочинного угруповання Міних, котрий ініціює приєднання Криму до Росії. Казаки планують зібрати близько 2 000 чоловік і захопити органи місцевого самоврядування в східному Криму (Феодосія, Судак, Керч), проголосивши ці території російськими. Міліція в процес втручатися не буде.
Тепер щодо Кадирова. Його інтерес до Криму мав бути підв’язаний за таким сценарієм. 24 лютого цього року в Сімферополі на вул.Севастопольській розстріляли підприємця Степана Чорохяна, котрий щомісяця сплачував данину начальнику ГУ МВС у Криму Валерію Радченку за так званий дах. Напередодні розстрілу С.Чорохян написав на ім’я В.Радченка офіційну заяву про те, що в нього є конфлікт із чеченцями з Російської Федерації. Якби міліція діяла за законом, то чеченців мали арештувати (вони з Криму нікуди не тікали), і тоді Кадиров міг обґрунтувати свою присутність на півострові начебто необхідністю захисту “своїх”. Однак цей план провалився, оскільки Радченко заяву Чорохяна не зареєстрував і не вжив жодних заходів для розшуку вбивць. Убивство досі не розкрито.
В ситуацію в Криму має втрутитися й заборонена в багатьох країнах світу терористична організація Хізб ут Тахрір аль Ісламі, вигодувана та підтримувана Партією Регіонів, готує операцію під лозунгом “Росія — ворог Ісламу”. За наявною в мене інформацією, в цій операції будуть задіяні біля 10 000 кримських татар, а також узбецькі ісламісти, що нелегально проживають у Криму (свого часу вони втекли від режиму Карімова і належать до талібів). В операції буде використано вогнепальну зброю. Усе узгоджено з російською резидентурою, яка активно працює на півострові.
В подальшому, судячи з моєї інформації, події розвиватимуться ще гірше.
Крим уже проходив щось подібне за президентства автономії Мєшкова. Котрий аналогічним шляхом захопив владу, призначив свого міністра МВС Криму (генерала Плюту), на його бік перейшли підрозділи міліції і майже всі державні структури центрального підпорядкування.
Аналогічний план із дуже схожим сценарієм мав бути розіграний у 2009 році перед президентськими виборами, фаворитами яких були Ю.Тимошенко та В.Янукович. Однак Ю.Тимошенко вдалося нейтралізувати його нестандартними кадровими призначеннями, а потім і політичним шляхом. Зараз почалася чергова спроба.
Щоб нейтралізувати і її, необхідно забути про політичні амбіції й негайно створити антикризову групу. Очолити її міг би той же Кучма, котрий усе ще користується авторитетом у Криму. Коли на порядку денному стоїть питання про цілісність України, не час пригадувати, хто колись робив щось не так, треба невідкладно вирішувати ситуацію. І пам’ятати, що близько 90 відсотків мешканців Криму підтримують дії сепаратистів.
Нічого не маю проти призначення представником Президента України в Криму Куніцина, але в законі про представництво Президента відсутні будь-які важелі впливу на Верховну Раду та Радмін Криму. Посада представника Президента зводиться до функцій англійської королеви.
Ще раз повторюю — слід негайно братися за вирішення ситуації, яка вже й так не контролюється центральною владою.
Допис від valikko
, что там наш бывший конференцию проводил?
жаль что пророчество мольфара не сбылось
Spoiler: Hennadii Moskal
Ваші права у розділі
Bookmarks