| Gorod.dp.ua » Міські форуми / Городские форумы |
![]() |
|
https://petitions.whitehouse.gov/pet...mbers/h58Fz30V
голосуй, или проиграешь
- «у короля достаточно (king has plenty)» -
провожающий клич на свой, тонущий в бою корабль, английских моряков !
Сча владельцы этого богатства пенсии будут раздавать. Это же сколько в яхтах и вертолетах будет?
Многие эксперты обращали внимание, что идея ассоциации выгодна только для Евросоюза. Украине же это грозит многолетними экономическими проблемами.
Проект соглашения об ассоциации и создании зоны свободной торговли между Украиной и Европейским союзом - документ увесистый. 200 с лишним страниц. Условно в нём можно выделить 10 ключевых положений. Но если некоторые моменты прописаны в общих чертах - как, например, обязательство Украины всесторонне развивать демократию или намерение совместно бороться с преступностью, то вот пункты, касающиеся экономики, - конкретны. Киев обязуется во всём перейти на евростандарт, украинский и европейский рынки открываются друг другу буквально нараспашку.
Украина, если подпишет такое соглашение, до 70 процентов пошлин ввозных по отношению к Евросоюзу должна будет обнулить. Это почти сразу. А в последующие годы этот процент обнуления коснется 98, по-моему, и пяти десятых процента этих пошлин. То есть, по сути, это будет открытый рынок.
"Товары хлынут на Украину, и если останутся льготные отношения между Украиной и Россией, то, безусловно, эти товары окажутся и в России под разными видами, под разными марками. Может быть, украинскими, но это, безусловно, будет европейский товар. Такая опасность для российской экономики существует".
В переходе на евростандарты, прежде всего в промпроизводстве, украинские сторонники интеграции с Евросоюзом видят залог промышленного роста. Но для того, чтобы поставить экономику всей страны на европейские рельсы, нужно порядка 160 миллиардов евро. Запад не даст - он заинтересован в огромном рынке сбыта своих товаров, а не в выращивании сильного конкурента-производителя.
Давайте будем реалистами. Представить себе, что Евросоюз ждет с распростертыми объятиями и даёт Украине уникальные возможности для своей экономики - нет. В первую очередь, и это в принципе нормально, руководствуясь прагматичным и циничным подходом, они будут отжимать себе в плюс.
И это, касается уже не только ЕС и Киева. Это затрагивает экономические интересы и Москвы. Между Россией и Украиной действуют льготные режимы - таможенные и налоговые. По предлагаемому соглашению, любой товар, конечная сборка которого произведена на территории Украины, будет считаться "украинским". На разговорном языке, это называется "отвёртка". Второй смысл этого слова хорошо известен автомобилистам.
Представим ситуацию: машина, произведённая в Европе, привозится на Украину, там местные мастера прикручивают к ней, к примеру, колёса, зеркала и бампер - и вот по формальным признакам это получается уже не европейское, а украинское авто. А значит, упрощенный путь на российский рынок открыт. Но Москва и Киев, устанавливая льготный режим между странами, так не договаривались. Поэтому Россия будет вынуждена защищать свою экономику и производителя от демпинга. И рычаг здесь один - отмена преференций для украинских товаров.
"Для украинских производителей подорожание себестоимости на 5-15 % будет очень болезненно. Потеряют украинские товары свою конкурентоспособность на территории РФ. Это как третий закон Ньютона - "любое действие рождает противодействие". Если украинские предприятия потеряют заказы, то российские предприятия потеряют надёжных поставщиков. Конечно, проще переориентироваться потому, что в экономике покупатель всегда прав, и покупатель диктует условия.
Россия двадцать лет вступала в ВТО, вела мучительные переговоры, выторговывая по каждой позиции для себя наиболее приемлемые для российской экономики, для каждой отрасли условия с десятками стран, с Евросоюзом и так далее. У них, конечно же, определенный уровень защиты в виде таможенных тарифов. И естественно, что, если начинается зона свободной и из Украины могут товары также без пошлины в принципе двигаться сюда, то естественно, что Россия должна будет ввести по отношению к Украине защитные меры.
Россия заинтересована в долгосрочном экономическом, партнерском сотрудничестве с Украиной, но в равной степени и Украина заинтересована с этим. Исходим из того, что украинским промышленникам, предпринимателям выгодно сочетание европейского вектора интеграции с российским. Но здесь одновременно сидеть на двух стульях не удается. Надо решить, на какой стул вначале надо сесть с тем, чтобы уже переговоры вести с другими партнерами.
Но люди, выходящие сейчас на евромайданы, об этом, скорее всего, не задумываются. Они видят в ассоциации с ЕС, прежде всего, личную выгоду - к примеру, возможность поехать на заработки на Запад. Так вот, Соглашение об ассоциации не предусматривает облегчение визового режима - стороны лишь договариваются двигаться в этом направлении, а что касается трудоустройства, то Евросоюз обязуется лишь предоставить украинцам, легально работающим в Европе, равные со всеми остальными права. Это отнюдь не означает, что получить разрешение на работу станет легче.
мнение дипломата Богдана Ярёменко (взято из фейсбука).
Правильные вопросы человек ставит, на которые у здешних экспертов нет ответов.
Після цього посту я більше не писатиму на цю тему. Ну, я ж держслужбовець і все таке. Не повинен. Повинен аплодувати стоячи і час від часу здіймати овації. Я знаю. Не можна обговорювати рішення, які вже прийняті. Їх треба виконувати. Мені особисто, слава Богу, виконувати нічого не потрібно. Інші виконають. Та і що виконувати, якщо нічого не відбувається? Треба просто мовчати. Ну, ось останній раз скажу – і все.
Власне цей раз я теж не про євроінтеграцію. На цю тему особливо нічого не скажеш: продовжуються переговори, реформуємо країну відповідно до європейських стандартів і принципів (тут знову тявкну, що, чесно кажучи, не розумію: навіщо реформувати під євростандарти і не вступати при цьому в ЄС? Купити білет і піти за автобусом пішки?). Тому я напишу про інше – про себе.
Тут пара моїх друзів підтвердили мої сумніви, що я не орієнтуюсь і, очевидно, ніколи не буду орієнтуватися в економіці. Я і правда не розумію, як зняття торговельник бар’єрів з найбільшим і найбагатшим об’єднанням в світі може негативно позначатися на економіці і торгівлі, а існування цих бар’єрів позначатися позитивно, та ще й давати стимули для модернізації промисловості і диверсифікації можливості збуту товару? Що це за модернізація і реформування таке, якщо в результаті вироблені в Україні товари можна продавати лише після політичної згоди винятково в країнах Митного союзу?
Ні, я звичайно розумію, що коли стає промисловість, то люди втрачають роботу, а місцеві бюджети податки.
Але ж стати/лягти/впасти/здохнути промисловість може не тому, що з ЄС укладається угода про зону вільної торгівлі. Причина ж інша (окрім якості самої продукції) – політично мотивовані санкції з боку РФ. Санкції з боку країни, яка має письмові зобов’язання не застосовувати до України економічні чи інші заходи тиску чи навіть погрози тиску. Я ось не розумію, якщо країна, яка маючи письмові зобов’язання не тиснути на нас взагалі і ніколи, все ж таки тисне, то чому вона повинна відмовитися від тиску, якщо ми не підпишемо угоду з ЄС? Як можна вірити в те, що РФ не здійснюватиме тиск, якщо РФ цього навіть не обіцяє? Як піддавання на тиск чи шантаж можна вважати ефективною відповіддю на тис і шантаж?
Як можна не прорахувати реакцію Росії? Тобто те, що це заявлений факт – я знаю. Але як це могло статися? Ніхто не займався цим взагалі? Займалися, але чогось не зрозуміли? Не зрозуміли, не спрогнозували, помилилися усі чи хтось один? Тобто щиро і з усієї сили готувалися підписати договір з ЄС, а потім помітили, що є Росія з її реакцією? А про програми імпортозаміщення в РФ теж вчасно не прочитали? А про наявність попередніх торговельник і не лише диспутів з РФ якось забули?
Я розумію, що зупинка заводів – це погано для їх власників, для місцевих бюджетів і для працівників. Але зима наступає незалежно від того боїтеся ви її чи ні. І правильна реакція власників заводів і місцевих лідерів – не закликати про відстрочку зими, а готуватися до неї. Ще рік? Але ж переговори йдуть з 2007 року! Якщо не справилися за 6 років, як справитеся за один? І переговори ж велись з залученням усіх спілок, об’єднань і т.д. Тобто не могли не знати! Можливо знали, але не вірили? То може і реакцію РФ тому не прогнозували?
Так що не розумію я «листопадової тези» про безвихідь від зупинених заводів. Кожен сам вибирає від чого залежати: від свого таланту і технічних стандартів ЄС, які дають можливість продавати свій товар у всьому світі без зайвих питань, чи від примх лідера сусідньої держави. Якщо вражену гангреною ногу не ампутувати сьогодні, то завтра ампутувати її буде просто не потрібно. Трупам заражені ноги не заважають. Тепер ми точно знаємо, що сьогодні заводи не стануть. А завтра? Так що ж змінилось?
І ще один нюанс. А чому ті, хто вже сьогодні міг би безперешкодно за нульовими митними ставками поставляти в ЄС свої вироби, надавати послуги повинен нести втрати, недотримувати прибуток? Бо дехто не вірив, не знав, не читав, присягнув російському царю? Чому ніхто не порахував втрачену вигоду таких підприємств? Хто компенсує їх втрати? Чому ми заявляємо європейцям – компенсуйте втрати, але не заявляємо того самого росіянам? Чому в тристоронньому форматі ми збираємось обговорювати занепокоєння лише РФ? Навіщо це взагалі? РФ ефективно висловила свої занепокоєння і ми їх вже врахували, поставивши європейців перед фактом. Що дадуть такі переговори? Росія ж не має нічого проти цієї угоди! Вона ж взагалі нічого не робить в цьому плані. Просто змінилось законодавство Митного союзу і українські цукерки стали поганими, а вагони не продаються, а труби у них є і свої, а на кордоні просто посилили контроль. Яке все це має відношення до асоціації України з ЄС? Ви коли-небудь пробували з шулером чи наперсточником обговорити правила гри? Ну, так спробуйте. Тільки потім грайте не на мої гроші, будь ласка.
Ось залежимо ми від Росії і трошки від решти Митного союзу, бо дуже багато туди збуваємо свого товару. А вони це розуміють і потрошки виробляють той самий товар, а що не можуть,то просто забороняють ввозити чи роблять так, щоб стало це невигідним і збитковим. Тобто, у достатньо цинічний і прагматичний спосіб використовують нашу залежність для того, щоб зробити нас більш поступливими. Ну, подобається їм покірність. Це для нас погано, але зрозуміло.
Але яким же, *****, вигадливим повинно бути мислення, щоб боротися з залежністю поглибленням залежності, щоб у відповідь на тиск і шантаж сусідів доручити опрацювати план розширення зв’язків з Митним союзом і СНД???!!! Тобто, щоб вони не могли на нас тиснути, давайте зробимось ще більш залежними від них! Їм напевне далі просто стане соромно?
А поки що соромно мені. Так соромно, що і сказати нічого.
І писати, і висловлюватися на цю тему я більше не буду.
Ну, так і страшно теж.
При демократии дураки имеют право голосовать, при диктатуре править (с) Бертран Рассел
| Головна | Афіша | Новини | Куди піти | Про місто | Фото | Довідник | Оголошення | |
| Контакти : Угода з користивачем : Політика конфіденційності : Додати інформацію |
copyright © gorod.dp.ua. Всі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника. Про проєкт :: Реклама на сайті |
|
Bookmarks