..........
Тоді коли ціна не має значення.
Очікування мільйонів на реальні зміни після помаранчевої революції – реформа правоохоронної та судової системи, реформи в економіці, реформи в сфері управління, що могли б подолати корупцію – для Тимошенко виявились розмінною монетою, адже не наближали її до мети. Реформи зазвичай непопулярні та довготривалі, а не популярними методами влади не здобудеш. Перспективи України втонули в передвиборчому популізмі та боротьбі з діючим президентом за його крісло.
Вона двічі маніпулювала валютним курсом, створюючи ілюзію благополуччя, щоб наблизитись до мети, тим самим руйнуючи економічні перспективи країни, а потім невідомо що обговорювала/ділила на таємній зустрічі з головним світовим спекулянтом – Соросом.
Путін. Вона думала, що він може допомогти, та розрахувалась з ним Газовими угодами, що принесли Україні багатомільярдні втрати.
Вона йшла на Захід – і говорила те що хотіли від неї почути. Вона йшла на Схід в Росію – і була з ними згодна.
Вона демонізувала Януковича, він був її головним ворогом, але вона була готова ділити з ним країну.
ЇЇ подвійні стандарти стали зрозумілі для мільйонів. За маскою став проглядатись справжній образ – вона не мала шансів перемогти.
Тимошенко закликала суспільство до титанічних зусиль, щоб не допустити Януковича до влади і тим самим «врятувати демократію та Європейські перспективи», тоді коли їй потрібно було зробити для цього найменше – не брати участь в виборах або знятись з другого туру.
Янукович без неї не мав жодних шансів стати президентом. В 2010 році більше половини України інстинктивно не хотіли бачити Януковича президентом. Будь-хто хто виходив в другий тур з ним – вигравав. Крім неї.
Тільки її не хотіли бачити президентом більше людей.
Після виборів, вона могла виїхати за кордон де її прийняли б, та жити там в своє задоволення, але залишилась, та спробувала розрахуватись за свої амбіції Європейськими перспективами України, спочатку не визнаючи вибори та апелюючи до міжнародної громадськості, а потім закликами не допустити підписання угоди про асоціацію, як реакцію на рішення суду.
Не вийшло.
Суд.
Нажаль, в Україні відсутнє організаційно-забезпечене правосуддя, яке так необхідне для розвитку країни – в першу чергу, економічного.
В Україні без «стороннього» впливу не можливо визнати винною особу рівня Тимошенко. Суди зберегли залежність радянського зразку. Телефонне право змінилось чи точніше доповнилось правом «довгого долара». Оплатити «правильне» рішення рядового судді для Тимошенко дрібниця – кишенькові витрати.
Ті, з табору Тимошенко, хто вимагає від президента не втручатися в суд, просто лукавлять. В український умовах це невтручання гарантує їй виправдувальний вирок по будь-якому епізоду її діяльності.
Заклики щодо нечесності суду не матимуть жодного впливу для її супротивників. В них своя правда. Тимошенко при владі могла щось зробити для встановлення в Україні незалежного суду, проте не зробила. Навіть не спробувала. Їй був потрібний саме «залежний суд». Суд, що обмежував свободу слова на її догоду. Суд, який скасовував укази президента. Суд, який безапеляційно виправдовував та, коли потрібно, засуджував.
Іронія в тому, що за дійсно незалежного суду Тимошенко сиділа б і дуже довго. Так сиділа б не тільки вона, але це також не виправдання.
Загалом, політики з такою біографією не сумісні з ідеями незалежного правосуддя.
Вона сидить.
Коли людина керована відчуттям голоду краде продукти харчування – її садять. На довго. Коли людина керована жадібністю займається дрібним шахрайством – її садять. На довго.
Суспільство такими суворими рішеннями по-перше, обмежує волю для недопущення наступних правопорушень, а по-друге показує приклад всім для збереження елементарного порядку в країні.
Як повинно суспільство вчинити з Тимошенко, яка без роздумів жертвувала національними інтересами на догоду своїм амбіціям?
Кожен може сам для себе відповість на це питання.
Захистити демократію.
Я прихильник демократії. Кажуть вона демократ, а значить я повинен її захищати. Але чи достатньо називатись демократом щоб дійсно ним бути.
Допис від gmsalex
Как тебе послевкусие ?
Ваші права у розділі
Bookmarks