І хто Вас просив посягати на чужу память.
В мене ніколи не виникало почуття скорботи величезні велетні на вершині Мамаєвого кургану чи в Києві.
А що до хреста, то видно поховані люди, як похований мій дід. І як попадаєш на могилу, навертаються сльзи за рідними, яких ти більше не побачиш. То як попаду в це місце то просто постою біля хреста, як згадку про людей, які загинули на війні. Може хтось також постоїть біля могили мого діда.
Bookmarks