Здесь общаются бухгалтеры

[Антонина]

.

[Антонина]

вопрос??????
кто должен платить выходное пособие при увольнении в армию?
ЕСВ удерживается?
НДФЛ - удерживается. ЕСВ не начисляется.

Да, действительно, на сайте ВР можно взять редакцию КЗоТа от11.06.09 и на неё ссылаться.

Стаття 44. Вихідна допомога

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у
пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу,
працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше
середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на
військову службу, направлення на альтернативну (невійськову)
службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних
плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом
законодавства про працю, колективного чи трудового договору
(статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором,
але не менше тримісячного середнього заробітку.
( Стаття 44 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5938-11
від 27.05.88; Законами N 871-12 від 20.03.91, N 3694-12 від
15.12.93, N 6/95-ВР від 19.01.95; в редакції Закону N 1356-XIV
( 1356-14 ) від 24.12.99; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007; текст статті 44 в редакції
Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 )

Последним указанным здесь решением КС следующая редакция признана неконституционной:

96. Текст статті 44 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до
N 50, ст.375) викласти в такій редакції:

"При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у
пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу,
працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше
середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на
військову службу, направлення на альтернативну (невійськову)
службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних
плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом
законодавства про працю, колективного чи трудового договору
(статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором,
але не менше тримісячного середнього заробітку".

Таким образом действует в настящее время эта статья с изменениями от 11.05.2007 :

1. У Кодексі законів про працю України ( 322-08 ) (Відомості
Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375):

1) у статті 44 слова та цифри "у разі призову або вступу на
військову службу, направлення на альтернативну (невійськову)
службу (пункт 3 статті 36) - не менше двомісячного середнього
заробітку" виключити;

В итоге получаем сегодняшнюю редакцию:

Стаття 44. Вихідна допомога

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у
пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу,
працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше
середнього місячного заробітку;внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку".

Решение КС делает норму недействительной, но чтобы вернуть все в прежнее состояние нужны изменения Закона, чего ВР из-за большой загруженности сделать не может.

Теперь относительно ст.21 ЗУ "О воинской обязанности...":

На сайте ВР:

Стаття 21. Матеріальне забезпечення громадян України у
зв'язку з призовом або прийняттям на військову
службу

1. Громадянам України, які звільняються з роботи у зв'язку з
призовом або прийняттям на військову службу, виплачується вихідна
допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат. ( Частина
перша статті 21 в редакції Закону N 107-VI ( 107-17 ) від
28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 )
( Частина перша статті 21 набирає чинності з 1 січня 2007 року
згідно з пунктом 1 глави XII "Прикінцеві положення" цього Закону )

После решения КС эта статья действует в своей первой редакции:

Стаття 21. Матеріальне забезпечення громадян України у
зв'язку з призовом або прийняттям на військову
службу

1. Громадянам України, які призиваються на строкову військову
службу, виплачується грошова допомога в розмірі двох мінімальних
заробітних плат за рахунок коштів Державного бюджету України в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Как следствие: призывнику положены только две минималки за счет Госбюджета, но вот порядок их выплаты Кабмином не утвержден. Государство хотело переложить все тяготы по выплатам выходного пособия на предприятия, а в итоге оставило призывников ни с чем.
Но работодатели тоже особо не углубляются в изучение законодательства, потому тем призывникам, кто приносит КЗоТ и тыкает в него пальцем, следует быть более настоятельным и получать эту выплату, хоть она и не положена.

[Кимон]

Очередная таблЫчка от налоговиков, теперь уже по шрафам:
http://www.nau.kiev.ua/druk.php?name...25032011-0.txt

Опять каляки-маляки

[Кв@кушкА]

Опять каляки-маляки

в смысле "не открывается"? ....это письмо ДПА 25.03.2011 N 8289/7/19-0217

постить сложно - там таблЫчка на n-цать листов

[Кимон]

в смысле "не открывается"? ....это письмо ДПА 25.03.2011 N 8289/7/19-0217

постить сложно - там таблЫчка на n-цать листов

Ага, не открывается. Спасибо, видели
Его недавно Бухгалтерия напечатала

[Александр_L]

Вот только интересно куда бы теперь поставить печать "Для налоговых накладных"?

Я бы сказал куда и на кого, так забанят же и надолго.

[bocheeva]

Просто Человек ХЕЛП. Когда попросили по одному из предприятий все документы для изучения ФХД за декабрь как оказалось это было пол беды. Теперь драгоценная АНД требует для проведения внеплановой выездной проверки по вопросу изучения ФХД за ВЕСЬ 2010г. При том, что комплексная проверка закрыта по первое полугодие 2010г. Вопрос в следующем, предмет проверки: анализ ФХД это фраза имеет право на жизнь, или такого в удостоверении (приказе) на проверку не должно быть.

[bocheeva]

Президент Украины подписал указ о признании утратившими силу указ Президента Украины от 4 октября 1994 г. № 567 "О применении международных правил интерпретации коммерческих терминов" и указ Президента Украины от 1 июля 1995 г. № 505 "О внесении изменений в указ Президента Украины от 4 октября 1994 № 567 ". Указ Президента № 589/2011 от 19 мая 2011 г. размещен на официальном веб портале главы государства.

Кабинет министров должен подготовить и внести в установленном порядке законопроект о внесении изменений в некоторые законодательные акты по применению правил "Инкотермс".

Указ вступает со дня его опубликования.

[Просто человек]

Просто Человек ХЕЛП. Когда попросили по одному из предприятий все документы для изучения ФХД за декабрь как оказалось это было пол беды. Теперь драгоценная АНД требует для проведения внеплановой выездной проверки по вопросу изучения ФХД за ВЕСЬ 2010г. При том, что комплексная проверка закрыта по первое полугодие 2010г. Вопрос в следующем, предмет проверки: анализ ФХД это фраза имеет право на жизнь, или такого в удостоверении (приказе) на проверку не должно быть.

На самом то деле вопрос гораздо шире, чем здесь указано...
Для ответа необходимо знать позицию и поставленую задачу: вы категорически против проведения проверки; вы в принципе не против, но лучше "отшить"; вы не против проверки (бывает и такое).
Соответственно нужно: не пустить на проверку, пустить, но знать что налоговая не права.

По вопросу: можно ссылаться на п. 75.1.2. НКУ (который Вы наверняка уже прочитали ) о том, что предметом документальной проверки является полнота, достоверность, своевременность начиления и уплаты налогов, взносов и т.п...
Еще п. 61.1. НКУ - "Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також ..."
Проверки - это способ налогового контроля - п. 62.1.3. НКУ.

Соответственно, говорить, что направление (мета перевірки) оформлено неправильно. Целью проверки (как и предметом) может быть правильность начисления, уплаты налогов, но никак не проверка деятельности предприятия.

Ну и плюс в направлении и приказе на проверку должно быть указано одно из оснований для внеплановой проверки: п. 78.1. НКУ.

Конечно, при недопуске на проверку, ГНИ может применить админарест активов (п. 94.2.3. НКУ) - это риск (счета арестовать без решения суда не могут). В течение трёх суток ГНИ должно получить решение суда на админарест активов. Если такого решения не будет - арест снимается (п. 94.19.1. НКУ).

Я ответил на вопрос?

[Elizabet_Svon]

Может кто знает образец доверенности на сдачу баланса в ЕДР

Его можно отправить по почте

[*elenka*]

Его можно отправить по почте

А не поздно?... за 10 дней надо отправлять.... по идее...

[Кв@кушкА]

А не поздно?... за 10 дней надо отправлять.... по идее...

это же не налоговая отчетность - главное чтоб до 30 получили

[Pelenka]

...

[*elenka*]

это же не налоговая отчетность - главное чтоб до 30 получили

так отож... могут до 30-го уже и не получить...с нашей почтой...

[Be Happy]

так отож... могут до 30-го уже и не получить...с нашей почтой...

Можно курьером именно через укр.почту. Сегодня отправили, завтра они получили.

[*elenka*]

Можно курьером именно через укр.почту. Сегодня отправили, завтра они получили.

Так можно.... но речь шла о почте, а не о курьере....

[Rinka]

Помогите разобраться с ситуацией.
Оплата услуг нотариуса в 2010г...............сотрудник предприятия заплатил наличные деньги за услуги нотариуса и отчитался по авансовому отчету. Кто в этом случае перечисляет налог с доходов за нотариуса? Или где это можно почитать?
Спасибо большое.

[bocheeva]

Н

Я ответил на вопрос?

Да, спасибо. Вы как всегда на высоте.

[Волшебница]

это же не налоговая отчетность - главное чтоб до 30 получили

или не получили нуашо

[Волшебница]

Помогите разобраться с ситуацией.
Оплата услуг нотариуса в 2010г...............сотрудник предприятия заплатил наличные деньги за услуги нотариуса и отчитался по авансовому отчету. Кто в этом случае перечисляет налог с доходов за нотариуса? Или где это можно почитать?
Спасибо большое.

Оподаткування виплат приватним нотаріусам та адвокатам


У будь-якого суб'єкта господарської діяльності рано чи пізно виникає потреба у нотаріальному посвідченні угод. Зумовлена вона насамперед вимогами чинного законодавства України. Крім того, в умовах світової фінансово-економічної кризи підприємствам все частіше доводиться звертатись до послуг адвокатів для захисту своїх інтересів. Зрозуміло, що, користуючись послугами приватних нотаріусів та адвокатів, підприємства та приватні підприємці мають виплачувати їм доходи та утримувати з цих доходів відповідні податки.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-XII приватні нотаріусів не можуть бути зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності. Водночас Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.92 р. № 2887-XII не містить прямої заборони щодо права адвокатів здійснювати підприємницьку діяльність. Втім на практиці адвокати доволі часто не реєструються суб'єктами підприємницької діяльності, а здійснюють незалежну професійну діяльність. Саме такий випадок ми і розглянемо в цій статті.
Насамперед зупинимось на оподаткуванні виплат приватним нотаріусам та адвокатам ПДФО. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі приватних нотаріусів та адвокатів, регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі – Закон про ПДФО).
Відповідно до п. 1.9 Закону про ПДФО «незалежна професійна діяльність – це діяльність, яка полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю, за умови, якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності...». При цьому згідно з п. 1.19 Закону про ПДФО платник податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності, є самозайнятою особою. Тобто нотаріуси та адвокати, які здійснюють незалежну професійну діяльність, у контексті зазначеного Закону вважаються самозайнятими особами.
Враховуючи, що окремих норм щодо оподаткування доходів осіб від здійснення ними незалежної професійної діяльності законодавством не передбачено, при оподаткуванні таких доходів слід керуватися загальними нормами Закону про ПДФО.
Так, підпунктом 3.1.3 Закону про ПДФО встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті. А відповідно до п. 1.3 цього Закону доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема у вигляді доходів від здійснення підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Нагадаємо, відповідно до п. 7.1 Закону про ПДФО ставка податку з доходів фізичних осіб встановлена на рівні 15 % від об'єкта оподаткування.
Пунктом 17.2 Закону про ПДФО передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету цього податку із зазначених видів доходів є податковий агент. Згідно з п. 1.15 Закону про ПДФО податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Таким чином, доходи, одержані від податкових агентів, у тому числі приватними нотаріусами та адвокатами, підлягають кінцевому оподаткуванню у джерела їх виплати. Тобто підприємство (приватний підприємець), яке виплачує дохід приватному нотаріусу чи адвокату, є податковим агентом, на якого покладається обов'язок утримати і сплатити до бюджету податок з такого доходу.
Підпунктом 8.1.2 Закону про ПДФО встановлено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. У разі порушення цієї вимоги платник податку згідно з пп. 17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III має сплатити штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання щодо такого податку.
Доходи, виплачені приватним нотаріусам та адвокатам, відображаються в формі № 1ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженій наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451, з ознакою доходу 42 «Дохід, виплачений самозайнятій особі».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття особами, що забезпечують себе роботою самостійно, здійснюється на добровільних засадах.
У зв'язку з внесенням змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 р. № 799-VI (далі – Антикризовий закон) до Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-III (далі – Закон № 2213) з'явилась норма стосовно нарахування і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за цивільно-правовими договорами. Юридичні та фізичні особи, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, повинні нараховувати і сплачувати страхові внески до ФСС на випадок безробіття у розмірі 2,2 % суми витрат на виплату доходу таким особам.
Але вказані зміни жодним чином не торкнулися самозайнятих осіб, вони, як і раніше, можуть сплачувати внески до ФСС на випадок безробіття на добровільних засадах. Зауважимо, що Антикризовим законом було внесено зміни щодо розміру внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які сплачуються такими особами за власним бажанням. Так, п. 3 ст. 1 Закону № 2213 для таких осіб встановлено ставку внесків на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття у розмірі 2,2 % від оподатковуваного доходу.
Крім того, приватні нотаріуси та адвокати за власним бажанням можуть сплачувати 1,9 % від суми оподатковуваного доходу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Нерідко на практиці також виникають питання стосовно утримання та нарахування з доходів приватних нотаріусів та адвокатів внесків до Пенсійного фонду, оскільки помилково проводиться аналогія зі сплатою страхових внесків за цивільно-правовими договорами. Пунктом 3 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є «фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу».
Відповідно до пп. 5.3.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1, особи, які самостійно забезпечують себе роботою, страхові внески до Пенсійного фонду сплачують до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації. Тобто, отримавши винагороду за свої послуги, приватні нотаріуси та адвокати зобов'язані самостійно нарахувати і сплатити з такого доходу збір до Пенсійного фонду.
Отже, на підприємство (приватного підприємця) покладається обов'язок утримувати лише ПДФО з доходів, виплачених приватним нотаріусам та адвокатам. Самі ж нотаріуси та адвокати зобов'язані самостійно нараховувати та сплачувати в обов'язковому порядку лише внески до Пенсійного фонду. А от внески на загальнообов'язкове соціальне страхування такі особи можуть сплачувати на добровільних засадах.