Як умру, то заховайте мене аж у Штатах,
Та зарийте глибоченько, щоб жінок косматих
Я не видів і не чув в закордоннім раї,
На могилі напишіть ці слова – благаю:
“Любі друзі, пом’яніть мене, не забудьте,
А що крав я більше вас – ну не обезсудьте.
Крав багато – зізнаюся, бо сім’я велика,
А не крав би – то сказали б – ледар чи каліка.
Президентом більш не буду, обіцяю, люде,
Вам із жінкою з косою значно краще буде,
Бережіть її, шануйте, як зіницю ока,
Бо і гарна ж, вража жінка – струнка, кароока,
А розумниця ж яка, в білому – Пречиста,
Ця не зрадить, клянусь Богом, бо душею чиста.
P.S. Тут заритий чоловік – ні риба, ні м’ясо,
Кажуть, він буцімто був президент запасу…
Спочиває крутий грішник, з “чистими” руками,
“Що не крали” – промовляв те брудними вустами.
Зневажав жінок пристойних у своєму крузі,
Честь і совість проміняв на сумнівних друзів.
Bookmarks