Иван Куличенко - заслуженный строитель Украины

[Тарпан]

Указом президента Украины Ивану Куличенко в связи с Днем Города присвоено звание "Заслуженный строитель Украины". Интересно, может быть кто-нибудь видел как Куличенко что-либо строил? Он даже собственную хатынку на Абхазской строил не сам, правда включил ул Абхазскую в первую очередь ремонта дорог в городе. Свидетели работы Куличенко на стройках, отзовитесь

[Вайз]

Абхазскую? Колдо*обин там хватает...

[Тарпан]

Абхазскую? Колдо*обин там хватает...

Вот именно. Зачем же Ване бить свою машину? Небось, деньги за нее плачены.

[Каркун]

Это звание к пенсии добавку какую дает?

[Тарпан]

Это звание к пенсии добавку какую дает?

Естественно. А что, вы хотите Ваню на пенсию досрочно отправить? А кто же будет управлять осиротевшим городом при подготовке к Евро-2012? Там же на одних откатах миллиардером можно будет стать. А излишки строительных материалов? Это же песня.

[Stiv]

Естественно. А что, вы хотите Ваню на пенсию досрочно отправить? А кто же будет управлять осиротевшим городом при подготовке к Евро-2012? Там же на одних откатах миллиардером можно будет стать. А излишки строительных материалов? Это же песня.

http://spetskor.dp.ua/art_625.php

Сигнал "SOS" з вулиці Радистів (розлогіше і з фоторепортажем)
Відгукуючись на надісланий до редакції лист з вул. Радистів, 4 й дотримуючись даної обіцянки щодо інформаційної підтримки мешканців проблемного будинку у відстоюванні комунальних прав, СПЕЦКОР побував за вказаною адресою, де зустрівся з активістами боротьби за комунальний добробут.

Як повідали мої співбесідниці, тріщини у будинку почали поступово з'являтися дуже давно, але з 2004 року вони стали розростатися особливо стрімко і тепер динаміка цього процесу являє собою справжню загрозу для будинку. Сигналізуючи про небезпеку, куди тільки не зверталися люди, але дієвої допомоги й досі нізвідки не отримали. Кажуть, що по ночах вони навіть чують як тріщать стіни. Від цих зловісних звуків мешканці будинку втратили спокій: вони відчувають, що з кожним новим днем біда підкрадається все ближче. Йдучи з будинку, люди не впевнені чи застануть його цілим, повернувшись, а засинаючи, молять Бога аби не залишитись навіки під його руїнами.

- Мала необережність придбати помешкання в цьому будинку 5 років тому, і от тепер бідкаюсь разом зі всіма, - говорить Нонна Віталіївна Орехівська з кв. № 50. - Тріщини йдуть як фасадом, так і з протилежного боку будинку. Вони проходять під'їздом по стику трикімнатних квартир, по вентиляційному каналу, через це помешкання наповнюються чадним газом. Дихати там дуже важко.

Дах будинку знаходиться в жахливому стані. Внаслідок зсуву перекриття там випадають шматки шиферу - вже виникла дірка у 40 см.

Два роки тому з правого, східного боку будівлі був виритий котлован глибиною у два поверхи, площею десь в трикімнатну квартиру. Зранку там відкачували воду, а ввечері вона заповнювала його знов. Це тривало протягом всього літа, що негативно відбилося на фундаменті нашої "хрущовки", який втратив свою міцність.

ЖЕК не проявляє жодного інтересу до вирішення наших проблем. Декілька років тому вони лише позначили тріщині паперовими стрічками і все. Ми зверталися, куди тільки могли: від районної адміністрації до секретаріату Президента. Багаторічне листування з усіма інстанціями виявилося безрезультатним. Все залишається як і було, зміни відбулися хіба що в керівництві ЖЕКу: його колишній начальник - Ігор Стороженко - пішов на підвищення і нині керує райкомунгоспом. Як нічого він не робив для нашого будинку до підвищення, так і після нічого не робить.

Вчора, 28 вересня я звернулася до міського управління житлового господарства. Прийнявши чергове звернення від імені мешканців будинку, мене направили до начальниці відділу технічного нагляду Тетяни Редько. Почала в неї допитуватися, чому, незважаючи на виділення відповідної суми на проведення необхідних геодезичних та інших технічних робіт для подальшого ремонту, нічого не робиться. Посадова особа сказала, що ніхто не відгукується на оголошений тендер на виконання вказаних робіт і причиною цьому, за її словами, є те, що тендерна палата України висуває вимоги, які позбавляють бажання будь-кого взяти участь у тендері - вона говорить, що "Київ збожеволів".

А що ж тоді нам, мешканцям будинку, робити? Чому ми перетворилися на заручників цієї ситуації? Кожного разу, коли ми йдемо з будинку, не знаємо, в якому стані його побачимо, повернувшись назад, і чи побачимо його взагалі. По ночах чітко чути скрегіт і тріск наших пошкоджених стін.

Сусідка Нонни Віталіївни - Валентина Ройз, роблячи екскурсію власним помешканням, розповідає, що замазавши тріщину, яка йшла по кахлях, поклали нові, але через деякий час тріщина з'явилася вже і на них.

- Ми придбали дорогі матеріали, найняли людей, вони ретельно заладнали тріщину, але все це трималося лишень до першого дощу, - ремствує Валентина Костянтинівна (до речі, має 25-річний акторський стаж, свого часу була ведучою акторкою ТЮЗу), - і тоді відразу пішли тріщини, буквально, що називається, на очах. Тріщини повсюди: вони проходять через кімнати, в ванні, через них вже руки можна просувати. Взимку через ці тріщини у нас в квартирах сніг.

Поставили нові металопластикові вікна - вже два рази викликали майстрів, оскільки не закриваються через перекіс.

Маємо документи 2004 р., які засвідчують, що наш будинок просто тріщить по швах: встановлені на щілинах "маячки" - розходяться, фундамент розмивається. В мене мама - учасниця війни, їй 80 років, у неї хворе серце. Ми боїмося тут жити.

Окрім цього потерпаємо від чадного газу. Це зазначено і у висновках спеціалістів, які оглянувши будинок, констатували: тріщини проходять димовентиляційними каналами, чути запах чадного газу, відсутня тяга, каналізаційні труби не придатні до експлуатації, відбувається вимивання грунту, що веде до руйнування конструкції будинку. До того ж, 10 років тому будинок пройшов геодезичну експертизу. За її висновками - перший і четвертий під'їзд стоять на пливунах.

Те, що будинок інтенсивно руйнується, зазначено ще в документах 2004 року - зокрема про це йдеться в листі від ПРЖЕП АНД-району за підписом Шестака.

Ми писали колективні звернення до начальника ЖЕКу, депутатів районної та міської ради. Окрім встановлених на тріщинах маячків ми від ЖЕКу більше нічого не отримали.

Не дочекавшись нізвідки дієвої допомоги, почали боротися з тріщинами самостійно. Що де можливо - позамазували, позатикали їх фуфайками, потім піною позаливали. Через місяць від наших старань не залишилося й сліду.

У 2006 році написали голові Амур-Нижньодніпровської райради Андрію Біжко. Як той не хотів приїздити до нас, але ми таки добилися цього, він був тут, бачив, в яких умовах живемо. Сказав, що буде вживати заходів, але нічого так і не було зроблено. (До речі, на минулих мерських виборах Біжко йшов кандидатом від Блоку Лазаренка під гаслом - "Пора вернуть город людям!" - СПЕЦКОР).

Писали меру Куліченку, голові ОДА Дєєвій, зверталися до обласної і Генпрокуратури, в Партію регіонів, апарат Верховної Ради, Кабмін, Секретаріат Президента. З останньої інстанції прийшла відповідь, де сказано, що нашу справу поставлено на контроль.

З райвиконкому отримали лист, де йдеться про те, що має місце просадка грунту та тріщини в будинку з боку головного та дворового фасадів - в місцях з'єднання віконних коробок зі стінами, на дверях, вікнах, в плитах перекриття і місцях з'єднання перегородок з перекриттям. Пишуть, що цей акт обслідування вони направили до проектного інституту. Тим часом будинок продовжує розвалюватись. З кожним днем ми все більше наближаємося до біди.


Фото не скопировалось , а жаль!







________________________________________
Фото «героев» Мер Куличенко Иван Иванович и Председатель РИК АНД района Бигдан Олег Васильевич.

[Мардик Геворкян (Дюк ст.)]

Тю,шо не понятно???Ходит(ездит) по городу и строит из себя защитника прав горожан..
Вот за это и награда..