Колись дуже давно, ще при Союзi мене дуже здивувала водiйка таксi (як зараз - таксерка ?), що їхало з Адлеру до Сухумi.
Вона легко та жваво розмовляла з пасажирами трьома мовами - росiйською, абхазьскою та... українською,
миттєво "переключаючи розкладку" у постiйному та безперервному дiалозi.
Жодна мова їй не заважала. Що з нею було не так ?
Bookmarks