Допис від
Йоран
Щодо мене, то я б легко і невимушено визнав, що російська зараз "ущемляется". Як і багато інших мов, які є рідними для громадян України. І повинна "ущемлятись", бо коли вона займала весь мовний простір, то як інакше її замінити українською, не витісняючи?
А різниця в тому, що Україна до 91-го була в складі Росії, і з нас усіх старанно і вміло робили русских людей. Не тільки українців, а й інших 150 чи скільки там національностей. І зробили б, як за багато років зробили істинними росіянами удмуртів, башкирів, і багато інших, яких тепер згадують лише історики, і які без сліду розчинились в русском мире. І для українця на той час не було іншої батьківщини, куди він міг би виїхати, щоб бути собою, а не советским человеком. Росіянин же зараз має можливість, якщо йому вже не під силу кожного дня ходити в шароварах, їсти вареники і сало, зігувати, танцювати гопака і інше ( у нас же вони так і страждають, правда? ) - виїхати на історичну батьківщину і приєднатись до рідної культури.
Так само, як і кожен німець, поляк, вірменин, азербайджанець, білорус.
І, зауважу: загальновідома формула "валіза - вокзал - пункт призначення" - це не прояв ненависті, фашизму і нетерпимості, а нормальна цивілізована практика. При якій людина або приймає правила і норми співжиття в певній спільноті, або самостійно обирає іншу, більш прийнятну. А не так, як це розуміють на Лугандонщині - хочу бути російськопідданим, так нехай росіяни приходять сюди, щоб мені дупу зайвий раз не піднімати.
Bookmarks