Хвилинка поезії Общіх тем

[ch2000]

Терпи, терпи - терпець тебе шліфує,
сталить твій дух - тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб'є з власної тропи.
На тій і стій, і стій - допоки скону,
допоки світу й сонця - стій і стій.
Хай шлях - до раю, пекла чи полону -
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях - той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки-вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.
(с) Василь Стус

ЗІ В Донецьку рашисти знесли барельєф Василя Стуса....

[sonykot]

"Верстаю шлях – по вимерлій пустелі…"

Верстаю шлях - по вимерлій пустелі,
де мертвому мені нема життя,
за обріями спогаду - оселі
ті, до котрих немає вороття.
А все ж - бреду, з нізвідки до нікуди,
а все ще сподіваюся, що там,
де кубляться згвалтовані іуди,
мале є місце і моїм братам.
Побачити б хоч назирці, впівока
і закропити спраглий погляд свій.
Зміїться путь - вся тьмяна, вся глибока,
і хоч сказися, хоч збожеволій.
Бо вже не я - лише жива жарина
горить в мені. Лиш нею я живу.
То пропікає душу Україна -
та, за котрою погляд марно рву.
Та є вона - за міражів товщею,
там, крізь синь-кригу світиться вона -
моєю тугою, моєю маячнею
сумно-весела, весело-сумна.
Тож дай мені - дійти і не зотліти,
дійти - і не зотліти - дай мені!
Дозволь мені, мій вечоровий світе,
упасти зерням в рідній борозні.
В.Стус

[Angelinn]

Віталій Іващенко

Вождi до щастя строєм нас вели.
Самi ж сьогоднi збилися у зграї
I жили з нас, сердешних, так мотають,
Щоб не свої, то вже б i прокляли.

Нам думається: трохи наберуть
I вгомоняться, i про нас згадають.
Хiба вже Україну доконають
I нам по-людськi жити не дадуть?

Хоч як би шахраї робили зле,
Хоч би яка була у нас руїна,
Чужинцi правили – не вмерла Україна!
I при своїх пройдисвiтах не вмре!

[Angelinn]

Я розмовляти починав російською:
Була евакуація, війна.
Російська школа, потім вуз російський,
Мені була мов рідною вона.

В десятому коліні українець,
Двомовність власну я тоді сприймав
Як щось природне,
як культури рівень,
І запитань собі не задавав,

Чому батьки чим далі, тим частіше
Спілкуються російською, і нас
До неї навертають, мов чистіша
Вона від рідної. І ще не раз

Я бачив закопиленії губи,
Зневаги холод в погляді відкрив
Тоді, коли закохано і любо
Я рідною співав і говорив.

Отут і я задумався: допоки
Нас матимуть за другорядний люд?
Співучу мову, ніжну і високу,
Сприймати будуть як словесний бруд.

Ми не самі дійшли до цього стану,
Нас зневажали ще з царя Петра,
Культуру нашу нищено і гнано,
Для них ми — бидло,
здібне лиш орать.

Де ж наша гідність,
скривджений мій брате,
Чи мало ми здолали перешкод?
Навчимось рідне слово шанувати.
Прекрасну мову має мій народ!

[Angelinn]

Iснують рiзнi рiвнi iнтелекту.
На першому живуть, немов трава.
Мети нема. До iстини далеко.
Їм байдуже – сiвба це чи жнива.

На другiм рiвнi бiльшiсть проживає.
В трудах, немов мурахи, день у день.
Чи є душа? Жива чи неживая?
Нi мрiй, анi поезiй, нi пiсень!

На третьому ти – iстинно людина!
Бо можеш усвiдомити, хто ти,
Пiднятись над собою й свiтом дивним,
Крiзь бiль i радiсть з гiднiстю iти.

Четвертий рiвень – це вже Iскра Божа,
Це свiтлий розум, посланий з Небес.
Вiн розумiє все i навiть може
Собою правити, мiнять себе!

[Angelinn]

Українці в Росії живуть,
Знають мову російську, як рідну,
Служать словом і працею гідно,
Путь Росії — то їх власна путь.

Росіян не збагнути ніяк:
Стільки років живуть з нами поруч,
Але мови не вчать принципово.
Росіяни, брати, як же так?

Чом поваги до брата нема?
Чи вважаєте нас другим сортом?
Якщо так, то зневага ця — сором,
Це не велич Русі, а ганьба!

[Angelinn]

Про мову точаться розмови.
То трохи вщухнуть, то iзнов.
Щоб не любити рiдне слово –
Такого свiт iще не знав.

Але не хочу я ганьбити
Росiйськомовних землякiв.
За нашу мову стiльки вбито...
Хто жити й вижити хотiв,

Росiйську мусив вчити й знати.
Без неї ходу не було
Нi до кар'єри, нi до влади.
Без неї – тiльки у село!

Так з поколiння в поколiння
Свiдомо сiялося зло,
Щоб наше знищити корiння,
Щоб українцiв не було.

Ми – не народ, а лиш народнiсть!
У нас не мова – дiалект!
Що український iнтелект
Колись Москви пiдняв духовнiсть –

То все забуто... Ми, хохли,
Самi зреклись своєї мови.
Хiба не доказ, що нiколи
Народом ми i не були!

Були. I є. I вiчно будем.
I рiдну мову не зведем,
Бо українцi – мудрi люди,
Їх бiльше буде з кожним днем!

[Angelinn]

і "рубаї"

Вже годi проклинати рабську кров,
Яка була столiттями набута!
Навiщо ти тодi в цей свiт прийшов?
Що ти зробив, щоби рабом не бути?


Ми в світ прийшли, щоб взнати, хто ми є
В ділах, стосунках, в щирості, в любові.
У цьому смисл життя і голос крові.
Щоденний вибір Долею стає.


Показувати можна тільки зрячим.
Співати пісню - тільки тим, хто чує.
Даруй себе тому, хто буде вдячним,
Хто розуміє, любить і цінує.


Усе про владу знають у народi,
Повiк їй не вiдмитися вiд плям.
Хто б ти не був, зумiв украсти – злодiй!
Знай i живи з цим проклятим iм’ям!

[Абориген]

Хто автор віршів? Останніх п'яти. Мені геть незнайомий...

[sonykot]

НА ПОЛІ БОЮ

На полях сторожкого сьогодні
Ми міцні і глибокі резерви.
Цигарки в нас і ми не голодні,
Та болюче напружені нерви.

Там десь злякано сальва лунає.
- Не бої, а обійми б їм братні!..
Ой, не так неохоче стріляє
Той, хто виріс під реви гарматні.

Ми резерви, та ось вже без ляку
Ми з світанком піднімемось сивим.
Ой, шалена це буде атака
І скінчиться, звичайно, - проривом.
Ольжич.

[Абориген]

Все-таки молодь знає і Ольжича, і Олеся...Щиро радий...

[sonykot]

Все-таки молодь знає і Ольжича, і Олеся...Щиро радий...

"Приxодили. Стрічали шану й страх..."

* * *

Приxодили. Стрічали шану й страх,
Здолавши багна, пущі і вертепи.
Приносили в приплющених очах
Своє блакитно-зеленаве небо.

Ми не зазнали радости. Були
Їх пестощі рвучкі і небуденні.
Зривалися. Збиралися й ішли.
Їм скрізь були краї ще більш південні.

І діти ці, вони уже тепер
Тікають в гори, наче вовченята,
І в них під чолом — синява озер,
Неспокій хвиль і далеч необнята.

[Angelinn]

Хто автор віршів? Останніх п'яти. Мені геть незнайомий...

Віталій Іващенко
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%...B2%D0%B8%D1%87

Усього не можна знати)

[Angelinn]

Редьярд Кіплінг
"Якщо..."

Існує кілька перекладів.

Назву вірша «If» українською мовою можна перекласти: коли, якщо, як. Євген Сверстюк перекладає назву «Якщо», проте в тексті перекладу вживає і «якщо», і «як».

Василь Стус переклад вірша Кіплінга «If» остаточно завершив весною 1981 року і присвятив своєму синові Дмитру. У листі з ув'язнення, звертаючись до сина, Стус писав: «Дорослій, сину. Ти мусиш швидко до-росліти. Убережися зараз од багатьох зваб... Якраз до цього твого віку повторюю свій переклад пречудового вірша Редьярда Кіплінга (він теж писав вірша "Синові", хоч назвав його "If")».

Сподобався цей.

(Переклад М. Левіної)
"Коли..."

Спокійним будь, коли всі шаленіють
І за шаленство ще й тебе клянуть;
Коли ніхто тебе не розуміє –
Звіряйсь на себе і спокійним будь;
Чекаючи, не виснажись від втоми;
Ошуканий, не вдайся до брехні;
Не видавайся янголом нікому
І не зважай на вигуки дурні;

Свої думки завжди обстоюй тихо,
В безодню марних мрій не поринай,
Готовий будь зустріти Щастя й Лихо –
Вони ж близнята, це ти добре знай;
Тримайсь, коли твої слова злочинно
Перевертають підлі брехуни;
Коли ж усе, що ти створив, загине –
Перепочинь і знову розпочни;

Будь здатен все найкраще, що ти маєш,
На стіл покласти, взятися до гри,
І не шкодуй, коли ти все програєш, -
Докупи сили і думки збери;
Умій примусить Серце, Нерви, М’язи,
Позбавлені снаги, тобі служить,
Коли душа згоряє вся одразу,
І тільки Воля каже: “Треба жить!”;

У натовпі собою залишайся,
А з королями гідність зберігай,
Ні ворогу, ні другу не піддайся,
Надмірної поваги не шукай;
Нехай секунда кожна у хвилині
Тебе веде до вірної мети –
Тоді весь світ до ніг твоїх полине,
І це не все – тоді Мужчина ти!

[Абориген]

Віталій Іващенко
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%...B2%D0%B8%D1%87

Усього не можна знати)

Дякую! Вік живи, вік учись!

[sonykot]

[Angelinn]

Спасибо, партия, тебе
За все, что сделала и делаешь,
За нашу нынешнюю ненависть
Спасибо, партия, тебе!

Спасибо, партия, тебе
За все, что предано и продано,
За опозоренную Родину
Спасибо, партия, тебе!

Спасибо, партия, тебе
За рабский полдень двоедушия,
За ложь, измену и удушие
Спасибо, партия, тебе!

Спасибо, партия, тебе
За все доносы и доносчиков,
За факелы на пражской площади
Спасибо, партия, тебе!

За рай заводов и квартир,
На преступлениях построенных,
В застенках старых и сегодняшних
Изломанный и черный мир...

Спасибо, партия, тебе
За ночи, полные отчаянья,
За наше подлое молчание
Спасибо, партия, тебе!

Спасибо, партия, тебе
За наше горькое неверие
В обломки истины потерянной
В грядущей предрассветной мгле...

Спасибо, партия, тебе
За тяжесть обретенной истины
И за боев грядущих выстрелы
Спасибо, партия, тебе!

Валерія Новодворська
1969

[carrotik]

If I were a swan, I'd be gone.
If I were a train, I'd be late.
And if I were a good man, I'd talk with you more often than I do.
If I were to sleep, I could dream.
If I were afraid, I could hide.
If I go insane, please don't put your wires in my brain.
If I were the moon, I'd be cool.
If I were a rule, I would bend.
If I were a good man, I'd understand the spaces between friends.
If I were alone, I would cry.
And if I were with you, I'd be home and dry.
And if I go insane, will you still let me join in with the game?
If I were a swan, I'd be gone.
If I were a train, I'd be late again.
If I were a good man, I'd talk to you more often than I do. (с)

.. извините, я тут не по теме ....

[sonykot]

If I were a swan, I'd be gone.
If I were a train, I'd be late.
And if I were a good man, I'd talk with you more often than I do.
If I were to sleep, I could dream.
If I were afraid, I could hide.
If I go insane, please don't put your wires in my brain.
If I were the moon, I'd be cool.
If I were a rule, I would bend.
If I were a good man, I'd understand the spaces between friends.
If I were alone, I would cry.
And if I were with you, I'd be home and dry.
And if I go insane, will you still let me join in with the game?
If I were a swan, I'd be gone.
If I were a train, I'd be late again.
If I were a good man, I'd talk to you more often than I do. (с)

.. извините, я тут не по теме ....

here Is a War (оригинал Leonard Cohen)
Идёт война (перевод Анатолий из Вильнюса)

There is a war between the rich and poor,
Идёт война между богатым и бедным,
A war between the man and the woman.
Война между мужчиной и женщинойи.
There is a war between the ones who say there is a war
Идёт война между теми, кто говорит, что идёт война,
And the ones who say there isn't.
И теми, кто говорит, что её нет.


Why don't you come on back to the war,
Почему бы вам не вернуться к войне?
That's right, get in it,
Давайте, смелее.
Why don't you come on back to the war,
Почему бы вам не вернуться к войне?
It's just beginning.
Она только начинается.


Well I live here with a woman and a child,
Что ж, я живу здесь с женщиной и ребёнком,
The situation makes me kind of nervous.
Эта ситуация заставляет меня нервничать.
Yes, I rise up from her arms, she says
Я вырываюсь из её объятий, она говорит:
"I guess you call this love";
"Я думаю, вы называете это любовью";
I call it service.
Я называю это обслуживанием.


Why don't you come on back to the war,
Почему бы вам не вернуться к войне?
Don't be a tourist,
Не будьте туристом.
Why don't you come on back to the war,
Почему бы вам не вернуться к войне,
Before it hurts us,
Прежде чем она заденет нас?
Why don't you come on back to the war,
Почему бы вам не вернуться к войне?
Let's all get nervous.
Давайте все занервничаем.


You cannot stand what I've become,
Вы не можете терпеть меня таким, каким я стал,
You much prefer the gentleman I was before.
Вам больше нравился джентльмен, которым я был до этого.
I was so easy to defeat, I was so easy to control,
Меня было так легко победить, так легко контролировать,
I didn't even know there was a war.
Я даже не знал, что идёт война.


Why don't you come on back to the war,
Почему бы вам не вернуться к войне?
don't be embarrassed,
Не стесняйтесь,
Why don't you come on back to the war,
Почему бы вам не вернуться к войне?
You can still get married.
Вы все ещё можете обвенчаться.


There is a war between the rich and poor,
Идёт война между богатым и бедным.
A war between the man and the woman.
Война между мужчиной и женщиной.
There is a war between the left and right,
Идёт война между левыми и правыми,
A war between the black and white,
Война между черными и белыми,
A war between the odd and the even.
Война между нечётными и четными.


Why don't you come on back to the war,
Почему бы вам не вернуться к войне?
Pick up your tiny burden,
Поднимите своё крошечное бремя.
Why don't you come on back to the war,
Почему бы вам не вернуться к войне,
Let's all get even,
Всем вместе?
Why don't you come on back to the war,
Почему бы вам не вернуться к войне?
Can't you hear me speaking?

Источник: http://www.amalgama-lab.com/songs/l/..._is_a_war.html
© Лингво-лаборатория «Амальгама».

[Абориген]

Peace On Earth

The Archer is wake!
The Swan is flying!
Gold against blue
An Arrow is lying.
There is hunting in heaven—
Sleep safe till tomorrow.

The Bears are abroad!
The Eagle is screaming!
Gold against blue
Their eyes are gleaming!
Sleep!
Sleep safe till tomorrow.

The Sisters lie
With their arms intertwining;
Gold against blue
Their hair is shining!
The Serpent writhes!
Orion is listening!
Gold against blue
His sword is glistening!
Sleep!
There is hunting in heaven—
Sleep safe till tomorrow.