Глас народа о Стратегии: Про Стратегічну Дорадчу Групу (СДГ) можу сказати одну, але довгу тезу. Той, хто читав їхню Стратегію, той зрозуміє про що я намагаюсь висловитись….
СДГ, яка повністю спонсорується Джорджем Соросом, і має замовлення на Україну, знайшли «останній цвях» для української медицини: замість лікувати – надавати послуги, замість дбати про здоров’я людей – заробляти на цьому! Принаймні саме таким виглядає лейтмотив їхньої стратегії реформування галузі в цілому, яке у трактуванні тих, так званих, експертів зводиться до тотальної комерціалізації галузі охорони здоров’я.
Раніше жартували що МОЗ – це Міністерство державних закупівель, а перед початком подібних «реформ», варто було б змінити вивіску «МОЗ України» на «ТОВ «Продажу медичних послуг». Самі ж експерти заявили, що опікуватися здоров’ям повинен особисто кожен громадянин. Мовляв, меддопомога є дуже незначною складовою формування, визначальними є соціальні, економічні та інші фактори. У якому стані економіка нашої держави – всім відомо. І соціальні умови життя наших громадян також. Можна уявити, яке «здоров’я» сформують ці фактори, якщо звести до мінімуму ще й медичну складову! Так, ніхто не заперечує, що громадське здоров’я – це профілактика, забезпечення здорового способу життя, формування інституцій аналізуватимуть впливу певних чинників на здоров’я населення України. Але, все це має робитися паралельно з підвищенням доступності, рівня і якості надання медичної допомоги, а не взамін цього.
Чи врятує хворого в реанімації те, що ми йому запропонуємо замість інтенсивної терапії побігати на стадіоні щоб зберегти своє здоров’я!? Та ще й попросимо почекати, доки той стадіон збудують!? Чи пацієнту, якому потрібна операція запропонуємо дієту натуральних продуктів, які він сам і виростить (адже зобов’язаний дбати про себе)? Але ж, саме так виглядають балачки про якісь віддалені перспективи тотальної турботи про здоров’я українців, які сьогодні потерпають від високої захворюваності та смертності від тяжких недуг. Здоров’я нації в такому стані, що потребує активної медичної допомоги! Особливо це актуально зараз, коли наші громадяни перебувають майже на грані виживання. До того ж, не всі держави світу обрали шлях приватної медицини.
Натомість експерти стратегічної дорадчої групи наввипередки декларували тези про платні послуги в охороні здоров’я «припудривши» свої аргументи «самоврядуванням», «менеджментом у підборі кадрів», «спрямуванням коштів виключно на медичні послуги» тощо. А один з них заявив: «Зараз в Україні найкращі умови для проведення реформ». І це в країні, яка знаходиться в стані війни, яка купує електроенергію, щоб не настав енергетичний колапс, яка не має коштів на найнагальніші потреби? Виходить, що бідна держава не може утримувати медицину. А громадяни бідної держави можуть?
Найбільше обурює те, що фахова громадськість «проковтнула» викладені «стратегами» ідеї і особливо не висловлювалися проти.
То чим корисні експерти, які ігноруючи думку фахівців і громадян? А, можливо, у експертів і прислужників така тактика – відпрацювання чиїхось грошей і лобіювання чиїхось інтересів? І це в найтяжчі часи для незалежної України ?!
І навряд чи з такими реформаторами ми досягнемо задекларованого у Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» підвищення середньої тривалості життя в Україні.
То чому ж реформи в Україні йдуть не тим шляхом, який підходить суспільству, а тим, яким бачать його окремі пани, які кудись поїхали і щось побачили. Тільки й світу, що у їхньому вікні?
На моє глибоке переконання, медична галузь країни потребує не експериментальних реформ, а реанімації. І перш ніж «включати лічильник» населенню на медичні послуги, необхідно провести обговорення в суспільстві, щоб зрозуміти, як населення сприймає ідею платних послуг в медицині. Адже реформа торкнеться кожного!
На жаль, стратеги нових реформ вже забули про систему екстреної медичної допомоги». А суспільство хоче знати, на яких засадах буде надаватися гарантована екстрена медична допомога.
Зрозуміти, які реформи потрібні в охороні здоров’я неможливо без аудиту і глибокого аналізу (на державному рівні) демографічної ситуації в країні. А перш ніж їх розпочати варто здійснити інвентаризацію закладів охорони здоров’я, встановити, яким кадровим потенціалом володіє медична галузь. Ну а щодо стратегії реформування в, то вирішувати це питання м..
https://www.facebook.com/maximus.amb...496389548741:0
Bookmarks