Доопрацьований проект вноситься народними депутатами
України – членами Комітету з питань культури і духовності
М. Княжицьким, І. Подоляк, В. Єленським
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України
(щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи)
Номер, дата реєстрації: 4128-д від 16.01.2019
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких Законів України
1. «Про свободу совісті та релігійні організації» (Відомості Верховної Ради України, 1991, № 25, ст.284, 1992, № 20, ст.277, 1992, № 30, ст.418, 1993, № 10, ст. 76, 1993, № 26, ст.277, 1994, № 13, ст. 66, 1996, № 3, ст. 11, 1997, № 8, ст. 62, 2003, № 10-11, ст. 87, 2009, № 23, ст.282, 2014, № 5, ст.62, 2014, № 22, ст.811, 2014, № 17, ст.593, 2015, № 11, ст.75, 2018, № 46, ст.371, 2018, № 46, ст.373):
1) Статтю 8 викласти у наступній редакції:
«Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Членство у релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної організації. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до її статуту (положення).
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав таких релігійних громад, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.
Частина громади, незгідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим.».
2) У статті 14:
після частини першої доповнити новими частинами такого змісту:
«До статуту (положення) релігійної громади на підтвердження відомостей, викладених у ньому, додатково мають бути подані:
- належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення релігійної громади, її найменування, затвердження статуту, обрання керівних (виконавчих) органів – протокол загальних зборів віруючих громадян або установчого релігійного з'їзду, конференції тощо (надалі – протокол загальних зборів). Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійної громади, та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної громади;
- належним чином засвідчена копія документа про право власності чи користування приміщенням, або письмова згода власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).
Для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту має бути подано:
заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади;
статут (положення) релігійної громади у новій редакції.
До статуту (положення) релігійної громади у новій редакції додатково мають бути подані:
належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення), які ухвалено відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади із зазначенням списку учасників цих загальних зборів;
оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подачі документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились), та оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації статуту (якщо таке видавалося).
У випадку зміни місцезнаходження релігійної громади має бути подано належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням, або письмова згода власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної громади, зазначеним у статуті (положенні).»;
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною шостою;
після частини шостої доповнити новими частинами сьомою-вісімнадцятою такого змісту:
«Для реєстрації статуту (положення) релігійного центру (управління), що згідно з частиною другою статті 7 цього Закону представляє релігійні об’єднання, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії подається заява, засвідчена підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з'їзду (конференції) засновників тощо), що утворюють таке релігійне об’єднання.
Разом із заявою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії подається статут (положення) релігійного центру (управління).
До статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 цього Закону додатково подаються:
– належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення релігійного об’єднання та затвердження (прийняття) статуту (положення) релігійного центру чи управління (протокол загальних зборів засновників, установчого з'їзду (конференції) засновників тощо).
– перелік релігійних організацій, що входять до складу релігійного об’єднання на дату подання документів, засвідчений підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з'їзду (конференції) засновників тощо);
– належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).
У разі якщо релігійний центр (управління) входить до складу чи визнає (декларує) у будь-якій формі підлеглість у канонічних, організаційних, інших питаннях будь-яким іншим діючим в Україні чи за її межами релігійним організаціям, для реєстрації статуту (положення) цього релігійного центру (управління) додатково подається документ, що підтверджує визнання такою релігійною організацією підлеглості їй новоутвореного релігійного центру (управління), або документ, який підтверджує, що новоутворений релігійний центр (управління) входить до складу такої релігійної організації.
Для реєстрації статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії подається заява за підписом керівника (іншої уповноваженої особи) релігійного центру (управління), що засновує відповідну релігійну організацію.
Разом із заявою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії подається статут (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу.
До статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 цього Закону, додатково подаються:
– належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення (заснування) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу та затвердження статуту (положення) такої релігійної організації. Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійного центру (управління), та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної організації;
– належним чином засвідчена копія статуту релігійного центру (управління), що засновує монастир, релігійне братство, місіонерське товариство (місію), духовний навчальний заклад;
– належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).
Для реєстрації статуту (положення) релігійної організації (релігійного центру (управління), монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу) у новій редакції, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії подається заява за підписом керівника (іншої уповноваженої особи) релігійної організації, до статуту якої внесено зміни.
Разом із заявою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії подається статут (положення) релігійної організації, що викладений у новій редакції.
До статуту релігійної організації у новій редакції додатково подаються:
– належним чином засвідчена копія рішення (витяг) уповноваженого органу релігійної організації про внесення змін до статуту (положення), яке ухвалено відповідно до порядку, визначеного у статуті (положенні) релігійної організації, до установчих документів якої вносяться зміни;
– належним чином засвідчена копія чинної редакції статуту (положення) релігійної організації з усіма змінами, що до нього вносились (якщо вони оформлювались окремими додатками).
У разі подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, а також обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим – до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, неповного переліку документів, визначеного у цій статті та/або оформлення їх без дотримання встановлених вимог, відсутності у статуті (положенні) релігійної організації відомостей, встановлених частиною третьою статті 12 цього Закону, релігійній організації пропонується у межах строків, встановлених цим Законом, усунути виявлені недоліки.
У разі якщо релігійна організація не усунула виявлені недоліки протягом встановлених строків, всі документи, які надійшли до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим – до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, крім заяви про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), повертаються їй супровідним листом із роз’ясненням причин такого повернення.».
У зв’язку з цим частини третю-сьому вважати частинами дев’ятнадцятою-двадцять третьою;
3) У статті 18:
частину першу доповнити новим реченням такого змісту:
«Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом.»;
після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:
«Забороняється вчиняти будь-які дії, наслідком яких може стати відчуження майна релігійної організації, зокрема його продаж, обмін, застава, встановлення іпотеки, безоплатна передача у власність та управління інших осіб, до завершення процедури зміни підлеглості у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним об’єднанням до завершення процедури зміни такої підлеглості шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення), ухвалених не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до її статуту (положення) або органами управління, визначеними статутами (положеннями) релігійної організації (релігійного управління і центру, монастирів, релігійних братств, місіонерських товариств (місій), духовних навчальних закладів).».
У зв’язку з цим частини другу – восьму вважати відповідно частинами третьою – дев’ятою.
2. У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17, № 29, ст. 535, № 47, ст. 800; 2017 р., № 2, ст. 25; 2018 р., № 6-7, ст. 38, № 13, ст. 69):
1) у пункті 14 статті 1:
після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
«центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації – у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організації;».
У зв’язку з цим абзаци третій – дев’ятий вважати абзацами четвертим – десятим;
у абзаці п’ятому слово «інших юридичних осіб» замінити словами «юридичних осіб, (крім випадків, передбачених абзацами другим – четвертим цього пункту)»;
у абзаці шостому слово «інших» виключити;
2) частину другу статті 3 доповнити словами «, релігійних організацій.»;
3) частину другу статті 9 після пункту 3 доповнити новими пунктами 3-1) та 3-2) такого змісту:
«3-1) вид релігійної організації;
3-2) віросповідна приналежність релігійної організації;»;
4) у частині першій статті 16:
після слова «установ» доповнити словами «та випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини)»;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«Найменування релігійної організації може містити інформацію про її організаційно-правову форму виключно за бажанням такої юридичної особи.»;
5) частину третю статті 17 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Для державної реєстрації включення відомостей про юридичну особу - релігійну організацію, статут якої зареєстровано до 1 січня 2013 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру, а також копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та копія рішення уповноваженого органу релігійної організації про призначення керівника такої організації.»;
6) у частині третій статті 29:
у абзаці другому після слова «формування» доповнити словами «та релігійної організації)»;
після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
«щодо релігійної організації – у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, в обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях;».
У зв’язку з цим абзаци третій та четвертий вважати абзацами четвертим та п’ятим;
ІІ. Прикінцеві положення
1. Установити, що релігійна організація, у разі прийняття рішення щодо зміни своєї підлеглості, повідомляє про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим – Раду Міністрів Автономної республіки Крим, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному веб-сайті.
2. Статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів (положень) у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положення діючих статутів (положень) у частині, що не суперечать цьому Закону.
3. Цей Закон вступає в силу з дня, наступного за днем його опублікування.
Голова Верховної Ради
України
Допис від MR83
Ваші права у розділі
Відповісти з цитуванням
Bookmarks