Екзопланети

[j]

Там статистику тільки починають збирати.
Адже щоб виявити повний аналог Земля-2 потрібні як мінімум 3 роки безперервних спостережень.

Та ні. я думаю, що повний аналог Землі в межах пари сотень парсеків - то фантастика на межі з фентезі. Хоча б поєднання параметрів гравітація-температура-вода. І щоб кожен з параметрів не вилітав за 20% хоча б.
То вже було б діло

[L_Pt]

Коли кеплерівці кажуть про аналог Землі, то мають на увазі такий ж радіус та отримує від своєї зірки стільки ж тепла.


Усі інші характеристики будуть відомо не скоро.

[j]

Космический телескоп Кеплер обнаружил еще более 250 новых потенциально обитаемых миров.

[j]

Американские астрономы провели исследование 10 ближайших небольших звезд и нашли 4 потенциально обитаемые планеты. Исследователи подчеркивают, что это консервативная оценка и землеподобных планет может быть гораздо больше

[Yar]

Телескоп «Кеплер» обнаружил две водных «суперземли»

Орбитальный телескоп «Кеплер» обнаружил на стыке созвездий Лебедя и Лиры сразу две землеподобных планеты, чуть больше Земли и представляющие собой миры-океаны, в водах которых теоретически может существовать жизнь. Они обладают небольшой массой (на 40 и 60% больше Земли), а температура их поверхности достаточна для поддержания воды в жидком состоянии. Ученые предполагают, что на их поверхности существует глобальный океан.

[L_Pt]

Телескоп «Кеплер» обнаружил две водных «суперземли»

Орбитальный телескоп «Кеплер» обнаружил на стыке созвездий Лебедя и Лиры сразу две землеподобных планеты, чуть больше Земли и представляющие собой миры-океаны, в водах которых теоретически может существовать жизнь. Они обладают небольшой массой (на 40 и 60% больше Земли)

Типове журналамерство.
Ті планети мають радіуси на 40 та 60% відповідно. А маси поки що абсолютно невідомі. Як і те, чи є вони океанідами.

[L_Pt]

Наскільки ж екзопланетни системи бувають різними…


Внизу Сонячна система для порівняння.

[j]

Различные сигнатуры могут многое рассказать об условиях на поверхности экзопланеты. На рисунке, сделанном специалистами ЕКА, можно сопоставить различные сигнатуры с известными объектами



НАСА предлагает простой способ проверить чужие миры на наличие жизни. На прошлой неделе в издании НАСА Astrobiology Magazine опубликована статья о простой методике, которая позволяет изучить экзопланеты с температурой поверхности ниже 1726 градусов по Цельсию.
Суть проста: нужно внимательно изучить экзопланету в инфракрасной части спектра. Поскольку различные виды скальных пород имеют свою сигнатуру на различных длинах волн, то, возможно, на далеких планетах можно обнаружить признаки силикатных пород или других типов веществ, включая искусственные сооружения, если они покрывают значительную часть поверхности чужого мира.

[skywalker]

возможно, на далеких планетах можно обнаружить признаки силикатных пород или других типов веществ, включая искусственные сооружения, если они покрывают значительную часть поверхности чужого мира.

силикатные породы покрывают значительную часть Сахары и это не признак наличия в ней жизни

[Хастл]

та не, то превратности перевода. в оригинале про жизнь нет. как и картинки.
речь о возможностях, которые может предоставить телескоп им. Джеймса Вебба в 2018.
в т.ч. разглядеть визуально ряд экзопланет (сейчас их не видят, а только вычисляют "на кончике пера")
а по визуальному инфракрасному изображению соответственно классифицировать имеющие нерасплавленную скальную поверхность (то, что написано)

зы. но за приведение 2000 К к градусам цельсия переводчикам, как там говорится, "респект и уважуха" ))
ну, а с шашкой наголо связать эту температуру с жизнью- тут переводчиков надо попенять, но простить
(так толмачей не напасешься)

[L_Pt]

Землі та Суперземлі в зоні життя (теоретичної, звісно)..

[L_Pt]

Те про що активно розповсюджувалися чутки з початку місяця, вчора ввечері таки сталося – було офіційно об’явлено про відкриття землеподібної планети біля найближчої до Сонця зірки – Проксими Центавра. Причому не десь, а саме в так званій «зоні життя», тобто там де температурні умови оптимальні для існування рідкої води та земних форм життя.


Для тих, хто любить сам покопатися в статтях:

A terrestrial planet candidate in a temperate orbit around Proxima Centauri

The habitability of Proxima Centauri b. I. Irradiation, rotation and volatile inventory from formation to the present

The habitability of Proxima Centauri b II. Possible climates and Observability

Exploring plausible formation scenarios for the planet candidate orbiting Proxima Centauri
.
The Habitability of Proxima Centauri b I: Evolutionary Scenarios

MOST Observations of our Nearest Neighbor: Flares on Proxima Centauri


Коротка інформація звідти:
Маса планети -1,3/sin i земних мас, де і – кут площини обертання планети навколо зірки до лінії нашого спостереження, зараз він невідомий. Тобто в реальності маса планети десь 1,5-2 мас Землі.
Період обертання навколо зірки 11,2 діб, тобто на відстані 0,05 а.о., або 7,5 млн км. При світимості Проксими 0,00155 від сонячної, це означає що планета отримує приблизно 62% тепла у порівнянні з Землею.
Так як на такій відстані планета повинна бути приливнозахопленою, то на одній її стороні повинен бути вічний день, а на іншій – вічна ніч. При умові, якщо в неї атмосфера буде подібною до земної, то температура на поверхні буде приблизно такою:



В центрі жахливі тропіки, 35 С при майже 100% вологості та постійному тропічному дощу. Зате навколо кільце напівсухих саван/степу при температурі 20 С. Ну а далі вони повинні переходити в тундру та льодову пустелю.
Яка там насправді атмосфера – це вже повинен дослідити орбітальний інфрачервоний телескоп, якого ще не існує. Гадаю, після такого відкриття питання про його створення та запуск буде піднято дуже скоро.

[АЦТЕК]

Типове журналамерство.
Ті планети мають радіуси на 40 та 60% відповідно. А маси поки що абсолютно невідомі. Як і те, чи є вони океанідами.

+100 Вообще такие сообщения, изобилующие показателями размеров, масс, хим. составов предполагаемых планет - полнейший околонаучный бред: ни один телескоп, даже самый крупный наземный - если его гипотетически вывести на орбиту, где нет атмосферных флуктуаций и из него можно выжать почти всё, на что он теоретически способен - не покажет этих планет даже мизерными точками. Так и писали бы, что теоретически, периодические изменения блеска такой-то звезды предполагают наличие планеты на орбите вокруг неё (причём не факт, что это планета(ы) а не вторая звезда из двойной системы). И много других факторов, судить, опираясь на которые - очень большое допущение. Но древнейшая профессия потому и древнейшая, что может из говна сделать и преподнести "пулю"...

[L_Pt]

+100 Вообще такие сообщения, изобилующие показателями размеров, масс, хим. составов предполагаемых планет - полнейший околонаучный бред: ни один телескоп, даже самый крупный наземный - если его гипотетически вывести на орбиту, где нет атмосферных флуктуаций и из него можно выжать почти всё, на что он теоретически способен - не покажет этих планет даже мизерными точками. Так и писали бы, что теоретически, периодические изменения блеска такой-то звезды предполагают наличие планеты на орбите вокруг неё (причём не факт, что это планета(ы) а не вторая звезда из двойной системы). И много других факторов, судить, опираясь на которые - очень большое допущение. Но древнейшая профессия потому и древнейшая, что может из говна сделать и преподнести "пулю"...

Ви дещо неправі. В залежності від методів, можна таки визначити деякі параметри.
Так, транзитний метод доволі точно визначає час обертання по орбіті та співвідношення радіусу планети до радіусу зірки. По спектру зірки можна приблизно визначити її характеристики, радіус та світимість. Відповідно визначити радіус планети та скільки тепла вона отримує від своєї зірки.
По методу Доплера можна визначити масу планети, точніше масу/sin i.
В ідеальних випадках, коли працюють обидва цих методів, тобто sin i = 1, можна визначити масу планети та, відповідно, її середню густину. А по останній доволі точно визначити її хімічний склад, там не так вже і багато варіантів.


Самої планети, з атмосферою набагато складніше.

[АЦТЕК]

Ви дещо неправі. В залежності від методів, можна таки визначити деякі параметри.
Так, транзитний метод доволі точно визначає час обертання по орбіті та співвідношення радіусу планети до радіусу зірки. По спектру зірки можна приблизно визначити її характеристики, радіус та світимість. Відповідно визначити радіус планети та скільки тепла вона отримує від своєї зірки.
По методу Доплера можна визначити масу планети, точніше масу/sin i.
В ідеальних випадках, коли працюють обидва цих методів, тобто sin i = 1, можна визначити масу планети та, відповідно, її середню густину. А по останній доволі точно визначити її хімічний склад, там не так вже і багато варіантів.


Самої планети, з атмосферою набагато складніше.

Да, у классической науки есть некоторые возможности, хотя, по правде говоря - весьма приближённые и условные: не факт, что это именно планета вращается вокруг звезды - такую же картинку изменения блеска даст и достаточно тёмное "солнечное" пятно на её поверхности, или планета, вращающаяся вокруг совершенно другой звезды и просто периодически проецирующаяся на первую...и вариантов таких масса. Поэтому относиться к этому следует с очень большим допущением и известной долей здорового юмора: понятно, что нужно чем-то оправдывать и без того скромные ассигнования на науку, из которой некак получить прямые выжимки в твёрдой валюте. Разница примерно такая же, как между красочными картинками планет на упаковках любительских телескопов и тем, что в них реально можно увидеть.

[L_Pt]

Да, у классической науки есть некоторые возможности, хотя, по правде говоря - весьма приближённые и условные: не факт, что это именно планета вращается вокруг звезды - такую же картинку изменения блеска даст и достаточно тёмное "солнечное" пятно на её поверхности, или планета, вращающаяся вокруг совершенно другой звезды и просто периодически проецирующаяся на первую...и вариантов таких масса. Поэтому относиться к этому следует с очень большим допущением и известной долей здорового юмора: понятно, что нужно чем-то оправдывать и без того скромные ассигнования на науку, из которой некак получить прямые выжимки в твёрдой валюте. Разница примерно такая же, как между красочными картинками планет на упаковках любительских телескопов и тем, что в них реально можно увидеть.

Плями не постійні. По ним, до речі, визначають швидкість обертанні зірки навколо осі. У Проксими це 83 доби. І плями ніяк не впливають на ефект Доплера.
Ви погано уявляєте пустоту космосу. Щоб проектувалася якась чужа планета, та ще й регулярно... це не фантастика, це просто нерозуміння ситуації.
Великої кількості варіантів немає. Є ефекти, що спостерігаються. При відповідної статистичної кількості їх по іншому, як існуванням планети навколо відповідної зірки, пояснити не виходить.


Ну окрім, звісно, припущень, що то інопланетний розум чи Бог, тощо (кожному на вибір) шуткує над людьми. Та в «класичній» науці є такий принцип як бритва Оккама. Не потрібно нічого вигадувати зайвого, якщо усі спостереження пояснюються простими причинами.

[АЦТЕК]

Плями не постійні. По ним, до речі, визначають швидкість обертанні зірки навколо осі. У Проксими це 83 доби.
Ви погано уявляєте пустоту космосу. Щоб проектувалася якась чужа планета, та ще й регулярно... це не фантастика, це просто нерозуміння ситуації.
Великої кількості варіантів немає. Є ефекти, що спостерігаються. При відповідної статистичної кількості їх по іншому, як існуванням планети навколо відповідної зірки, пояснити не виходить.


Ну окрім, звісно, припущень, що то інопланетний розум чи Бог, тощо (кожному на вибір) шуткує над людьми. Та в «класичній» науці є такий принцип як бритва Оккама. Не потрібно нічого вигадувати зайвого, якщо усі спостереження пояснюються простими причинами.

Возможно я несколько сгущаю краски, - космос действительно чудовищно пуст и между объектами огромные расстояния.
Бритва Оккама замечательна сама по себе, но, на мой взгляд не очень подходит к космосу: ведь судить о процессах в космосе мы можем лишь в пределах земных стереотипов - что может ввести в заблуждение.

Тут я вспомнил один момент, который меня всегда интересовал и интересует до сих пор: ведь по сути дела - мы видим на небе далёкое прошлое всех этих видимых глазом и в телескоп объектов. Причём, для каждого объекта эта величина разная, и, строго говоря - меняющаяся во времени по индивидуальной кривой зависимости, которая в свою очередь формируется скоростью и направлением относительно наблюдателя.
Нет никакого основания утверждать, что все эти объекты до сих пор существуют: ведь мы видим их далёкое прошлое. Соответственно, все расчёты, учитывающие скорости и направления движений всех масс во Вселенной(а следовательно - и выводы, вытекающие из такого моделирования) - либо условны, либо этот параметр каким-то образом учтён и присутствует в методике таких расчётов?

[L_Pt]

Якщо говорити про екзопланети – то ми бачимо їх «минуле» на десятки, сотні, максимум тисячі років тому. Для Проксими – 4,3 років. Для часу життя зірок/планет, що міряються мільярдами, це якось не дуже багато.


Те що ви говорите, актуально при спостереженні активних галактик, квазарів тощо.

[Katgar]

Очень люблю тематику космоса, но после того как подробно изучил методы обнаружения экзопланет, то как-то разочаровался в этой теме... Более чем уверен что хотябы половина из этих планет окажется позже ошибкой в расчетах, а говорить о потонциальной пригодности той или иной планеты, так вообще не научно. Простой пример не точности метода. Когда я ходил на лекции по этой теме, то наш лектор подробно остановился на том, что в системе Центавры ничего нет, а теперь вдруг есть... Хотя ещё совсем недавно были полностью убежденны в противоположном.

[L_Pt]

Очень люблю тематику космоса, но после того как подробно изучил методы обнаружения экзопланет, то как-то разочаровался в этой теме... Более чем уверен что хотябы половина из этих планет окажется позже ошибкой в расчетах, а говорить о потонциальной пригодности той или иной планеты, так вообще не научно. Простой пример не точности метода. Когда я ходил на лекции по этой теме, то наш лектор подробно остановился на том, что в системе Центавры ничего нет, а теперь вдруг есть... Хотя ещё совсем недавно были полностью убежденны в противоположном.

Щось ви погано зрозуміли лектора. Чи лектор так розказував... До речі, що за лекція?


Землеподібні планети знаходяться на грані точності сучасних приладів. Три сигми там ще не було. Звісно завжди є вірогідність хибних сигналів. Відповідно ніколи не було «всі впевнені».