Gorod.dp.ua » Городские форумы
Список форумов Городские форумы
Страница 5 из 107 ПерваяПервая 12345678910111213141555105 ... ПоследняяПоследняя
Показано с 81 по 100 из 2122

Тема: Український лікнеп.

  1. #81
    Почетный форумчанин Аватар для Ґонта
    Регистрация
    29.03.2004
    Адрес
    Січеслав
    Сообщений
    13,210

    По умолчанию

    Цитата Сообщение от Dzhmil
    Як на мене, це вилике глупство кричати, що це українське слово "польське", а оце "німецьке", а оце "російське" через те, що ці слова є в цих мовах. Чому не міркувати в зворотньому напрямку, чому випускати з уваги можливість запозичення із української мови? З чого ви взяли, що "дупа" є полонізмом? Це українізм, запозичений поляками з української мови. Так як і англійські слова fine i hut, як німецькі "дах" і "фах". Росіяни торочат про засміченість української мови запозиченнями, не зважаючи на жахливу, майже 100-відсоткову штучність і засміченість власної мови, в тому числі й українізмами, бо що таке є слова "прачечная", "рушиться" тощо, як не запозичення з української?
    В контексті тієї суперечки мова йшла про те, чому одні слова називаються "запозиченнями", а інші - "русизмами, полонізмами, українізмами".
    Як на мене (як я вже писав), запозичення - слово, що перейшло з іншої досить давно і міцно вкорінилось, замінивши місцевий відповідник, якщо він був, або давши нове поняття, якщо відповідника не було. І слова "дах" та "фах" я й назвав запозиченням. Навіть якщо ці слова запозичені німцями в українців, вони запозиченнями й залишаться Теж стосується слів "прачечная, рушиться" в російській. Це не українізми, а запозичення (з української).
    А от "чужизми" - це зовсім інше. Це вже сміття. Дещо з цього сміття, можливо, в майбутньому може отримати статус "запозичення".
    Що ж стосується "дупи", то це слово в активному вжитку я почав чути лише в останні роки. А у класиків української літератури зустрічав лише ті варіанти, що навів тут.
    Нам своє робити

    Німецька мова влітку

  2. #82
    Аватар для Dzhmil
    Регистрация
    04.12.2002
    Адрес
    Sicheslav City
    Сообщений
    7,600

    По умолчанию

    Про "дореформенний" правопис я відповів наприкінці 4-ї сторінки.

  3. #83
    Почетный форумчанин Аватар для Ґонта
    Регистрация
    29.03.2004
    Адрес
    Січеслав
    Сообщений
    13,210

    По умолчанию

    Цитата Сообщение от Dzhmil
    Ґонто, не "в деяких колах", а цілком офіційно, на загальнодержавному рівні була розпочата дискусія про поверенння до правопису 1928 року.
    Це було лише моє скорочення
    Цей правопис, за який ти виступаєш, перетворив українську мову на убогу кальку мови російської.
    Я чітко акцентував, що виступаю за дореформенний правопис.
    Було фотель - стало крісло, була карафа - стала графін, була мапа - стала карта, була філіжанка - стала чашка
    І щойно вище мова йшла про граматику, а не про лексику. Лексика - поняття самозмінне. Граматика - поняття стале. Від реформи до реформи. Слово "мапа" - я вживаю, як і "філіжанка", хтось вживає "карта" - це ознаки лексичного запасу конкретної людини. Вживання -ія - ознака знання чи не знання правил сьогоднішньої граматики. З ними можна не погоджуватись, проти них можна боротись. Але поки вони є, їх треба дотримуватись. В решті решт, я своєму синові поясню, чому хтось вживає -ія, а хтось -іа, але поки існує сьогоднішній правопис, за -ія в школі він буде отримувати на горіхи. Але це мій син. А як бути тим, чиї батьки українською не володіють? Не говорячи вже про ці тонкощі
    До того ж, уся українська діяспора: від Вінніпега до Сіднея, користується саме правописом 1928 року. Так писали всі клясики української літератури: від Франка до Яновського, так писали Грушевський, Міхновський, Петлюра, Коновалець, Бандера...
    Не аргумент. Франко вживав ще й кирилицю в купі з латиницею. З тих часів мова змінилась не лише після Кагановича. Діаспора - не еталон. Еталоном має бути мова країни.
    Боріться за впровадження справжнього українського правопису, нахабно й штучно скасованого комуністами в 1933 році!
    Але з цим згоден!
    Нам своє робити

    Німецька мова влітку

  4. #84
    Почетный форумчанин Аватар для Vedma
    Регистрация
    13.10.2004
    Адрес
    Днепроукропск
    Сообщений
    92,737

    По умолчанию

    Ґонта, Дякую. Ой, лишенько скільки я помилок наробила Та саме образливе?(обидное), що не зможу все це опанувати?(овладеть этим сразу) відразу.
    Панове, не плутайте мене(сама заплутаюсь), тільки ото начитаюсь Джміля, а ви уже сперечаєтесь, що вірно, а що ні. :P

  5. #85
    Почетный форумчанин Аватар для Ґонта
    Регистрация
    29.03.2004
    Адрес
    Січеслав
    Сообщений
    13,210

    По умолчанию

    Vedma, крок за кроком - все вийде. І викиньте геть з лексикону це погане слово - "ото". Його вживають лише російськомовні жителі міста при недолугих спробах смішно спародіювати мову селянина - "Ото викормив бичка, і рішив стіральну машину купити"

    А в контексті Вашої фрази доречніше було б вжити "тільки-но начитаюсь..."
    Нам своє робити

    Німецька мова влітку

  6. #86
    Почетный форумчанин Аватар для Vedma
    Регистрация
    13.10.2004
    Адрес
    Днепроукропск
    Сообщений
    92,737

    По умолчанию

    Ґонта, Кого слухаю, так і розмовляю. Там я ще написала, перевірте прошу.

  7. #87
    Модератор Аватар для oggi
    Регистрация
    27.06.2005
    Сообщений
    17,788

    По умолчанию

    Vedma, на мою думку мелодійніше було б не
    начитаюсь Джміля, а ви уже сперечаєтесь
    а
    ви вже сперечаєтесь

  8. #88
    Аватар для Люся Пряная
    Регистрация
    17.04.2004
    Адрес
    Из помещения, где есть комп с Тырнетом
    Сообщений
    9,634

    По умолчанию

    Ось! Ще одне питання (цього разу з приводу реклами "Кока-Коли", тьху, це ж не пиво... гидота яка).
    "Стакан" чи "склянка"? У вищезгаданій рекламі кажуть "стакан", щось здається мені, це слово якось "не звідти". Чи існує "стакан" в українській? Я вважала, що ні...
    Счастлива на малой Родине и в российском гражданстве!
    Жду на грибы, рыбалку и уборку снега

  9. #89
    Почетный форумчанин Аватар для Ґонта
    Регистрация
    29.03.2004
    Адрес
    Січеслав
    Сообщений
    13,210

    По умолчанию

    В найбільш поширеному розумінні - скляний посуд циліндричної форми, або форми надсіченого конусу - то маємо слово склянка.
    Але слово "стакан" все ж таки є в словнику, бо це слово може означати не тільки посуд, це може бути технічним терміном - будь-яка ємність або порожнина циліндричної форми. Хоча й з'явилось воно як калька з російської, та все ж прижилось.
    Можна сперечатись, а чи можна назвати склянкою паперовий або пластиковий посуд? Ну, наприклад той, в який в МcD наливають так звану каву, або Тьху-Колу. Там же ж скла немає! - Можна! Так і кажіть - паперова склянка. Англійці ж говорять "paper glass" і нічого, ще живі.

    Щодо посуду, то варіантів різноманітного посуду в українській - скільки завгодно:
    бабник, бакир, балія, бацанка, баняк, банячок, банька, барило, барилко, барильце, барилечко, барилечка, бариляка, басамання, беребениця, бербівка, бочка, бочечка, бодня, бунька, бута, бунька, бута, буша, ваган, вагани, ваганки, варпеха, варишка, варійка, варівник, варінча, вербениця, вертьога, виднівка, винівка, відливало, відник, відниха, відро, відерко, відерце, відеречко, водяник, водянка, водянчик, гаргала, гелета, гладишка, гладуш, гладиш, глек, глечик, глечичок, горнець, горня, горнятко, горночек, горща, горщик, горщечок, горщок, горщище, грушаник, грушанка, гавзун, гаргала, гелета, гелетя, двійник, джбан, джбанок, джбаночок, дзбан, дзбанок, дзбаночок, діж, діжа, діжечка, діжниця, діжчина, дійниця, дійник, довжанка, друбляк, жбан, жбанок, жбаночок, збанок, збаночок, збаня, кавратка, каганець, каганчик, кадіб, дадуб, кадка, казан, казанок, казаночок, казанина, калениця, кандійка, кондійка, капустійник, капустянка, каравка, карафа, карафочка, карватка, карнавла, катлама, кашник, келех, келих, келешок, келишок, киця, ківш, ківшик, кілаш, кінка, ковганка.канівка, кановка, копистка, кописточка, корчага, коршовик, коряк, корячок, кубка, кулешник, куман, куна, кухва, кухвачка, кухлик, кухличок, кухлятка, кухоль, маджер, маджир, макітра, макітерка, макітрина, макогін, макортик, маценя, маценятко, мацінча, миска, мисочка, мисча, мисчина, носатка, ополоник, ополоничок, павлик, паньва, пательня, питун, підворотень, плесканка, плоскун, пляха, пляшка, плящина, покотило, полібічок, полоник, полувавниця, полумисок, полумисочок, помийниця, поставець, пугар, пугарчик, путера, путина, путня, пушка, рафка, ринка, риночка, рогач, рогачик, роглик, саган, саганик, саганчик, саганець, сивуляк, сипанка, сікарня, сікач, сікачка, скепець, сковорода, сковородяка, сковорідочка, сподок, сподочок, ставець, стовбун, сулія, теганька, тежик, тижбір, толов, фаска, фасочка, фасчина, филижанка, фіртка, флейтух, цебер, цебро, цебрил, цеберка, цеберко, цебрина, цябро, чара, чарка, чарочка, чаронька, чарчина, чвертівка, чобан, шанк, шанка, шаплик, шапличок, шклянка, шкляниця, шклянчина, шполик, шумівка, щербинча
    Нам своє робити

    Німецька мова влітку

  10. #90
    Почетный форумчанин Аватар для Vedma
    Регистрация
    13.10.2004
    Адрес
    Днепроукропск
    Сообщений
    92,737

    По умолчанию

    Ґонта, Ёёёёё...читаю як на іноземній мові. %90 не те що не знаю, але і не чула зовсім

  11. #91
    Почетный форумчанин Аватар для Ґонта
    Регистрация
    29.03.2004
    Адрес
    Січеслав
    Сообщений
    13,210

    По умолчанию

    Vedma, аналогічно.
    Лише хіба відсоток у мене дещо нижчий.
    Нам своє робити

    Німецька мова влітку

  12. #92
    Аватар для Dzhmil
    Регистрация
    04.12.2002
    Адрес
    Sicheslav City
    Сообщений
    7,600

    По умолчанию

    Ґонто, як на мене, ти в цій темі занадто академізуєш українську мову. Не забувай, що писав Франко (Іван, а не каудільйо ):
    Граматики – то грабарі живої мови. Вони не розуміють тої мови, а знають тільки свої правила... Живий язик можна і треба студіювати, як живу рослину, але не можна і не слід засушувати і заковувати в мертві правила і формулки.
    Ти ж наводиш купу мертвих слів, які існують тільки по словниках і давно не вживаються. Хоча тема ця призначена для тих, хто тільки-но наближається до української мови.
    Слава Богу, наша мова - не білоруська і не комі-пермяцька. Вона ще існує в якості живої народної мови, а не заховалась виключно по словниках і граматиках (тобто стала "латиною").
    Тому мова - живий організм, вона змінюється постійно. Слова "склянка" я не чув ніде - ні на Заході, ні на Сході. Можливо, воно вживалося за часів Грінченка, але сьогодні воно абсолютно відсунуто словом "стакан". Гранений стакан ще називають "гранчак". І знову ж таки: чому це обов'язково "калька з російської"? А не в російській це - калька з українського? Коли на Москві почалося виробництво скла, знаєш? Першу склярню завів Пьотр І, тобто на початку XVIII ст. Україна на той момент вже двісті років пила та їла з керамічного та скляного посуду, а аристократи вже мали й порцеляну. Московіти ж їли з дерев'яних мисок і пили з дерев'яних джбанів - навіть бояри. Цар мав, як величезну розкіш! - олов'яну миску...
    До речі, в твоєму переліку немає цілком живих галицьких "пляцьки" і "фляшки".
    Еталоном має бути мова країни.
    Ех, мати б нам ще свою країну!

  13. #93
    Почетный форумчанин Аватар для Ґонта
    Регистрация
    29.03.2004
    Адрес
    Січеслав
    Сообщений
    13,210

    По умолчанию

    Dzhmil, ну, щодо того останнього "посудинного переліку", думаю, що й без коментарів було ясно, що більшість (але не всі!!!!) з них мертві. Щойно нашвидкооч полічив - як мінімум 19 з них вживані. Це при тому, що я, полічивши "відро", не лічив "відерце" та "відеречко"...
    З приводу живості мови цілком згоден - вона дійсно розвивається. Але саме від тебе дивно чути слова на захист "стакана". Чи щось змінилось? Невже ти тепер і на мапу кажеш карта? А чому б і ні? Мова ж - жива...
    До речі, щодо "Слова "склянка" я не чув ніде - ні на Заході, ні на Сході." - а глянь-но, чи ї то дописи тут і тут?
    Нам своє робити

    Німецька мова влітку

  14. #94
    Аватар для Dzhmil
    Регистрация
    04.12.2002
    Адрес
    Sicheslav City
    Сообщений
    7,600

    По умолчанию

    Ну, то ж я тільки постив, не писав...

    Щодо "мапи"/"карти", то я тут міркую наступним чином: навіщо збіднювати лексику навмисною омонімією? Адже слово "карта" означає "гральна карта", а означати ним ще й мапу - навмисне знебарвлювання, обкрадання мови, до того ж тут явне штучне наближення до російської мовної убогості. Хоча і "карта", і "мапа" - слова не російські, запозичені: перше - з грецької, друге - з латинської.
    А ось зворотній приклад, "сир"/"творог". Чомусь більшість українофонів прийняло нав'язану не знаю ким "теорію", що в українській мові і сир, і творог обов'язково означаються одним словом "сир". Хоча словники наводять і "творог". І це - різні речі. Навіщо ж навмисно збіднювати мову, наближаючи її, знов-таки, до москальської мовної убогості? Я вище вже писав, що в москалів і філіжанка, і горнятко, і кухлик називаються однаково - "чашка". Що ж, ми теж за їхнім прикладом мусимо називати різні речі однаково?
    Зі "стаканом" як технічним терміном справа інакша. Цей "стакан" є професіоналізмом, тобто не вживаним поза межами певної виробничої царини словом. Тим більше, тут наочна полісемантія - переніс на цей технічний предмет значення за зовнішньою схожістю.

  15. #95
    Почетный форумчанин Аватар для Ґонта
    Регистрация
    29.03.2004
    Адрес
    Січеслав
    Сообщений
    13,210

    По умолчанию

    Dzhmil, як завжди викрутився!
    Нам своє робити

    Німецька мова влітку

  16. #96
    Модератор Аватар для oggi
    Регистрация
    27.06.2005
    Сообщений
    17,788

    По умолчанию

    Цитата Сообщение от Dzhmil
    Слова "склянка" я не чув ніде - ні на Заході, ні на Сході. Можливо, воно вживалося за часів Грінченка, але сьогодні воно абсолютно відсунуто словом "стакан".
    А я постійно чую, і на заході и на сході
    До речі, в твоєму переліку немає цілком живих галицьких "пляцьки" і "фляшки".
    Пляцки - то є посуд то не пиріжки хіба?

  17. #97
    Почетный форумчанин Аватар для Ґонта
    Регистрация
    29.03.2004
    Адрес
    Січеслав
    Сообщений
    13,210

    По умолчанию

    І як же ж я забув такий гарний та універсальний посуд, як стопка!
    Що це таке, та як із нею поводитись, чудово описав Остап Вишня:

    ...Словом, ви поїхали на луговi озера, на очерети й на тихi-тихi плеса. Само собою розумiється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стрiляє), набої i всiлякий iнший мисливський реманент, без якого не можна правильно нацiлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огiрки, помiдори, десяток укруту яєць i стопку... Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече...
    Їдете ви компанiєю, тобто колективом, так - чоловiка з п'ять, бо дика качка любить iти в супову каструлю з-пiд колективної працi... У вагонi (чи на машинi) зразу ж ви почуєте:
    - Е, черт! Стопку забув! Ви взяли?
    - Взяв!
    - Ну, як будемо вкупi, позичите! А залишусь сам, - доведеться з "горлушка"!
    "Горлушком", за мисливською термiнологiєю, зветься та частина мисливського човна, що на морських суднах має назву "право руля".
    Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечiрнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останнiй золотий привiт i пiшло спать... Це ввечерi... А вранцi дика качка зривається шукати вашого пострiлу рано-рано, тiльки-но починає на свiт благословлятись. Звуться цi часи у мисливцiв "зорьками" - вечiрньою й ранковою... В цi часи ви чуєте i над собою, i перед собою, i за собою, i праворуч, i лiворуч
    шум - свист качиних крил!
    Ви i сюди - бах? I туди - бах! I отуди - бах! Ах, незабутнi хвилини!
    На вечiрню зорьку ви спiзнились. Це обов'язково... Запiзнення на вечiрню зорьку - це мисливський закон. Виходячи ще з дому, - та що там виходячи! - ви ще напередоднi знаєте, шо на вечiрню зорьку ви обов'язково не встигнете, от через це саме ви, в день виїзду на гюлювання, ще зранку все вкладаєте, ще зранку ви щось забуваєте, i в час од'їзду ви вибiгаєте з хати, летите чи то на вокзал, чи до машини, на запитання знайомих "Куди?" - кидаєте: "Спiшу, щоб на вечiрню зорьку спiзнитись", i галопом далi... Словом, спiзнились... До озерця ви пiдходите вже тодi, коли качки "повиключали мотори", почистили зуби, зробили на нiч фiзкультурну зарядку з холодним
    обтиранням i, поклавши на водянi лiлеї голови, полягали спать...
    Але ви з цього не печалуєтесь, бо поблизу кожного лугового озера є чи ожеред, чи копицi пахучого-пахучого сiна... Ви йдете до ожереду й розташовуєтесь... Ви розгортаєте сiно, простеляєте плаща, лягаєте горiлиць, дивитесь на чорно-синє глибоке зоряне небо i вiдпочиваєте... А вiдпочиваючи, думаєте. Ну, думайте собi на здоров'я, а ми будемо до ранкової зорьки готуватися...
    - Ну, що ж, товаришi, давайте звечора приготуємось, щоб зранку не вовтузитися, а зразу за рушницi й по мiсцях. Де ж це... стопка? Прохав же покласти!
    - Що, нема?
    - Нема!
    - А я взяв! Я поклав собi за правило: приїжджаю додому, а її в рюкзацi прив'язую, щоб не забути. По-моєму, не так нервуєшся, як рушницю забудеш!
    - Доведеться й собi прив'язувати! А сьогоднi, прошу вас, позичте вашої...
    Капризна це, я вам скажу, штука, як з "горлушка"... Повiтря чисте, на широке диханiє вiзьмеш, а воно темно, не встигнеш i зiтхнути, як уже "горлушко" бiля "донушка".
    Нам своє робити

    Німецька мова влітку

  18. #98
    Почетный форумчанин Аватар для Ґонта
    Регистрация
    29.03.2004
    Адрес
    Січеслав
    Сообщений
    13,210

    По умолчанию

    І ви думаєте, що цей універсальний посуд не можна вдосконалити? Ще й як можна! Є у Вишні й мрія всіх мисливців: двоствольна стопка!
    Нам своє робити

    Німецька мова влітку

  19. #99
    Аватар для Dzhmil
    Регистрация
    04.12.2002
    Адрес
    Sicheslav City
    Сообщений
    7,600

    По умолчанию

    Діямант дорогий на дорозі лежав, –
    Тим великим шляхом люд усякий минав.
    І ніхто не пізнав діяманта того!
    Йшло багато людей і топтали його.
    Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов
    І в пилу на шляху діямант він найшов.
    Камінець дорогий він одразу пізнав
    І додому приніс і гарненько, як знав,
    Обробив, обточив дивний той камінець
    І уставив його у коштовний вінець.
    Сталось диво тоді: камінець засіяв
    І промінням ясним всіх людей здивував,
    І палючим огнем кольористо блищить,
    І проміння його усім очі сліпить.

    Так в пилу на шляху наша мова була,
    І мислива рука її з шляху взяла.
    Полюбила її, обробила її,
    Положила на ню усі сили свої,
    І в народний вінець, як в оправу, ввела,
    І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.
    І на злість ворогам засіяла вона,
    Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.
    І сіятиме вік, поки сонце стоїть,
    І лихим ворогам буде очі сліпить.
    Хай же ті вороги поніміють скоріш,
    Наша мова сія щогодини ясніш,
    Хай коштовним добром вона буде у нас,
    Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,
    Щоб, поглянувши сам на створіння своє,
    Він побожно сказав: звідкіля нам сіє?..


    (c) Володимир Самійленко

  20. #100
    Почетный форумчанин Аватар для Ґонта
    Регистрация
    29.03.2004
    Адрес
    Січеслав
    Сообщений
    13,210

    По умолчанию

    Цитата Сообщение от krissa
    А можна ще одне запитаннячко до наших знавців української?
    Мій знайомий дуже нервує кожного разу, як чує по телебаченню слово _наразі_, яке останнім часом стало широковживаним.
    На мої спроби пояснити що воно у кожному конкретному випадку означає, він приводить відповідні синоніми і ще раз задається питанням, а навіщо ж тоді вживати це саме _наразі_ .

    Може допоможете знайти додаткові аргументи на мою користь .
    Наразі можу лише сказати, що це слово є синонімом слів "покищо, зараз". Де хто з мовознавців вважає його диалектизмом. Але ж диалектизм - це ж не суржик. Особисто я його не вживаю. Але не можу запевняти, що не буду вживати в майбутньому.
    Чому слово "наразі" так активно наразі вживається? Думаю, тут ситуація схожа на те, коли ви купуєте нову річ - і в перші дні або місяці вдягаєте її частіше за інших представників вашого гардеропу. Іноді навіть там, де не слід. За якийсь час вона вже перестане бути новою і вживаність ввійде на рівень з іншими.
    Дуже часто можна почути "незадоволення" тим, що в українській вводяться "нові" слова, аби тільки подалі від російської, і в приклад ставлять "летовище", "шпиталь", "гелікоптер". Але ж це не нові слова. Це слова, які були одного часу насильно вилучені з мови. Дійсно, їх вживання в перші моменти здається дивним та чужим. Але я вважаю, що це абсолютно нормальний процес. І якщо якесь слово все ж таки буде "зайвим", або "чужим", то воно не приживеться.
    Наразі у мене все. До нових зустрічей в етері.
    Нам своє робити

    Німецька мова влітку

Страница 5 из 107 ПерваяПервая 12345678910111213141555105 ... ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
  Главная | Афиша | Новости | Куда пойти | О городе | Фото | Справочник | Бизнес | Объявления
Обратная связь : Пользовательское соглашение : Экспорт с сайта : Нашли ошибку? : Добавить информацию
Главная страница сайта  
copyright © gorod.dp.ua, ЧАО «Сегодня Мультимедиа», ТРК Украина
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте