Росія йде до фашизму

[Тарпан]

Від влади «силовиків» до корпоративної російської держави (погляд аналітика)Василь ЗілгаловПрага, 24 вересня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Напередодні так званої зміни влади в Кремлі навесні 2008 року у засобах інформації з’явилося багато аналітичних прогнозів на тему – що собою являє Росія Владіміра Путіна і чого очікувати від внутрішньої і зовнішньої політики Росії? Експерт Радіо Свобода Віктор Яссман вважає, що нинішня перебудова в Росії була в основних рисах запланована ще в часи керівництв тоталітарним СРСР главою КДБ Юрієм Андроповим, якого так боготворить сьогодні президент Росії Владімір Путін. І основні складові цього плану – консолідація сил військово - промислового комплексу та колишнього КДБ для здійснення авторитарного плану модернізації, який приведе до сучасної корпоративної держави.В чисельних аналізах ситуації в Росії відзначається, що за сім років правління Владіміра Путіна велика група вихідців з КДБ, приблизно 6 тисяч, перейшли на ключові позиції в російській владі і бізнесі. І якщо одні аналітики вважають «силовиків» Росії розколотими і «ненавидячими» одні одних у «злісній конкуренції за владу», та називають розповіді про їхній вплив «міфом», «теорією змови» то інші, наприклад з московського Інституту соціального планування, навпаки – називають вплив «силовиків» «величезним» і структурованим через організовані так звані «мережі впливу».
Про роль «силовиків» свідчить хоча б приклад Сєрґея Іванова, колишнього міністра оборони Росії , а нині одного із перших віце-прем’єрів та кандидатів у спадкоємці Владміра Путіна. Саме Іванов озвучив в лютому цього року на Санкт-Петербурзькому економічному форумі план щодо виходу Росії до 2020 року в число п’яти найпотужніших економічних потуг світу. Про серйозність намірів Росії свідчить і агресивність Москви у своїх втручаннях у світові енергетичні потоки та намагання диктувати тут свої умови. Як вважає експерт Радіо Свобода Віктор Яссман, «силовики» монополізують владу в Росії для здійснення послідовної довготривалої стратегії. Чимало елементів цієї стратегії були включені в програму про-кремлівської партії «Єдіная Россія», яку називають «Планом Путіна».
Фактично прихід до влади у Росії Владіміра Путіна у 1999 – 2000 роках відзначив другий випадок в історії країни що керівник держбезпеки став лідером країни. Першим був Юрій Андропов, голова КДБ, якого боготворить Владімір Путін і який був обраний Генсеком радянської Компартії в листопаді 1982 року. За 15 місяців правління Андропова якраз і виношувалися плани перетворити радянську економіку у конкурентноздатну із Заходом. Бо якраз в КДБ знали найкраще всі слабості і недоліки економічної систему СРСР. Автор і журналіст Максім Калашніков (реальне ім’я Владімір Кучеренко) у книзі «Вперед до СРСР-2», виданий у 2003 році, наводить приклад щодо реальності «плану Андропова».
У інших книгах Калашніков співрацював з банкіром Сєрґеєм Каґушевим, який у молоді роки, як економіст, трудився в аналітичній групі з вивчення пропозиції Андропова щодо модернізації країни. Цей Каґушев якраз і стверджує, що план авторитарної модернізації, який призведе до корпоративної держави, називався «Корпорація Червоної Зірки». Ключову роль у плані Андропова, як стверджує експерт Радіо Свобода Віктор Яссман, відігравало 6-те управління КДБ, яке збирало економічні дані з усього світу і мало наміри використати їх для науково-технічної революції і модернізації країни. Саме КДБ планувало вже тоді створити з молодих комсомольців слухняних «олігархів» на зразок нинішнього про-кремлівського мільярдера Олєга Дєріпаскі, який хоч зараз готовий повернути всі його активи державі.
Сталося так, що до влади після Андропова прийшов Міхаїл Горбачов і своїми реформами зруйнував СРСР. Час Єльцина в нинішній Росії характеризують як «втрачений» і обвинувачують його у намаганні знищити КДБ. Але подолати 600 тисяч чиновників-агентів і мільйони секретних інформаторів було майже неможливо та й не під силу Єльцину та його реформаторам. Якраз тоді десятки тисяч офіцерів КДБ перейшли в бізнесові структури, що відповідало майбутнім планам мати підконтрольний приватний сектор в Росії.
Але головна мета «силовиків», як вважає той же Віктор Яссман , не підконтрольні олігархи, а держконтроль над економікою, макроконтроль держави над всіма секторами економіки через неофіційну мережу керування цим, що вони називають загалом корпоративною державою.
Чимало західних аналітиків не згодні з терміном «корпоративна держава» і його застосуванням щодо сьогоднішньої Росії. Хоча офіційні особи у Москві називають сьогодні Росію саме так. Наприклад, нинішній глава Центрвиборчкому Росії Алєксєґ Чуров так і каже, що «ми маємо державну корпорацію і ми вибираємо вище виконавче керівництво нашої державної корпорації».
Вже згаданий автор Максім Калашніков у книзі «Вперед до СРСР-2» дає зловісний прогноз, що «Це - таємна держава, що працює під печаттю таємниці. Що не видно для Заходу і більшості людей в Росії. Це гібрид спецпослуг, майже релігійне замовлення (група людей, які рвуться до створення російського чуда), мережа високотехнологічних проектів, фінансово-інвестиційних структур і осередків пропаганди...Це міжнаціональна ділова мережа з побудови СРСР-2».

http://www.radiosvoboda.org/article/...5426f1db3.html

У статті і у відгуках іноземних аналітиків викристовується термін "корпоративна держава". Корпоративна держава і її побудова - основа ідеології фашизму. Теоретиком побудови корпоративної держави був Беніто Муссоліні, котрий цю державу і очолив. Тобто, Росія стримко скочується у фашизм, навіть не у його сучасний якийсь різновид, а у класичний фашизм за Муссоліні.

[Faraon]

Они не знают ,что в 2012-м конец света.

[vlad500]

Бегом не мешкая к дохтуру

[vlad500]

ладно, добавлю : а Украина ?
Вот уж кто АЖ БЕГОМ !

[Тарпан]

Бегом не мешкая к дохтуру

До дохтура пошліть тих, хто у Росії на повному серйозі говорить про корпоративну державу. Хоч, власне, вже пізно. В головних рисах вона вже створена.

[Stone]

Сучасний український націоналізм, як на мене, хворіє на "ліберальність". Це, щоправда, хвороба не нова, а ще від третього збору. Головною ознакою цієї "ліберальності" є остарх, що нас, націоналістів, звинуватять у "страшних гріхах" фашизму чи нацизму. А чи варто того боятися?
Фашизм - це і є одна з форм націоналізму, точніше, корпоративний націоналізм з італійською специфікою.
І німецький націонал-соціялізм був формою націоналізму, але з расово-імперіялістичною перверзією.
Якщо ви почитаєте того ж Донцова, то побачите, що український націоналізм - то і є стовідсотковий фашизм, але вже з українською специфікою. І ОУН до 1943 року цілком слушно можна назвати фашистською організацією. Але що в цьому такого поганого? Чому обов'язково треба відхрещуватися від фашизму або співпраці з НС, як від чорта? Історія показує, що конфлікт бандерівського Проводу з керівництвом Райху призвів до кінцевого краху як перших, так і других. Замість того, щоб спільними зусиллями визволяти й вичищувати Україну від большевиків (як то й було до липня 1941 р.), німці й бандерівці поцапалися, як дві перекупки на ринку, що призвело до жертв і до терору, які заслабили українство настільки, що воно опинилося нездатним дати відсіч другій навалі большевиків у 1943-44 роках і втратило остаточно (аж до сьогодні!) Україну. Звісно, що коли німці наприкінці війни зробили кроки назустріч бандерівцям і українству взагалі (Дивізія, УНА, звільнення Проводу тощо), було вже запізно - німці війну вочевидь програвали, і ОУН треба було всіма силами відхрещуватися від будь-чого спільного з НС чи фашизмом: до цього надалися ревізіоністські штуки 3-го збору, "двійкарство", УГВР, гасло "Воля народам!" і т.п.
По війні все, пов'язане з "фашистами", стало табу. Тож, аби "у вільному світі", на "демократичному" Заході втриматися на плаву, ОУН мусила постійно наголошувати на своєму "демократичному", "ліберальному" характері, відходу від "волюнтаризму", "тоталітаризму" тощо. Остаточне доведення цих тенденцій до абсурду, до ідіотизму ми сьогодні бачимо в діяльності т.зв. "Конґресу Українських Націоналістів".
Але ясно, як Божий день, що націоналізм і фашизм - не різні речі, що "ліберальний", "модерний" націоналізм всяких лисяків-рудницьких та інших івченок - то не націоналізм взагалі! Бо націоналізм - то піднесення однієї Нації перед іншими на етнічній території цієї Нації і панування цієї Нації над іншими на цьому терені. А не "мультикультуралістична" соломаха, яка призводить спочатку до роздрібнення країни на купу "реґіонів", "областей" ( відповідно зі своїма "мовами", "законами", "керівництвом"), а потім - другим невідворотним кроком - до поглинання цієї протиприродної мозаїки великими імперіялістичними сусідами, частково або повністю. Першу стадію, до речі, ми й спостерігаємо сьогодні в Україні. І призвело до цього багатою мірою - "лякало фашизму" в головах тих наших націоналістів, які насправді є невиліковними совками, наївно вважаючи, ніби
Цитата:
На скільки мені відомо, наші діди, боролися проти фашистів, проти гітлєра.

і це було великим щастям для України?!
Фактом є, що проти фашистів переважно боролися москалі, комуністи, жиди і ті запроданці-українці, що стали лакузами Москви. Був там і відсоток задурених "націоналістів" (насправді - навпіл-комуністичних авантурників, штибу УНРА Боровця, на щастя, ліквідованих пізніше бандерівцями).

Олексію, "бротьба УПА проти нацистів" - це великою мірою пропагадивний хід з метою "відбілити" ОУН в очах "західної демократії" і совка. Я розумію, сучасна загальна обстановка в Україні така, що визнання УПА вимагає певного компромісу зі сталими мітами в головах збаранізованої і зкацапізованої маси наших громадян. Але, як на мене, мислити треба більш стратегічно. Невже справжній націоналіст прагне, аби вояків УПА було "визнано" (ким, до речі, визнано?) "учасниками II св.в.", тобто "вєтєранамі", поставлено на одну дошку з тими, хто вбивав патріотів України, захищав і насаджував комуністичний режим?! А ті, хто прагне саме цього, й створюють новий міт - про "запеклу війну" УПА з німцями.
Ви, Олексій, здається, обізнані в історії, отже, не можете не знати, що УПА (створена під егідою бандерівської ОУН), як така до бойових зіткнень з німцями майже не надавалася - окремі сутички українських загонів "кущової самооборони" я тут не враховую. З німцями більш-менш реально воювала бульбівська УПА (пізніше УНРА) - якраз роззброєна бандерівцями, - і різноманітні бандити, враховуючи й т.зв. "червоних партизанів" (тобто диверсійні групи НКВД у німецькому запіллі).
Безперечно, були неминучі у воєнному хаосі зіткнення окремих загонів УПА з окремими ж тиловими загонами німців (насамперед - жандармерії), але не вони визначали загальну картину партизанських дій того часу.
А ось пізніше, по приходу большевиків, коли Армія вже усталилася і набралася досвіду, була розгорнута справжня боротьба. У вірному напрямку - проти москалів і комуністів. От за це і вічна Слава Героям УПА!

Нафиг та Россия..У нас своего фашизма хватает..

[alyak]

А тарплан пешком на игрень ...

[Тарпан]

А тарплан пешком на игрень ...

Маю таке враження, що ти звідти й постиш. Звична манера йолопів і провокаторів - коли нема аргументів, вдаватися до образ. Але на таких як ти не ображаються.

[Тарпан]

Нафиг та Россия..У нас своего фашизма хватает..

Про різне йдеться. Там - про корпоративну державу, тобто про створення державного ладу згідно з принципами, розробленими Муссоліні. Тут - про тактику і вибір союзників. Перше - фашизм, його втілення і модернізація, друге - настанови у виборі ворога і недолуге та вузьке трактування націоналізму у термінології першої третини минулого стріччя. Ви не наводите посилання на джерело, а жаль. Донцов - то пережиток минулого. Такий тоді був загальний менталітет. Суспільна думка на місці не стоїть. Сучасний націоналізм майже нічого спільного з націоналізмом Донцова не має. А "супернаціоналісти", котрі далі Донцова не пішли - недоуки і недоумки.

[Stone]

Фашизм - це і є одна з форм націоналізму, точніше, корпоративний націоналізм з італійською специфікою.
І німецький націонал-соціялізм був формою націоналізму, але з расово-імперіялістичною перверзією.
Якщо ви почитаєте того ж Донцова, то побачите, що український націоналізм - то і є стовідсотковий фашизм, але вже з українською специфікою. І ОУН до 1943 року цілком слушно можна назвати фашистською організацією. Але що в цьому такого поганого? Чому обов'язково треба відхрещуватися від фашизму або співпраці з НС, як від чорта? Історія показує, що конфлікт бандерівського Проводу з керівництвом Райху призвів до кінцевого краху як перших, так і других. Замість того, щоб спільними зусиллями визволяти й вичищувати Україну від большевиків (як то й було до липня 1941 р.), німці й бандерівці поцапалися, як дві перекупки на ринку, що призвело до жертв і до терору, які заслабили

Дехто з дописувачів знає про Росію подекуди більше, ніж самі росіяни. (І вже точно більше, ніж я).

Скажімо, десь довелося прочитати про "ставлення Російської Православної Церкви до жидів". Та яка різниця, як вони до них ставляться? Чому це має бути важливим для українського націоналіста? Чому б не дослідити, скажімо, ставлення Словацької Реформатської Церкви до пакистанців? (Адже Словаччина теж наш сусід).

Так само мені здається дивним, що багато хто з вас добре поінформований про організаторів "русского марша". Для того, щоб знати таке, треба відвідувати російські сайти, дивитися російські телеканали або читати російські газети. Я, наприклад, ігнорую і те, і друге, і третє (особливо газети, бо їхні заголовки найчастіше такого плану: "Подросток-вампир убил бабушку, дабы обрести бессмертие" або "Савелий Крамаров изнасиловал жену секретаря горкома").

Мені здається, що люди на кшталт ПСПУ "фіксовані" на Росії з позитивним ухилом, а праві партії - з негативним.

Я розумію, що Росія - типу "ключовий ворог", але ігнорування її внутрішніх справ було б, на мою думку, найбільш гідною для нас поведінкою. Ігнорування ворога було б для нього набагато болючішим, ніж активне і подекуди істеричне перемивання його кісток

пишет один из фашистких сайтов..

[Тарпан]

Фашизм - це і є одна з форм націоналізму, точніше, корпоративний націоналізм з італійською специфікою.
І німецький націонал-соціялізм був формою націоналізму, але з расово-імперіялістичною перверзією.
Якщо ви почитаєте того ж Донцова, то побачите, що український націоналізм - то і є стовідсотковий фашизм, але вже з українською специфікою. І ОУН до 1943 року цілком слушно можна назвати фашистською організацією. Але що в цьому такого поганого? Чому обов'язково треба відхрещуватися від фашизму або співпраці з НС, як від чорта? Історія показує, що конфлікт бандерівського Проводу з керівництвом Райху призвів до кінцевого краху як перших, так і других. Замість того, щоб спільними зусиллями визволяти й вичищувати Україну від большевиків (як то й було до липня 1941 р.), німці й бандерівці поцапалися, як дві перекупки на ринку, що призвело до жертв і до терору, які заслабили



пишет один из фашистких сайтов..

Ви цитуєте якесь джерело, в якому дуже примітивно трактується і фашизм і націоналізм і робляться загалом хибні висновки, хоч у деталях де з чим можна погодитись. Якщо казати про фашизм, у ньому національна складова не була панівною. Там головним була держава. У націонал-соціалізмі головним була нація. Не будемо говорити про специфічне трактування нації націонал-соціалістами. Зверніть краще увагу на головну тенденцію того часу - суспільна думка була тою чи іншою мірою тоталітарною. І тоталітарні тенденції проявлялися у різних країнах по різному, хоч це був той самий тоталітарізм у різних формах - від Італії до Німеччини, СРСР , Японії, Китаю, Кампучії і т.д., він міняв форми, залишаючись собою. Цим треба було перехворіти, очевидно, людство мусило пройти цю стадію об'єктивно. Це вже позаду, але рецидиви теж з'являються об'єктивно, без цього не буває. І націоналізм в ті часи теж був тоталітарним або мав тоталітарні риси. Це треба розуміти і не впадати в гріх ходи з оберненою назад головою. І, як казав Володимир Ульянов, вчитися, вчитися і вчитися. Того націоналізму, який існував у 20 сторіччі, вже немає. А насправді такі країни як Франція, Швеція, Норвегія, навіть США, хоч Ви можете це і не сприйняти, піднялися завдяки націоналізму. Просто треба скинути шори радянської ідеологічної брехні, яка ототожнювала фашизм, нацизм і націоналізм, подаючи ці категорії навмисно примітивно, і сприймати все критично і з розумом.
Що ж стосується підйому расизму, шовінізму - брутального примітивного націоналізму, у Росії, то це наслідок творення тої самої корпоративної держави шляхом консолідації населення через пропаганду виключності і "особливого російського шляху". Новітня історія показує що жодних особливих шляхів немає. Російське керівництво, творячи корпоративну державу, йде шляхом Муссоліні, а, використовуючи і підігріваючи шовіністичні тенденції - шляхом Гітлера. І той і другий шлях - хибні, це ми вже знаємо. І согоднішня Росія є небезпечною для світу і для сусідів саме поєднанням тенденцій фашистських у державному устрої і шовіністичних у суспільстві. Це вибухова суміш, вбивча в першу чергу для самої Росії, але якби вона була у світі одна...

[bobik]

Они не знают ,что в 2012-м конец света.

плюсадын

[Stone]

Примитивное джерело?....хотя думаю вы лукавите и играете словами..а автор был предельно прямолинеен и честен с собеседником..
Меня здорово повесилила изложенная вами теория..Я ФАШИСТ!!..Более того..я радикальный фашист..Суть заключается в том..что я бы собрал всех фашистов..поделил в пропорции 1 к 10000..и сделал так что б первые травили в камерах и расстреливали вторых..ибо я в играх в фашизм учавствовать не хочу..потому что оба моих деда вернулись прострелянными с этой игры..Я был бы предельно жестоким..что бы мои дети даже не понюхали этой вонючей заразы..Вы хотите что бы я разбирался в тонкостях..Та ну нах!!..Всех в топку!!..Мне плевать на российский фашизм..но в моей стране..ЧТОБ ДУХУ ЕГО НЕБЫЛО!!!!!!!

[Свой]

Stone

Гитлер когда то сказал,что Сталин скрытый фашист. Гитлеру нравился Сталин с его методами. А ну да мы же обижены, не трогайте "счастливое советское". удалено как флуд. Янь

[Stank]

Да какая разница, к чему идет Россия. У них есть свои граждане, вот пускай они эту проблему, лично для меня абстрактную, и пускай обсуждают.

[Тарпан]

Примитивное джерело?....хотя думаю вы лукавите и играете словами..а автор был предельно прямолинеен и честен с собеседником..
Меня здорово повесилила изложенная вами теория..Я ФАШИСТ!!..Более того..я радикальный фашист..Суть заключается в том..что я бы собрал всех фашистов..поделил в пропорции 1 к 10000..и сделал так что б первые травили в камерах и расстреливали вторых..ибо я в играх в фашизм учавствовать не хочу..потому что оба моих деда вернулись прострелянными с этой игры..Я был бы предельно жестоким..что бы мои дети даже не понюхали этой вонючей заразы..Вы хотите что бы я разбирался в тонкостях..Та ну нах!!..Всех в топку!!..Мне плевать на российский фашизм..но в моей стране..ЧТОБ ДУХУ ЕГО НЕБЫЛО!!!!!!!

Стоуне, словами граєте Ви. Тому, мабуть, що не уявляєте собі чітко що таке фашизм. Якщо Ви вважаєте що фашизм це репресії, розстріли і тому подібне, Ви помиляєтесь. Мабуть, ви маєте на увазі масовий терор, який був притаманний і країнам, де фашизму як такого не було. Якщо Ви не читали "Доктрину фашизму" Муссоліні, дуже раджу прочитати. Фашизм - це в першу чергу корпоративна держава. Гадаю що Ви не надто уявляєте собі і що таке націоналізм, якщо ставите знак рівняння між фашизмом і націоналізмом слідом за примітивом, цитати з якого наводите. Парадоксальним чином поява тих цитат і тверджень, що у них містяться, пов'язана з уявою, навіяною пропагандою КПСС. Саме та пропаганда мішала до купи фашизм, нацизм і націоналізм. З вашою тезою щоб духу фашизму не було в Україні я не тільки згоден, а підтримую Вас у цьому "всіма фібрами душі". А от щодо націоналізму у його сучасній іпостасі - політичного націоналізму, нам в Україні його не вистачає. І винні у тому частково і примітивні послідовники Донцова. Поки в Україні не буде сформована політична нація, як у всіх розвинених країнах світу, Україну роздиратимуть дріб'язкові суперечності, роздмухані до космічних масштабів. Я разом з Вами категорично проти фашизму але за те щоб і в Україні і у Росії нарешті з'явився здоровий політичний (громадянський) націоналізм. Тоді і відносини будувати буде легше і кожна з країн визначиться зі своїми не удаваними а реальними пріоритетами.

[Тарпан]

удалено, за флуд. Янь
..

Так, зрозуміло, що є головним - полеміка з дурнями. А я, схоже, метав бісер. Все, я все сказав і йду звідси.

[Свой]

Stone

На кой ты мне сдался. Задевать тебя.

[Stone]

а. Поки в Україні не буде сформована політична нація, як у всіх розвинених країнах світу, Україну роздиратимуть дріб'язкові суперечності, роздмухані до космічних масштабів. Я разом з Вами категорично проти фашизму але за те щоб і в Україні і у Росії нарешті з'явився здоровий політичний (громадянський) націоналізм. Тоді

Я именно об этом..но при этом..первое..фашизм не упоминается всуе..Вы не могли бы дать трактовку национализма..ту в которую вкладываете смысл..

[j]

Росія йде до фашизму
Пардон, любезнейший, но Вы имели допустить непростительных ошибок в попытках спрягать глагол (рус.яз) идти
А никто и не уходил
(заметьте, в контексте определённого прошедшего, плавно перетекающего в настоящее, время)
Учите Правила, любезный!