Ентузіазму настоятеля того храму (до речі - Київський патріархат) можна тільки позаздрити. За відсутності будь-якої підтримки з боку влади (думаю, всі знають прихильність Куліченка і Ко до УПЦ МП), як і повинно бути за законом, лише на скромні пожертвування мирян та небайдужих меценатів колишній кінотеатр "Металург" з занедбаного постсовкового стану більшості тогочасних закладів культури перетворився на доволі пристойний базилікального типу храм з усіма атрибутами православної церкви - банями, хрестами, вівтарем, іконами тощо. Що цікаво, в церкві немає "прейскуранта": за свічки та молебні люди кладуть по совісті (принаймні так було років 5 назад, коли я там був), також немає фіксованого "пожертвування" за освячення дому/авта, хрещення, вінчання тощо. Можливо, щось змінилося, але тоді було так.
Bookmarks